Гошів

Гошів, село Долинського р-ну Івано-Франківської обл.

Перша документальна згадка про село датується 1464 роком.

Село Гошів розкинулось в низині річки Свіча на самому підніжжі карпатських Бескидів. Через село протікає ще одна річка – Витвиця. Гошів розташоване при дорозі Болехів-Долина, за 14 кілометрів від райцентру. Село називали «Сонцем Передгір’я». Сільраді підпорядковані села Гориня і Тяпче.

Жителі села впродовж віків відзначались освіченістю і громадською активністю. До 1939 року в селі діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», каса взаємодопомоги.

Однією з найбільших окрас села є Бучина, вкрита буковим лісом, гора. Власне на цій горі знаходиться монастир отців Чину святого Василія Великого, завдяки якому Гошів і прославився на весь світ.

Гошівський монастир вважається однієї з найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України. Спершу монастир був зведений у 1570 році на півдні від теперішнього місця розташування, в урочищі "Красний (Чорний) ділок". На Ясній горі монастир побудували у другій половині ХVІІ століття. За радянської влади монастир було закрито, а його приміщення використовували як військовий склад, а пізніше як школа-інтернат. В 90-х роках ХХ століття храм повернули віруючим. Сьогодні це один з найбільших відпустових центрів УГКЦ.

Монастир славиться чудотворною іконою Божої Матері, яка є копією Ченстоховської ікони. У 2009 році Папа Бенедикт ХVІ благословив і освятив золоті корони для Гошівської чудотворної ікони. Коронація означає, що церква немовби канонізує ікону, визнає її чудотворною.

Джерела:

• Бібліотека – моя доля: з досвіду роботи / Долинська ЦРБ, метод.-бібліогр. від.; уклад. З. В. Тарантюк, Н. П. Кушнірчук, відп. за вип. Л. І. Фреїв. – Долина. – 2012. – 8 с.
• Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. – Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. – К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР. – 1971. – С. 223.