Храм опечатали до Різдва

Олег ЛЕВАДНИЙ. - "20 хвилин", 6 січня 2010 року

За церкву у Стадниці воюють священики. Б’ються, ламають замки і викликають міліцію. Вони не можуть поділити поміж конфесіями сільський храм. А селяни ходять молитися „до Бога, а не до батюшки” і їм байдуже, піп від якого патріархату служитиме.

 Віруючим Стадниці на зимові святки в церкві служив то один батюшка, то інший. Котрий зі святих отців – старий Микола чи новий Миколай - правитиме на Різдво, люди не знають. А доти їх церкву опечатали. Замкнули спірний храм до 7 січня, бо Київський патріархат з Московським ніяк не визначаться, чиї вівці прихожани Стадниці. 

Рукоприкладство в святкових ризах

„На святого Миколая єпископа в храмі побито до крові”, - повідомляв прес-центр Вінницької єпархії. Сталося це під час візиту Єпископа Вінницького і Брацлавського Онуфрія (Українська православна церква Київського патріархату) до Стадницького храму 19 грудня.

Він приїхав представити нового священика, бо попереднього настоятеля за п’ять днів до цього позбавив права служіння Синод. Миколу Строка, з котрим протягом останніх 16 років молилися віруючі Стадниці, звинуватили у переманюванні громади до церкви Московського патріархату. А ще – в розкраданні церковного майна.

„Зрозумівши, що його привселюдно викрито – Микола Строк спокусився злим духом, не втримався у своїй люті та з усієї сили наніс єпископу Онуфрію удар в груди. Єпископ Онуфрій втратив рівновагу, впав на підлогу та вдарився головою. Від удару у єпископа пустилася носом кров,” – повідомляє єпархія.

Сам Владика Онуфрій за кілька днів потому розказав, що його дійсно вдарив священик і він впав на підлогу посеред храму.

- Мені надали медичну допомогу, - каже він. - Це врачується швидко, але слід в свідомості людей лишається. І суть не в мені, а в тому що священик підняв руку на архієрея. Ось сенсація! Це багатьох невіруючих навіть шокує. І я не думав, що в святкових ризах можна рукоприкладством займатися.

Як вдарив Владику, ніхто не бачив

Випадковою людиною у церковному середовищі називає Миколу Строка владика Онфурій. Мовляв, позбавлятися таких треба. А про своє самопочуття після „рукоприкладства” говорить:

- Нічого, я людина витривала. Монах. Терплю. Зрозумійте, що справа не в мені, а в оскверненні храму. Священик дав спокусу людям, які це бачили.

Та як з’ясували згодом правоохоронці, ніхто з місцевих віруючих того удару в груди не помітив. За словами начальника Вінницького райвідділу міліції Олега Картушева, владика Онуфрій відмовився від судмедекспертизи, на яку його направляли правоохоронці, щоб зафіксувати отримані травми.

- Він сказав, що не такі в нього ушкодження, щоб експертизу робити, - каже Олег Картушев.

Заява в міліції є, та навряд чи буде порушено кримінальну справу. Як пояснив начальник Вінницького райвідділу міліції, рішення про це приймається за висновками судмедекспертизи. Якщо їх нема - нема справи.

Немає і свідків. На місці правоохоронці зібрали всі пояснення. Владика, наче, сам впав, - говорили люди. А в міліції кажуть – це внутрішні церковні справи.     

Зі слів архієрея Онуфрія, розслідуванням злочинних діянь відстороненого від церкви Миколи Строка займаються правоохоронні органи. Проте, у Вінницькому райвідділі, під юрисдикцію якого підпадає ця справа, кажуть: ніяких заяв на Миколу Строка більше не було, тому розслідувань немає. 

Авторитет серед народу

Протоієрей Микола Строк стверджує – відбувається захоплення Стадницького храму. За його словами, прихожани церкви більшістю вирішили перейти з Київського патріархату до Московського. А про удар в груди посеред церкви говорить так:

- Хтось його підчепив, чи ні, не знаю, але Онуфрій опустився на підлогу за метри два від мене, після того, як я сказав йому вийти з храму. Не хотів з ним служити службу. Його прибічники підтримали. Крові ніякої не було, і в груди я його не бив. Люди одразу склали в міліцію заяву, що ніякої сутички не було. Їм потрібно було це, щоб скомпрометувати мене і вивести з храму.

