Кінець світу перенесено на невизначений термін. Історія секти "Біле братство" в Україні
У пошуках людини на роль “живого Бога”
Почати історію можна з 1978 року, коли інженер-кібернетик Юрій Кривоногов відмовився від наукової кар'єри та долучився до релігійного руху "Товариства свідомості Крішни". Невідомо, чи була ця подія частиною духовних пошуків Юрія, чи він став кришнаїтом, щоб вивчати методи впливу на людську свідомість.
Незабаром пішовши від кришнаїтів, Кривоногов заснував "Інститут душі "Атма", під егідою якого, і за підтримки товариства "Знання", друкував різні брошури та читав лекції з основ енергетики та нетрадиційних методів лікування в різних містах СРСР. Зацікавленість аудиторії, особливо в провінційних обласних центрах, наштовхнула Юрія на думку створити власну езотеричну організацію, у якій він зажадав виконувати роль мудреця-месії.
Проіснував Інститут лише кілька місяців, але цього вистачило, щоб Юрій сформулював основні принципи, які незабаром були покладені в основу релігійної громади "Біле братство". Нова організація, крім лекцій, почала збір пожертвувань на будівництво храму-монастиря у передмісті Києва.
Була тільки одна проблема. Обережний у діях Кривоногов офіційно, на паперах, не був лідером "Братства" – на цю посаду треба було відшукати відповідну кандидатуру. Досить вразливу, щоб нею можна було маніпулювати, але водночас харизматичну, щоб повести за собою нових послідовників, стати "обличчям бренду".
Потрібна була людина на роль "живого Бога", на чиї плечі, у разі чого ляже відповідальність. У травні 1990 року на своїй лекції в Дніпропетровську Кривоногов знайомиться з майбутньою богинею – Мариною Цвігун, яку незабаром будуть знати під ім'ям Марія Деві Христос.
“Бог є Матір” – Марія Деві Христос
Марина зі шкільних років відчувала свою "винятковість", яка виникла на тлі гіперопіки з боку родичів. Вона писала вірші та відрізнялася емоційною вразливістю. Про релігійність вона тоді ще не думала. У 15 років Марія, потай від батьків, прийняла хрещення за православним обрядом, але до церкви постійно не ходила.
До "Братства" її біографія була цілком повсякденною: вийшла заміж, народила дитину, поступила на заочну форму навчання на факультеті журналістики у Києві, після влаштувалася редактором заводської газети "Веселка" у Донецьку, де вступила до лав КПРС і була обрана депутатом районної ради. Але Цвігун цього було недостатньо. Остаточним поштовхом до змін стала психологічна криза. За свідченням її чоловіка, під час сьомого (за іншими версіями після дев'ятого чи десятого) аборту вона пережила щось на кшталт клінічної смерті з містичним "близько-релігійним" досвідом.
З Кривоноговим їхні шляхи перетнулися випадково. За словами колишнього очільника Київського СІЗО, який особисто спілкувався з Цвігун, після сварки з чоловіком вона пішла з дому, випадково зайшла на якісь збори, які виявилися лекцією Юрія. Версії подальшого, як і версії багатьох частин цієї історії, відрізняються: хтось згадує, що Кривоногов миттєво оголосив про "богообраність" Марини. За іншою версією: вона передала доповідачу записку зі своїми думками про спілкування з Богом, по якій Кривоногов розпізнав майбутню месію. Незабаром вони одружилися і переїхали до Києва.
Доктрина і вчення "Братства"
За основу нової релігійної течії Кривоногов використав збірну солянку релігійних і окультно-езотеричних навчань: кришнаїзму, юдаїзму, йоги, буддизму, вчення про карму, реінкарнації й т.д.. Згодом Цвігун переконала Юрія, що індуїстські теорії не приживуться на пострадянському просторі, і доктрина стала більше схожою на християнство.
Інша назва "Братства" – "ЮСМАЛОС". Абревіатура розшифровується як: "ЮС" – це Юоанн Свамі (Юрій Кривоногов), "МА" – "Марія Деві Христос" (Марина Цвігун), а "ЛОС" – скорочення від грецького слова "логос", однієї з іпостасей Бога. Саме слово "ЮСМАЛОС" використовувалося як мантра, при тривалому ритмічному повторенні якої адепти повинні були впасти у транс, що розцінювалося як злиття з богом і розчинення у божественній суті.
