"Хочу, щоб увесь світ помолився за рідних та близьких, чиї діти, чоловіки, жінки захищають Україну", - Глава УГКЦ

"Хочу, щоб увесь світ помолився за рідних та близьких, чиї діти, чоловіки, жінки захищають Україну", - Глава УГКЦ - фото 1
Хочу, щоб увесь світ помолився за рідних та близьких, чиї діти, чоловіки, жінки воюють, захищаючи Україну. Про це сказав Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму щоденному воєнному зверненні у 161-й день повномасштабної війни Росії проти України.

«Адже сьогодні на захист Батьківщини, — додав Предстоятель УГКЦ, — став увесь український народ. Нехай матері, жінки, діти відчують, що з ними вболіває за наших воїнів ціла Церква. Нехай відчують молитовну підтримку вселенської спільноти Христових учнів».

Глава Церкви відзначив, що лінія фронту — це лінія вогню.

Упродовж останньої доби, наголосив він, вздовж усієї цієї лінії російські війська нещадно поливали українську землю різного виду зброєю: гарматами, авіабомбами, ракетами, реактивними снарядами. Вчора загинуло багато цивільних, зокрема на Донбасі. Лінія фронту тягнеться на майже 3000 км: від Харкова на півночі до Херсона й Миколаєва на півдні.

«Україна стікає кров’ю… Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!», — наголосив Блаженніший Святослав і додав: «Ми вкотре дякуємо Богові за те, що живі. Дякуємо Збройним силам України за те, що вони, можливо ціною власного життя, подарували нам цей ранок, можливість бачити схід сонця і стояти перед Божим обличчям».

Блаженніший Святослав звернувся до всіх віруючих та людей доброї волі з проханням: «В Україні немає жодної сім’ї, яку б не зачепила війна. Мабуть, нема жодної родини, де би чоловік чи жінка, діти, рідні, близькі не були мобілізовані й не перебували на фронті. І всі ті, які мають дітей у лавах Збройних Сил України, відчувають, як із моменту мобілізації дитини їхнє життя змінилося. Щодня чоловік, чия жінка на фронті, або жінка, чий чоловік на фронті, мама, чий син або донька в лавах ЗСУ, живуть у тривозі за них, стоять перед Божим обличчям, невтомно за них молячись. Тому кожна можливість поспілкуватися з ними — це наче промінчик сонця, надії і дяка Богові за те, що вони живі. Тож хочу, щоб увесь світ помолився за рідних та близьких, чиї діти, чоловіки, жінки воюють, захищаючи Україну».