В результаті з храму вийшли приїжджі. А службу продовжив Микола Строк. У день свого ангела від приготував всім прихожанам традиційні подарунки – солодощі й іконки святителя.

- На Миколая в церкві завжди багато дітей. Всі так чекали цього свята, а Онуфрій прийшов і таке нам наколотив.

Наразі протоієрей готує документи про перехід громади Стадниці у Московський патріархат. Він посилається на постанову Священного Синоду Української православної церкви Київського патріархату:

- Якщо громада в більшості підтримує перехід до іншої конфесії, ніхто не вправі їй перечити, - каже Микола Срок. – І храм залишається за нею. Інші храми переходили, громади переходили, священики...

За словами Миколи Строка, мешканці Стадниці подали клопотання до відділу у справах релігій про перереєстрацію. Наразі чекають документа про це і офіційного призначення Строка настоятелем.

„16 років ходили повз храм, тепер дякують”

- 560 підписами село підтвердило, що переходить зі мною до Московського патріархату. Якби люди не підтримували мене і не хотіли цього, я б пішов з миром. Але громада стоїть за мною. Мені пропонували інші місяці, можливо, кращі, але я не можу підвести людей, які мені довіряють.

Готувався Микола до переходу, як каже, давно. Мовляв, втомився відповідати віруючим на питання, чого їх називають розкольниками.

- Люди хочуть бачити своїх братів в єдності, - каже він. – Є такі, що 16 років проходили повз храм, бо не належать до Київського патріархату. І ці люди мені дякували, що я об’єднав громаду, що тепер можуть молитися в церкві дідів-прадідів, що її будували.

Храм, зведений у 1886 році, ніколи не зачинявся. Постійно був діючий. За останні роки його відремонтували, прибрали ззовні і всередині. Тільки у 2009 році, як каже Микола Строк, витратили на ремонт 55 тисяч гривень. Свого часу допомагав відновлювати церкву Стадниці тепер покійний сільський голова. Чимало зібрала місцева громада. І за всі ці кошти, як каже Микола Строк, він може відчитатися.

- Те, що мені закидають розкрадання церковного майна, це все непідтверджені заяви, - говорить він і додає, що утримує сім’ю не з церковних грошей. Заробляє на прожиття у церковній лавці, яку відкрив свого часу з благословення архієрея Онуфрія у Літині. Там і живе з сім’єю.

На недільну службу, 3 січня, Микола Строк не приїхав. І з віруючих прийшли одиниці. В храмі Стадниці для них проводив збори Владика Онуфрій. Щоб зайти в середину, зламали замки. Потім переобрали парафіянську раду і представили присутнім селянам нового настоятеля. Звати його теж Микола. Він, як запевнив владика, буде вести наступне богослужіння – на Різдво. А доти церкву опечатали. 

Мовлять прихожани 

- Все минає, а церква стоїть, - проповідував у неділю Онуфрій і закликав місцеву громаду дорожити своєї церквою. - Не давайте її на розтерзання знайдам. Ви люди, а не отара, яку можна водити, куди заманеться. Ви віруючі Київського патріархату! Кажуть, що українська церква несправедлива. Так, через таких священиків. Але вона очищається... Страсті угаснуть, темні сили уляжуться, і люди прийдуть сюди молотися на Різдво.

- Ніхто ж не знав, що сьогодні служба буде, - говорили селяни. – Треба було оголосити, щоб всі парафіяни прийшли.

- Ніхто не знає, в чому отця Миколая звинувачують, - каже Володимир Балебрух. – Але люди хочуть залишитися в Київському патріархаті. Просто багатьом голови задурили.

- Наш батюшка Микола тихенько пішов по селу і позбирав підписи. За що – незрозуміло, - говорить Борис Яковець. – Нікого не спитався, хочемо ми в Московський патріархат чи не хочемо...

- Ми хочемо в Московський патріархат! – вигукує жителька села Марія. – І взагалі, ми ходимо в церкву до Бога, а не до батюшки!

- 120 років церква простояла. Навіть фашисти нічого не зачепили, а ці прийшли і замки ламають! Банда! – констатував селянин, але назватися не захотів.