Костел, що мав власні мури
Танаса НИКИФОРУКА. - "Високий замок", 18 вересня 2008 року
Дерев’яний костел Св. Андрія бернардини мали вже в 1460 р. У 1600 р. вони, не руйнуючи його, починають зводити довкола новий кам’яний храм. Костел з монастирем будували за кільцем міських укріплень, тому він мав свої оборонні мури. Авторами проекту були Б. Авелідес, Павло Римлянин та Амброзій Прихильний. Костел будували до 1630 р., а в 1616 р. розібрали стару будівлю. Водночас з костелом споруджували в камені нове приміщення монастиря з північного боку. Вежу-дзвіницю спорудив А. Бемер в 1734 р., він же створив скульптурний декор фасаду.
Фасад костелу прикрашений гербами Польщі та Литви, а також гербами Одровонж і Мнішек. Крім того, фасади декоровані скульптурами, їх більше двадцяти. У нішах головного фасаду посередині Мадонна з дитятком, обабіч апостоли св. Петро та св. Андрій.
Бароковий інтер’єр храму прикрашають численні дерев’яні різьблені вівтарі. Стіни вкриті фресковим розписом.
Вежа костелу заввишки 38 м. У XVIII ст. на ній встановили годинник. Його відреставрували і пустили в хід наприкінці 70-х років ХХ ст.
Перед костелом в 1734 р. магнати Жевуські, в яких Ян з Дуклі був фамільним патроном, спорудили на його честь кам’яну колону зі скульптурною постаттю. У радянські часи скульптуру на колоні замінили на кам’яну вазу. Тепер інша фігура св. Яна увінчує купол барокової ротонди, що в подвір’ї. Ротонда споруджена над криницею в 1761 р.
У 1784 р. в приміщенні монастиря було закладено Архів давніх актів - нині Центральний Державний історичний архів у Львові.
