Конституційний суд пояснив вимогу перейменування УПЦ МП

Про це на прес-конференції зазначив виконувач обов'язків голови суду і співдоповідач по доповіді Сергій Головатий, повідомляє «Главком».

Головатий нагадав, що у законі розглядалися два аспекти – повна назва і обмеження доступу певних категорій священнослужителів до військової служби, які представляють релігійну організацію з центром у країні-агресорі. За його словами, право на віросповідання, на відміну від права на життя, не є абсолютним, у що держава може втручатися, коли ідеться про зовнішній аспект.

Водночас доповідач підкреслив, що «законодавець не вказав назву релігійних організацій», щодо яких ідеться. За словами судді-співдоповідача у справі Олександра Петришина, «питання на те, на кого поширюватиметься – це питання релігієзнавчої експертизи».

Петришин зазначив, що КСУ у розгляді цього питання стимулював закон про введення воєнного стану.
«Рішення КСУ посилює позицію держави, і розставлені крапки над «і», – сказав Петришин.

Нагадаємо, Конституційний суд визнав таким, що відповідає Конституції, закон, згідно з яким Українська Православна Церква Московського Патріархату має змінити назву і вказати свою приналежність до Росії. Ухвалений закон зобов’язав релігійні об’єднання відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації.

Церква Московського Патріархату в Україні відмовилася змінювати назву попри рішення Конституційного суду.