З ініціативи "Карітасу Івано-Франківська" та волонтерів діти творять "теплі дарунки" для воїнів
«Сьогодні ми створюємо малюнки для наших воїнів-захисників, щоб їх надихнути, підтримати, передати свою турботу, переживання, - розповідає власкору РІСУ Наталії Палій координатор «Дитячого простору» БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» Богдана Черевко. – Подібні ініціативи у нашому фонді вже не вперше з початку війни. Неодноразово наші підопічні виготовляли на спеціальних гуртках-майстернях для військових малюнки, іграшки, ляльки-обереги, браслетки-обереги, які передавала волонтерка з Харкова до одного з госпіталів. А сьогоднішній наш захід відбувається спільно з «Волонтерським штабом 4.5.0».
Отже, підопічні БФ «Карітас Івано-Франківськ» різного віку, які переїхали зі східних областей та місцеві, з задоволенням долучилися до малювання. По-особливому щиро, відверто і талановито діти відобразили на папері олівцями і фарбами своє бачення перемоги у війні, побажання всього якнайкращого нашим воїнам-захисникам.
Восьмирічна Аліса з Харкова наголошує, що на її малюнку – перемога – це мама, яка піднімає дитину, радіючи перемогою, воїн зі своєю дружиною, ще один воїн з сестрою. Робота дівчинки справді талановита і виразна.
«Зараз ми живемо в Івано-Франківську, бо Харків дуже бомблять. Як каже мені мама - це через те, що він близько до Росії. Але я продовжую навчатися в своїй школі дистанційно. І взагалі, вдома краще», - зізнається Аліса.
Старший брат Аліси чотирнадцятирічний Андрій створив справді талановитий філософський художній твір теж про перемогу. «Тут така людина-свиня на троні. Її відносять приспішники, так би мовити. Є інформаційний центр, з якого їм в голови поступає інформація (до слова, з такого собі унітазу на якому сидить людина-свиня). І от наступають наші воїни і все зображено «за секунду до крику» (тобто влучання нашої ракети в ціль). Хлопець теж, як і молодша сестричка, навчається дистанційно в одній з харківських шкіл. В Івано-Франківську йому подобається, він, як каже, долучається різноманітних івентів, відвідував табір.
Тринадцятирічна Єва з Краматорська займається волонтерством в «Карітасі» і теж взяла участь в творчій майстерні, щоб намалювати щось для наших воїнів. На Прикарпаття з родиною переїхала ще в лютому. Як зізнається - війна морально дуже втомила її і рідних ще з 2014 року. І коли довелося побувати на заході України, пожити два роки в Тернополі, то вирішили тут оселитися. Дівчинка і її молодша сестричка відвідують школу в Івано-Франківську, старша - навчається в кодеджі в сусідніх Чернівцях, мама працює дистанційно. Тому планують з часом продати помешкання в Краматорську і придбати в Івано-Франківську.
«Тут нам добре, ми це зрозуміли ще раніше, - каже Єва. – Головне – скрізь українська мова, що дуже комфортно».
Допомагав у сьогоднішній творчій майстерні дітям також професійний художник з Миколаєва Андрій Горбачов, який, як каже, уже неодноразово долучався до подібних заходів в якості волонтера.
«Мені подобається брати участь в таких ініціативах - з задоволенням спостерігаю зацікавленість дітей. Це така своєрідна реконструкція психологічного стану моя і їх. Спостереження - що залишилося з війни і взаємна допомога, підтримка дітям і також батькам».
Митець познайомився з волонтерами «Карітасу», коли звернувся до фонду як біженець. Переїхав до Івано-Франківська з родиною – батьками і молодшим братом в серпні, бо прильоти були вже в двохсот метрах від їх помешкання в центрі Миколаєва. Зараз планує персональну виставку.
Як розповіли організатори, усі малюнки, які підготували діти для вояків, будуть доправлені їм найближчим часом. В планах ще не один захід, на якому готуватимуть такі теплі подарунки, щоб підтримати наших героїв-захисників.