Одним з ключових пунктів майже всіх релігійних рухів того часу було вчення про кінець світу – звісно ж, із порятунком праведників і карою грішників. Члени "Білого Братства" (їх називали "юсмаліани") вірили, що Бог вкотре зійшов на землю в образі заступниці, розрадниці, месії та втілився у Марії Деві Христос. У "Золотий вік", який розпочнеться після Страшного суду, потраплять лише 144 тисяч осіб з-поміж вірян. Водночас 12 тисяч з них мають принести себе у жертву за свідчення "Матері Миру". Решта людей були слугами сатани ("еммануїловцями"), а тому повинні загинути страшною смертю.
"Патріарх" Кривоногов звертався до своєї пастви: "Діти мої! Вас будуть мордувати та рубати вам голови! Але ця кров потрібна землі! Ми з Марією Деві "підемо" останніми. Наші трупи пролежать на вулиці три дні. Потім ми воскреснемо. Розпочнеться перетворення Землі". Марина Цвігун закликала: "Готуйтеся. Це ваш обов'язок – змити кров'ю своєю гріхи нечестивого людства".
Ієрархія секти
У рядах секти існувала жорстка ієрархія. Громада розбивалася на так звані "кола посвячення" і низові "п'ятірки", у кожній з яких був старший. "Брати" вищого рівня посвяти знали нижчих і своє коло, плюс одного "брата" вищого рівня, від якого отримували команди. Кожен старший щодня складав письмовий звіт про психічний стан членів групи, які після ретельно аналізувалися вищим керівництвом. Покора була беззаперечна, будь-які відхилення у поведінці контролювалися.
Були створені інструкції на випадок відкритого протистояння з владою. При затриманні, "лицарі Живого Бога" повинні були знищити документи та почати безстрокове голодування. Арешт вважався "духовною смертю", за якою повинна була піти й смерть фізична.
Активна місіонерська діяльність по залученню нових членів вимагала значних фінансових витрат. Спочатку Кривоногов використав гроші, які отримував за проведення лекцій та продажу літератури, але незабаром основну частину грошових надходжень становили добровільні пожертвування. Нові члени віддавали на потреби церкви все особисте майно: житло, автомобілі, коштовності.
Неофіти набиралися, головним чином, серед молоді віком 15-20 років. Прагнучи утримати свій вплив на незміцнілі уми, лідери "Братства" налаштовували адептів проти їх рідних, зображуючи батьків "породженнями пекла" і "поплічниками сатани".
Страшний суд і кінець світу
У 1990 році Цвігун публічно закликає всіх об'єднатися у "Велике Біле Братство" перед наближенням Преображення планети Земля і входженням людства у нову "шосту расу". Міста були обклеєні листівками із закликами покаятися перед наближенням Страшного суду і не приймати "мітку Звіра 666" – чипування людей. Знайома історія, чи не так?
У середині 1991 року більша частина вірян складалась з осіб у віці до 20 років або неповнолітніх. На початку 1992 року філії секти були у багатьох містах України та Росії. У Києві та Черкасах статути товариств "братів" навіть були офіційно зареєстровані або, як у Дніпропетровську і Житомирі, перебували на стадії реєстрації. 18 квітня 1993 року у загальному зборі юсмаліан поблизу міста Володимир (що у Росії) зібралися близько 1000 сектантів.
На початку 1993 року у ЗМІ, з посиланням на Кривоногова, який оголосив себе "пророком Матері Світу", поширили інформацію про акцію масового самогубства у зв'язку з "кінцем світу". У своєму "пророцтві" Кривоногов вказав точну дату Страшного Суду – 24 листопада 1993 року, і закликав усіх юсмаліан зібратися у Києві до цього дня. Пізніше дату апокаліпсису перенесли на 11 листопада.
Реакцією українських чиновників стала агресивна рекламна кампанія проти секти та затримання її учасників. Радіопередачі переконували батьків не залишати дітей без нагляду і тримати їх якомога далі від вулиць. На ТБ вийшли репортажі, у яких родичі сектантів плакали та закликали до ліквідації Братства, яке звинувачували у розпалюванні страху, ненависті та самогубств. Деякі київські школи скоротили навчальний день, щоб діти могли повернутися додому до темряви.
Тим часом тисячі молодих послідовників з'їжджалися з різних країн до Києва, який назвали "Новим Єрусалимом", де оголошена зустріч "Братства". Президент України Леонід Кравчук, якого "Братство" назвало Понтієм Пілатом, видав указ про боротьбу з сектою. РПЦ і УПЦ відлучають Цвігун від церкви, а "Братство" піддають анафемі. Стає неможливо купити у магазині біле простирадло, а на вулицях очікуються масові заворушення за участю численних прихильників Братства.
