Христина Стебельська: Миколай поглибив сенс меценатства українців!
Святий Миколай вітає, щедро обдаровує, хоча для когось може і різочку припасти. 19 грудня щиросердні батьки кладуть малечі під подушку смакоти та інші подарунки, й відтак стають «послами доброї волі» від Святого добродія Миколая. Та вірити в диво і добро мають не лише діти! День пам’яті Святого Миколая – це ще й непогана нагода виявити милосердя до ближніх – офіційно сьогодні Міжнародний ден допомоги бідним. Обдарування – місія витончена і філігранна, яка в Україні має чимало традицій . Кількома секретами про те, як додати щастя на Миколая, поділилася народна артистка України Христина Стебельська.
- Пані Христино, в Україні кажуть: хвали зиму після Миколиного дня. Хочеться додати: хвали зиму за Миколу. Чим як не Різдвом та Миколаєм виправдати сувору пору?
А я не вважаю її суворою. Це щастя, коли снігу багато, зауважте, як діти радіють! Якщо хтось живе у пісках, то ми маємо диво – снігову зиму і квітуче літо. Святий Миколай допомагає зимою заглянути у себе. Це милість. Колись я записала думку карпатського діда, що «білий сніг забирає журу». Я люблю очима міряти білосніжний обрій. І знаю: що більші кучугури, то більше «тебе чекає» чи «від тебе хочуть». Через суворі зими прописані добрі закони нашого життя.
- Як в Україні, зокрема на Івано-Франківщині і Тернопільщині, традиційно стрічали Миколая? Чого Ви просили у доброго святого? Поділіться дитячими спогадами!
Мене з дитинства привчили його поважати, тому популярну пісеньку «Ой, хто, хто Миколая любить» я досі пам’ятаю. І вдячна батькам, що домашню ялинку з горішками, тістечками, ангеликами…ставили саме напередодні свята Миколая, а далі її «переодягали» у різдвяно-новорічні прикраси. Багато дитячих листів до Святого Миколая я не писала, бо бажані дари (велосипед, шубка, костюм принцеси) чомусь з’являлися у хаті напередодні, але гостинці - цукерки й мандаринки – такі «дефіцитні» у час мого дитинства, Миколай таємно «клав» під подушку в ніч з 18 на 19 грудня. Різочка з червоним бантом «відпочивала» на шафі. Я її бачила тоді, коли мама витирала порох.
У день Миколая було так: зранку – до церкви, а ввечері – на гостину з пивом.
Родина приїжджала на санях, та ще й не одних! Коні мали святкову упряж з червоними китицями і дзвіночками. Фірмани (їздові) змагалися, хто краще прикрасить коні на свято. Сидіння застелені килимами. Гості в кожухах, з подарунками. Було так весело, з гумором, поетичними красномовством, як на Різдво. Гостилися, обдаровували іменинника Миколу і співали йому «Многая літа». Пиво не п’янило, а звеселяло і гріло душу. У тих розмовах-міркуваннях за родинним столом ми, діти, і здобували розум.
- Неодмінно треба було стрічати Миколая з пивом?
Так, це той акцент, про який українці призабули. Я не любитель пива, та мушу підказати сучасним пивоварам, що Святий – ще і їхній безпосередній Патрон.
Призабули сучасні українці й те, що наші діди миколаївські свята гучно празникували «з пивом», печеною картоплею, квашеною капустою і завиванцями з маком чи яблуками. Я досі пам’ятаю неперевершений смак домашнього медового пива, яке варили на Тернопільщині. Нікому розум не туманило і сили не відбирало, навпаки – серце звеселяло.
- Про пиво зрозуміло. А як дитяче товариство розважалося на зимові свята?
Моїми найвірнішими друзями у ці дні були коні та собаки. Ноги не мали спокою, носи були червоні. За вікном – сніг по вуха, а нас, дітей, усю ніч возили на конях – ніхто не лягав спати. Пам’ятаю, як перші велетенські снігові баби і ковзанки з’являлися акурат вночі на Миколая. При таких забавах наша душа ставала сильнішою – ми були мудріші, розумніші, чесніші та й добріші за теперішніх. А як додавала здоров’я замерзла калина з кущів! Як знаходили на Миколая підкову – раділи всі. Особливо – підкові із задньої ноги. Вважалося, що ти «приносив додому земну силу». Я і тепер у робочому кабінеті тримаю підкову рогами догори – привертає гаразди. А підкова під ліжком добрий сон дарує…
На жаль, нема вже кому мені класти подарунки під подушку, але я далі чекаю бодай на знак Добродія. І уявляю собі, що десь дуже близько коло Святого сидить моя дорога мама Дарія. Вона раптово відійшла у вічність на початку 2012 року і я впевнена, що зараз вона поруч біля Святого. Мама присвячувала цьому празнику багато уваги, тому світ навколо мене досі добрий. Тепер моя молитва і мандаринки з цукерками на столі – це подарунок для Маминої небесної душі.
