Гроші Ватикану

Людина і світ. — 2001. — №8. — С.47-49

Нещодавно у Ватикані президент префектури з економічних справ Апостольської столиці кардинал Серджіо Себастьяні підготував доповідь про офіційне економічне становище Папського престолу у 2000-му бюджетному році.

За твердженням спеціалістів, доповідь складена на підставі аналізу функціонування у 2000-му фінансовому році таких структур Ватикану, як: Управління маєтностями Апостольської столиці (thе Аdmіnіаtrаtiоn оf thе Раtrimоnу оf thе Ароstolіс Sее — АРАS), Конгрегація євангелізації народів (thе Соngrеgatіоn fог thе Еvаngеlіzаtіоn оf Реорlеs), фотостудія Ватикану (thе Ароstolіс Саmеrа), «Радіо Ватикан» (Vаtісаn Rаdіо), «Ватикан-прес» (Vаtісаn Ргеss) та газета «L’Оssегvаtоrе Rоmаnо», які об’єднані в єдину адміністрацію, Ватиканський телевізійний центр (thе Vаtісаn Television Сеntеr), видавництво Ватикану (thе Vаtісаn Рublіshіng Ноusе) тощо.

Апостольський престол — крупний землевласник, який має володіння в Італії, Іспанії, Німеччині, Франції та інших країнах світу, а також є співвласником провідних банківських установ Італії («Банка ді Рома» та ін.), має тісні зв’язки з іншими впливовими міжнародними фінансовими структурами.

При цьому, як відзначено в доповіді кардинала С. Себастьяні, головним досягненням ватиканських економістів є те, що 2000-й бюджетний рік завершився фінансово вдало, з «чистим» прибутком у 17 720 млрд. італійських лір, що дорівнює 8 516 000 млн. доларів США. Повні витрати складають 404 378 млрд. лір, а повний прибуток — 422 098 млрд. лір. Порівняно з попереднім фінансовим роком прибуток суттєво зріс (на 64 мільярди), що пояснюється передусім святкуванням у цей період Ювілейного року і до того ж сприятливою кредитно-фінансовою ситуацією у світі.

До речі, ще до коронації К. Войтили на Святий престол голова Ватиканського банку втягнувся в різноманітні спекуляції, які завдали фінансам Ватикану та РКЦ значних збитків. З метою подолання негативних явищ у фінансово-економічній сфері на посаду головного ватиканського банкіра було призначено представника «третього світу», венесуельського кардинала Росаріо Хосе Кастільо Лара, який вжив досить ефективних заходів і вивів фінансову систему Ватикану з кризи.

За повідомленням головного ватиканського економіста, у 2000-му фінансовому році операції здійснювалися в наступних секторах.

Перший сектор охоплював власне Римську курію (державний секретаріат, конгрегації, трибунал, Синод єпископів тощо). Враховуючи, що це передусім не комерційні, а духовні інститути, прибуток від них надходив як пожертви на церкву. Минулого року він склав 43 219 млрд. лір ( порівняно з попередніми роками більше на 2 млрд.). До прибутків цього сектору відносяться також надходження від різноманітних благочинних католицьких організацій, асоціацій тощо, загалом 78 417 млрд.

Витрати в цьому секторі склали 188 млрд. лір й були пов’язані передусім з оплатою праці персоналу, а також значними загальними та адміністративними витратами, головним чином на ремонт та обслуговування представництв Ватикану за кордоном. Тому цей сектор у 2000 р. було закрито з дефіцитом 57 694 млрд., і повний прибуток склав 130 млрд. лір.