Захоплення Софійського собору
На 10 листопада 1993 року Марія Деві Христос призначає самоспалення. В цей день на площі перед собором зібралося близько тисячі осіб. Тим часом 25 сектантів на чолі з Цвігун і Кривоноговим під видом відвідувачів потрапили всередину Софійського собору, щоб провести там молебень. Попередньо двоє сектантів пошкодили в будівлі телефонний зв'язок, забезпечили вільний прохід через службове приміщення своїх однодумців, а потім заблокували всі виходи навісними замками.
Під час "богослужіння" Цвігун і Кривоногов стояли на плиті вівтарного престолу. Згідно з даними міліції, після проповіді Марії Деві Христос мало відбутися масове самоспалення, для чого були підготовлені каністри з бензином. Але "йти останніми" і "підноситися на небо" лідери секти не планували.
За іншою версією, Цвігун готова була принести себе в жертву, щоб повторити євангельський сюжет у дусі "римляни вбивають месію". За задумом Кривоногова, смерть "живого Бога" означала б кінець світу. Для цього один з сектантів мав застрелити Марію Деві Христос з пістолета під час молитви, але в останній момент "вбивця" злякався і не вистрілив. Нарешті втрутився ОМОН: сектантів розігнали, Цвігун і Кривоногова заарештували.
Як судити месію
За захоплення собору, посягання на здоров'я громадян під виглядом здійснення релігійних обрядів і нанесення тілесних ушкоджень міліціонерам Цвігун отримала термін у 4 роки, Кривоногов – 7 років.
Були заарештовані понад 600 учасників секти, які вслід за рештою побратимів на свободі оголосили сухе голодування. Через деякий час Міністерство охорони здоров'я України змушене було прийняти рішення про їх примусове годування. Всього було госпіталізовано 294 членів "Білого Братства" у 13 областях України.
Сім днів Юрій і Марина дійсно нічого не їли. На восьмий день, за словами колишнього генерального прокурора Віктора Шокіна, Цвігун вдалося вмовити скасувати голодування – для цього була скликана пресконференція, на якій одягнена у все біле Марина виступила зі зверненням до "своїх дітей" та дозволила їм приймати їжу.
За словами того ж Шокіна, на слідстві обидва лідери секти поводилися цілком адекватно та гіпнотичними здібностями слідчих не вражали. "Люди як люди", – підкреслив Шокін, попри спроби Марії Деві Христос довести зворотне. У суді подружня пара намагалася перекласти провину один на одного: Юрій стверджував, що слідував вказівкам Марії; та, своєю чергою, прокляла колишнього чоловіка і звинувачувала в усьому його: "Ніякого Іоанна Свамі немає – це псевдовчитель. Хіба я вимагала, щоб ви гинули в ім'я моє?".
У тюремному ув'язненні Кривоногов і Цвігун розлучилися. Він покаявся, змінив прізвище і рід діяльності. Вона після амністії у 1997 році переїхала у Росію, де тепер називає себе богинею Вікторією ПреобРАженською і за допомоги віршів викриває "злочини київської хунти". З 2006 року вона видала 19 аудіоальбомів, організувала десяток виставок власного мистецтва і завела блог на YouTube.
Як же це все могло статися
Лідери "Білого Братства" використовували традиційні методи "промивання мізків" для виховання релігійних фанатиків: повний розрив старих соціальних зв'язків, ізоляцію від зовнішнього світу, регулярне читання мантр, обмеження часу на сон, постійні фізичні навантаження, відсутність дозвілля, недоїдання і суворий нагляд.
"Обожнення" фігур Леніна і Сталіна радянською владою налаштувало людей на можливість прийняття нових "живих богів". Крах комуністичного режиму, масова дезорієнтація та політичні зміни тільки закріпили почуття "екзистенціальної туги" і бажання знайти нових кумирів, які не забарилися з'явитися.
Поява "Білого братства" і його історія показує те нестійке становище, у якому знаходилося наше суспільство. А успішне використання маніпулятивних технік впливу на свідомість, на жаль, демонструє невпевненість людини не тільки у сьогоденні, але й власне у самому собі, своїй картині світу.
Такі феномени були популярні в Україні й раніше (Іван Мурашко, Іван "Інокентій" Левізор), але у сучасному суспільстві такі особистості як Марія Деві Христос мають все менше шансів знайти свою аудиторію. Хоча поширення фейкових новин про коронавірус і теорій змов про мобільний зв'язок 5G доводять, що люди, які досі здатні піддатися впливу релігійного лідера чи міфічної ідеї, все-таки ще існують.
Тому нам варто задати собі питання, який, за розповідями, колись Кривоногов поставив на засіданні київського клубу "Істина": "Які аргументи ми можемо протиставити людині, яка називає себе месією?".
Євгеній Морі