- Доброта і дарування завжди на часі, а на Миколая й поготів! Та чи знають українці, хто такий Добродій Миколай, чи вміють щиро дарувати?
Іменне свято Патрона має добрі життєві закони. З ним людина не забуває, з якого роду походить. Дух часу тепер манить розвагами, а празники на Миколая, Михайла, Андрія, Ганни допомагали побачити світи в собі, якось відкрити себе.
Зимовий Микола - покровитель усіх бідних та знедолених, землеробства й тваринництва, патрон річок, озер, морів. Усюди оберігає від потопу, рятує людей від небезпек. Ікона Святого Миколая завжди дрейфує на риболовних суднах. Навіть сміливі козаки без його ікони в морські походи не рушали.
А ще – Миколай покровитель і мудрий наставник малечі, допомагає виховувати її у добрі.
За реальні земні дива люди величають його Чудотворцем, захисником. Відганяє зло від хати: «…На небі не сидить, а людям помагає». Може тому всі грудневі іменини старші люди досі називають «миколаївськими святками». Адже грудень дарує нам празник зимового Миколи – Святого, Преподобного Миколая, Ласкавого Отця, Чудотворця, Миколи-Угодника.
Зайдіть у будь-який храм і побачите, як статечний образ Миколая прикрашає іконостаси. Християнська традиція прославляє його дар «творення чудес». Христовий Святитель постійно «молить за нас Христа Бога нашого» і нагадує про любов до ближнього. Кожен потребує його опіки та прихильності: в усіх життя нелегке. А Добродій Миколай, який присвятив своє життя справам милосердя, додає нам сил. Він і нас запрошує виявити милосердя, розкритися.
- А як Ви продовжуєте справу Миколая? Кого найперше віншуєте у часі зимових свят?
Я за природою фантазерка, тому дарувати вмію, але не догоджаю. Я привчила себе не метушитися, тому подарунки вибираю спокійно і знаходжу те, що запам’ятається. Аж тепер я розумію, що стала такою, якою є, завдяки українським святам, і пишаюся, що на початку творчої кар’єри писала сценарії та організовувала свята Миколая.
Найперше, віншую знайомих Миколаїв, бо знаю чому їх так назвали. З іменем Миколи добре, бо принаймні двічі на рік можна святкувати іменини – влітку і взимку. Через особисте в житті я б жодній дитині не поклала різочку на Миколая. Ніколи! Подарунками на Миколая я вклоняюся добрим людям.
- У чому секрет подарунків до Дня Святого Миколая?
Ти чекаєш на щось добре і воно з’являється. Ті дарунки наповнюють силою в собі, заохочують до добропорядності, доброчинності, милосердя. Дітей подарунок «хвалить» за те, що увесь рік були чемними, слухняними та гарно вчилися. Миколаїв, Миколаївних та Миколайовичів вітаємо не з днем народження, а з іменинами небесного Патрона, аби були вірними дарованому імені як традиції. Ім’я, яке має небесного ангела – це не абищо – воно «не зношується»! Та дехто цього не розуміє. Треба вчитися бути в єдності зі своїм іменем, не підлаштовуватись під когось. Ім’я нам дає все. Наприклад, ваше ім’я Микола, а Ви поводитесь, як Руслан, хоча у Вашому імені вже є усе те, що подаровано тільки вам при хрещенні! У згоді зі своїм іменем Ви – цілісна особистість, земна, успішна людина, а не «літаєте в небесах», постійно оглядаючись на інших. Тому секрети подарунків на іменини та свого імені треба добре вивчати.
- На телебаченні, а надто в рекламі, дуже часто можна побачити Діда Мороза, Санта Клауса з пляшкою коли чи навіть фінського Йолопукі, та аж ніяк не Святого Миколая. Невже їхні подарунки смачніші?
Що нам їх подарунки чи яскраві обгортки! Святковий настрій може бути і без них. Бо свято – а надто свято Миколая – це таємниця, яку до кінця зрозуміти неможливо, в неї треба вірити, а ще – знати, що в небесній канцелярії є хтось, хто тебе любить!
Головне – не обділяйте себе радістю. Ніколи не знецінюйте себе. Якщо цей день мине і без цукерок чи пампушок, приязні моменти все-одно мають вас навідати. Бо в цей день люди шукають відповіді на запити життя, згадують молитву до Святого.
- Що би Ви поклали під подушку великим і маленьким українцям цьогоріч? Чого побажаєте?
Дай Боже добрий день на Миколая. Нехай Заступник почує всіх, хто просить допомоги. Відверне нещастя та гріхи. Випросить нам ласки у милосердного Бога на здоров’я і невинність душі. Хай ведеться у вашому житті. З Миколаєм можна себе потішити – все буде краще. Віншую вас щастям-здоров’ям, від мене мало, від пана Бога більше! Най Вам Бог дає з роси й води! Щоб ви так ся мали, як святої неділі земля.
Я вірю у Святого Миколая! Він прихиляє щастя. Я вірю в себе, я вірю в тебе – тому люблю. Сподіваймося! З празником Миколая!
Надія Петруньок