У другий сектор включено фінансову діяльність таких неприбуткових установ Ватикану, як АРАS та інші; їх основним досягненням є закриття 2000-го фінансового року зі збільшенням прибутку (125 184 млрд. лір), що приблизно на 38 млрд. більше, ніж у попередні роки. Дехто з фінансових аналітиків Ватикану пов’язує такий вдалий для бюджету Апостольського престолу перебіг подій з відносною стабільністю у 2000 р. курсу американського долара, надійною роботою фінансових ринків, де зобов’язання Ватикану дали більш позитивні результати, ніж вкладення в акції «нової економіки», з вдалою купівлею та продажем цінних паперів тощо. На додаток до всього цього ватиканські експерти відзначають екстраординарність цього збігу обставин, оскільки на відміну від фінансових структур головним завданням, наприклад, того ж АРАS є передусім відстеження стану активів Ватикану, а не отримання прибутку.

Третій сектор — сектор нерухомості, в якому було витрачено 51 852 млрд. й одержано 81 749 млрд. лір прибутку, тобто 2000-й фінансовий рік був закритий з чистим прибутком у 29 887 млрд. лір, що на 11 млрд. більше ніж, наприклад, у 1999 р. Економісти пояснюють це тим, що напередодні Ювілейного року Ватикан виконав досить масштабні й дорогі оновлювальні та реставраційні роботи.

Четвертий сектор — діяльність мас-медіа Апостольського престолу, які закінчили 2000 рік з дефіцитом у 37 711 млрд. лір (за винятком Ватиканського телевізійного центру), тобто реальний прибуток склав 43 206 млрд., а витрати понад 80 917 млрд. лір. «Радіо Ватикан» та «L’Оssеrvаtorе Rоmаnо» минулого року принесли 4 млрд. лір збитків. Ватиканські експерти пояснюють це дуже інтенсивною діяльністю мас-медіа Апостольського престолу, особливо з висвітлення урочистих заходів, присвячених Ювілейному року. Тільки «Радіо Ватикан» у цей період перебувало в ефірі понад 24 000 годин, випустило чимало радіопрограм 60-ма мовами народів світу й досить активно співпрацювало з регіональними радіостанціями.

Відомо, що Ватикан — потужний інформаційно-пропагандистський центр. Крім щоденного «видання «L’Оssеrvаtоrе Rоmаnо» (тираж 15 000 примірників), у нього є також тижневі видання англійською, французькою, іспанською та португальською мовами. Понад 1,5 тисячі газет та журналів видається мовами багатьох народів світу. Ватикан володіє однією з найпотужніших у світі служб іномовлення та мережею ретрансляторів, з 1983 р. діє власне телебачення з мовленням на територію Італії та за кордон.

П’ятий сектор діяльність різноманітних установ Ватикану, які закінчили 2000-й фінансовий рік з приблизним дефіцитом у 42 млрд. лір. ЗО млрд. з них пішло на виплату пенсій ватиканським службовцям, що звільнилися до 1993 р.

Як відзначають в Апостольській столиці, розширення економічної діяльності Ватикану та становлення Святого престолу як самостійного об’єкта світової економічної діяльності є першою запорукою незалежної політики Римо-Католицької церкви у світі та впровадження більш інтенсивних і наполегливих заходів з євангелізації народів, у т. ч. на території колишнього СРСР.

Безпосередні обов’язки забезпечення фінансовими коштами українських католиків (як західного, так і східного обряду) Ватикан поклав на міжнародні фонди РКЦ «Реновабіс», «Церква в потребі» та «Каритас» з центрами в Німеччині. Згідно з проектом Ukrаіnе-Nаtіоnаl «Допомога в навчанні тільки в 1999 р. для 96 семінаристів Хмельницької області було виділено близько 30 000 доларів США. Завдяки матеріальній підтримці Ватикану представники УГКЦ активно створюють власні комерційні структури, у т. ч. спільні підприємства, співзасновниками яких виступають іноземні громадяни. Так, у Львові при канцелярії УГКЦ заснований т. зв. «Християнський фонд відродження» (ХФВ), сформований в основному за рахунок фінансових надходжень з Ватикану. При цьому головним завданням ХФВ, на думку окремих фахівців, є посилення впливу УГКЦ через підприємницьку діяльність у східних областях України для реалізації плану перенесення центру УГКЦ зі Львова до Києва та впровадження заходів «східної політики» Ватикану в центральних, східних і південних регіонах України.