«Людей не обмінюють, людей звільняють»: підсумки круглого столу з питань релігійної свободи

«Ми всі приймаємо фундаментальну істину права людини на власну свободу, — зауважив головуючий у Всеукраїнській Раді церков та релігійних організацій єпископ Римо-Католицької Церкви в Україні Віталій Кривицький. – Люди – це не політичні інструменти і не знаряддя для вирішення певних питань. Тому наша допомога у процесі звільнення заручників є надзвичайно важливою».

Попри те, що питання звільнення незаконно позбавлених волі в Росії та на непідконтрольних уряду територій Криму та Донбасу залишається дуже проблематичним, спільні зусилля громадянського суспільства та релігійних організацій, зокрема, можуть допомагати цьому у практичній площині. Саме в цьому переконані організатори Круглого столу з питань релігійної свободи голова правління Інституту релігійної свободи Олександр Заєць та голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

У форматі Мінських переговорів розглядаються пропозиції обміну всіх підтверджених бранців з обох сторін, додала програмна директорка Українського інституту з прав людини Валерія Лутковська. Станом на зараз це 208 арештованих, що утримуються в українських установах, та 69 бранців з Донбасу, хоча по факту їх набагато більше (близько 250). Проте, головною перепоною стають юридичні проблеми з підтвердження фактів незаконного утримання багатьох з політичних заручників, а також арештованих безпідставно. За словами правозахисниці, важливою тут є роль саме релігійних організацій, які, на відміну від громадянського сектору, «вміють діяти тихо» і можуть мати доступ до тих джерел інформації, які не є загальними. Це ж стосується і питання родин, де є зниклі без вісті, тому що вони часто не фігурують у публічному просторі.

До всіх незаконно позбавлених волі потрібні різні підходи, залежно від того, до якої категорії заручників вони належать, підкреслив координатор Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець. Так, на його думку, можна знайти три категорії бранців: політичні ув’язнені, заручники на непідконтрольних територіях Донбасу та полонені військові моряки. Він закликав до того, що питання звільнення арештованих має перейти з політичної в гуманітарну площину, тому що ці люди потребують задоволення базових прав як на доступ до медицини, так і до інформації, можливості захисту та фізичної й моральної безпеки. Ігор знає цю ситуацію зсередини, оскільки сам є братом політичного в’язня Євгена Панова.

На тлі нових арештів ситуація в Криму іноді випадає з кола уваги медіа та правників. Там, за словами адвокатки Лілії Гемеджи, що працює зі справами Кримської солідарності, російська влада має відпрацьовану схему переслідування за статтями про екстремізм та терористичну діяльність. Зокрема, понад 60 мусульманин отримали звинувачення за статтею «Участь в тероризмі», а хвиля нових арештів імамів та активних мусульман прокотилась півостровом знову в червні цього року. Лілія вказала на важливість наявності незалежних спеціалістів, які б могли проводити релігієзнавчі, ісламознавчі та лінгвістичні експертизи, на які посилаються представники Російської Федерації задля формування звинувачень.

У Православній Церкві України була створена Місія з підтримки і захисту прав постраждалих від незаконного затримання на окупованих територіях і територіях РФ, яку очолив архиєпископ Сімферопольський і Кримський Климент. Архиєпископ Євстратій розповів, що, на жаль, йому не вдалось відвідати політичних заручників, що перебувають в сусідній державі, тому що владику двічі намагались арештувати ще на автовокзалі Сімферополя, блокуючи його духовну місію.

Правозахисне поле стосовно незаконно позбавлених волі має цілий ряд проблем, певен колишній політичний в’язень та релігієзнавець Ігор Козловський. Це стосується правової проблеми, що включає у себе фабрикацію доказів, незаконне утримання громадян, незаконного позбавлення права на отримання інформації, а також катувань, тортур і допитів. По-друге, важлива гуманітарна та правова підтримка заручників, починаючи з їжі та одягу, і завершуючи задоволенням духовних та психологічних потреб, тому що часто стоїть питання не їх звільнення, а фізичного виживання. Наступними блоками йдуть проблеми обміну або звільнення бранців, а пізніше – їхньої підтримки після повернення додому, де потребують підтримки цілі родини, а самі звільнені мусять починати практично з нуля, шукаючи опори в матеріальному, соціальному та психологічному вимірах.

Нагадаємо, що цей круглий стіл відбувся вже вдруге з часів першого засідання 16 квітня цього року. Робоча група та учасники планують внести запропоновані зміни до Резолюції круглого столу, аби якомога ширше оприлюднити її та поширювати як на національному, так і міжнародному рівнях. Наступна серйозна нагода нагадати міжнародній спільноті про проблему незаконно ув’язнених українців – це спільна зустріч під егідою ОБСЄ у вересні.