"Іноді можу викупити цілу партію дронів": що змінилось у житті героїв наших відео у 2024. Отець Гасинець з Чернівців
У березні отець казав нам, що передав на фронт 650 FPV-дронів, але тоді він боргував за них майже мільйон гривень. Після нашого відео збір на борг закрили. Відтоді він закупив і передав на фронт ще 550 дронів. Розповідаємо, що змінилось у житті героя нашого відео у 2024.
Отець Василь Гасинець каже, борги за дрони є постійно: деколи більші суми, деколи — менші.
"От віддав борг, а за дві години вже буде пів мільйона гривень боргу. З іншого боку, якщо я маю там мільйон гривень боргу, але побачу ще можливість взяти пʼять мавіків з тепловізором, я візьму і вже буду мати 800 тисяч гривень боргу", – каже священник.
Найскладніше для нього балансувати між боргами та новими потребами армії. Іноді має можливість викупити у виробника цілу партію, наприклад, 100 дронів. І без вагань викуповує їх, бо знає, наскільки вони потрібні. Але потім люди телефонують і нагадують про повернення боргів, бо гроші їм потрібні на закупівлі запчастин.
"Це не приємно, бо я обіцяв повернути гроші вчасно. Часто гроші, які б мали іти на повернення боргу, доводиться спрямовувати на невідкладний ремонт авто, що зараз на фронті", — каже священник.
Загалом волонтерська робота отця та усіх, хто йому допомагає, охоплює також і ремонт техніки, закупівлю запчастин, доставку тепловізорів і дронів.
"Я безмежно радий, коли наші захисники присилають відео, як дрони знищують ворожу техніку. У мене є потреба у тому, щоб не гинули люди. Щоб не гинули ні цивільні, не військові – це мене рухає до останнього дня війни. Я буду цим займатись", — каже Василь Гасинець.
Хто допомагає
Гроші на дрони, автомобілі та їхній ремонт надходять від парафіян, підприємців, шкіл, а також родин військових.
"Дуже багато допомагає отець Юрій Бойко з Львівської Архієпархії, а також отець Устин Бойко. Вони завжди відгукуються на наші потреби, і роблять великі внески у спільну справу", — говорить Гасинець.
Нещодавно мама полеглого військового привезла машину свого сина, щоб передати її на фронт. Отець намагався відмовити її, повернути авто, бо сімʼя має свої видатки. Але врешті згадав слова іншої жінки: "Зараз не час на особисті рани, на оплакування свого болю. Ми маємо спільних біль. Я хочу, щоб ці гроші допомогли врятувати життя іншої дитини".
Водночас Гасинець каже, що людей, які донатять, поменшало: одні на фронті, інші за кордоном, дехто виснажився.
"Ще є причина є тому, що у кожній хаті є військовий, який на фронті і йому треба допомогти. Попри те, що меншає людей, які готові донатити, я не зупиняюсь. Вірю, що різдвяні свята допоможуть зібрати гроші, зокрема завдяки колядкам. Я відчуваю відповідальність до останнього дня війни. Моя мета — щоб не гинули люди, ні цивільні, ні військові", — говорить отець.
