Ідею ліквідації УГКЦ шляхом "воз'єднання" з РПЦ найактивніше проштовхували діячі УРСР. У Москві схилялися до того, щоби перехід на православ'я відбувався індивідуально.
Про це у програмі «Без брому» - спільному проекті ZAXID.NET та журналу «Локальна історія» розповів Директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету Олег Турій.
"Процес розробки плану ліквідації почався ще у 1939 році і продовжувався. Що цікаво, головним мотором, про це раніше було мало відомо, стали люди не в Москві, а у Києві. І, зокрема, в цьому дуже сильно був задіяний Хрущов і республіканське управління НКВС. Саме вони проявляли тут найбільше ініціативи, щоб Греко-Католицька Церква була ліквідована шляхом возз'єднання із РПЦ", - заявив він.
Олег Турій зазначив, що тодішні історики радили, як можна розправитися з Церквою:
"До послуг радянської влади були придворні історики, які написали кілька службових записок, але були також і відкриті публікації, де прямо аналізували досвід ліквідації унії в царській Росії за часів Миколи І. Це була модель для радянської влади, яким чином можна було би розправитися з Церквою тут, на місцях".
За словами історика, у Москві розглядали дещо інший варіант нищення Церкви.
"Хоча я би не сказав, що цей план був відразу таким однозначним. Якраз у Москві більше схилялися до того, щоб перехід на православ'я відбувався індивідуально, щоб не творити якогось органу, як-от Собор. Таким поступовим шляхом переводити поодиноко кожного конкретного єпископа, якщо вдасться. Очевидно, це було найважливіше – переконати когось з єпископів. Цього не вдалося зробити, але такі зусилля були у різний спосіб – і погрозами, і обіцянками. Навіть сам Йосиф Сліпий згадував, що йому обіцяли титул митрополита Київського РПЦ, якщо він погодиться перейти до Московського Патріархату", - зауважив він .
Проти проведення Собору виступав і тодішній Патріарх РПЦ Алексій Сіманський.
"Їм йшлося про інше – і це те, чого побоювалися як церковний провід, так і в Москві, – будь-якої організованої діяльности. Для них було краще розсипати людей, щоб вони були окремими одиницями. Тому мені здається, що ідея Собору не до кінця була зрозумілою. Ми маємо приблизно місяць часу, коли з Києва до Москви прийшов план дуже конкретних кроків із підготовки так званого Собору і проголошення цього возз'єднання. А в Москві вичікували місяць – напевно, обдумували, радилися, обговорювали. Ми, на жаль, не маємо тамтешніх документів, але позиція центрального керівництва, як церковного, так і державного, не була такою однозначною відразу", наголосив Турій.
Нагадаємо, 75 років тому радянська влада провела спецоперацію з ліквідації Греко-Католицької Церкви – Львівський псевдособор. Із 216 делегатів від духовенства – 142 були завербованими агентами НКВС. Після псевдособору УГКЦ із мільйонною паствою пішла у підпілля на понад 40 років.