Мир між конфесіями є. На часі – єдність всередині конфесій?

10 лютого, 08:30
Репортажі
Мир між конфесіями є. На часі – єдність всередині конфесій? - фото 1
Міжконфесійна гармонія – це мрія чи вже реальність? Те, що для України це і одне, й друге, довів черговий щорічний Всесвітній тиждень міжконфесійної гармонії, що відзначається згідно з Резолюцією Генасамблеї ООН.

На прес-конференції з його нагоди в Укрінформі з підсумками «тижня» (який, за словами учасників, розширився майже на цілий місяць) ознайомили головуючий Всеукраїнської ради релігійних об`єднань, представник Апостольської Православної Церкви в Україні єпископ Сергій (Вутянов), представники Церков та органів влади. Він зазначив, що через карантинні обмеження, цьогоріч чимало із запланованих міжконфесійних зустрічей відбулися онлайн.

Нагадаємо, що проведення такого тижня в Україні ініціювали Всеукраїнська Рада Релігійних Об’єднань (ВРРО), Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, Українська асоціація релігієзнавців за інформаційної підтримки Релігійно-інформаційної служби України.

Людмила Филипович - фото 66633
Людмила Филипович

 

«Упродовж тижня ми відкривали один одного для себе, показали, що Україна є плюральною в релігійному сенсі державою, принципи свободи совісті і віросповідання є непохитними у взаєминах між державою і релігійними організаціями. І це має стати непохитним і для взаємин між різними релігіями», — наголосила доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, віцепрезидент Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович. Вона також інформувала про досягнення минулого року. Зокрема, підписаний Меморандум міжконфесійного співробітництва.

А ще праця України з міжконфесійного діалогу за попередній рік була оцінена на конкурсі кращих заходів з нагоди Всесвітнього тижня міжрелігійної гармонії, який оголосив король Йорданії. Нагадаємо, що саме з його ініціативи 10 років тому у світі запровадили цей «тиждень». «У наших заходах брали участь різноманітні конфесії, науковці, представники влади. Таке широке представництво вразило Йорданську сторону, яка відзначила наші заходи ІІІ призом, — розповів муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саїд Ісмагілов. — Звісно, що І і ІІ призи отримали країни, які більш масштабно проводили свої заходи, збирали стадіони, проводили міжрелігійні заходи з десятками чи навіть сотнями тисяч учасників. Але що вирізняє Україну? Те, що в нас були представлені такі учасники, які в інших країнах зазвичай не сідають за один круглий стіл і навіть не спілкуються».

Шейх Саїд Ісмагілов - фото 66630
Шейх Саїд Ісмагілов

 

Муфтій пояснив, що найчастіше спілкування у світі відбувається в рамках аврамістичних традицій, коли збираються послідовники християнства, ісламу і юдаїзму. Ці релігії є близькими, і легше знаходити спільну мову. Але йорданську сторону вразило, що в нас збираються представники дуже різних релігійних традицій, що уособлює собою фактично весь світ.

Шейх Саїд переконаний, що це досягнення не лише Всеукраїнської ради релігійних об’єднань, а й усієї України. І це визнання має спонукати нас шукати подальшого діалогу, поглиблювати його, особливо на внутрішньоконфесійному рівні. Адже буває, що послідовники різних Церков, управлінь не можуть знайти спільну мову у межах своєї конфесії. Тому Духовне управління мусульман України «Умма» ініціювало розроблення екуменічної програми для українських мусульман, підписати яку планує запросити різні мусульманські духовні управління й організації, які є в країні.

Про проблеми, які є в релігійній сфері в Україні, говорив кандидат історичних наук, вчений-релігієзнавець, старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, керівник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків Ігор Козловський. Вони мають причини: історичні, регіональні, світоглядні. Це також зовнішній фактор, адже релігія є одним з важливих чинників, на який спрямовані впливи агресора. І мова ворожнечі всередині країни, яка часом не дозволяє спілкуватися навіть представникам однієї конфесії.

Ігор Козловський - фото 66629
Ігор Козловський

 

«Ми можемо бути толерантними до будь-якої позиції, думки людини, але не будемо толерувати фейки, брехню, провокації і мову ворожнечі», — наголосив він.

Релігієзнавець, який пережив полон бойовиків на Донбасі, нагадав, що релігійні організації, які наразі потерпають від мови ворожнечі, очікують від влади захисту і підтримки. І відчувають розчарування, коли цієї підтримки немає. Адже тоді не почуваються повноцінними членами громадянського суспільства. Іван Козловський закликав і релігійні організації, і владні органи звернути увагу на цю проблему.

Алла Баранова - фото 66631
Алла Баранова

 

Членкиня Національних Духовних Зборів Бахаї України Алла Баранова розповіла про ініціативи Всесвітнього парламенту релігій у контексті Всесвітнього тижня міжконфесійної гармонії. Це і зустріч з представниками релігій і організацій, які останніми роками отримали премії, аби обговорити, як це змінило життя їхніх громад. Це й міжконфесійні молитви, програми на тему духовної екології та творчості, освіти в контексті толерантності, семінар «Насіння миру – створення нового альянсу чесноти», де піднімалася тема антисемітизму. Попереду програма «Будувати краще разом», зосереджена на темі змін у міжрелігійному спілкуванні з уведенням карантинних обмежень.

«Всесвітній парламент релігій пропонує, щоб кожен з нас подумав, як ми можемо ці ідеї толерантності, гармонії, любові один до одного ввести у своє щоденне життя, — пояснює пані Алла. – Це можуть бути дуже прості ініціативи. Наприклад, запрошення на сніданок чи обід своїх сусідів і розмова про гармонійні стосунки, або ж гуманітарні благодійні акції».

Андрій Юраш - фото 66632
Андрій Юраш

 

Завідувач відділу з питань релігії, забезпечення права громадян на свободу світогляду і віросповідання Секретаріату Кабінету Міністрів України Андрій Юраш наголосив на тому, що фахівці розглядають Україну як унікальну лабораторію міжрелігійної, міжконфесійної, міжденомінаційної гармонії і єдності. «Упродовж останніх п’яти-шести років індекс релігійної свободи, згідно з Pew Research Center, а це одна з найавторитетніших міжнародних організацій у цій ділянці, зріз з 4,2 до 3,8. Чим менший індекс – тим вищий рівень свободи. Україна зараз на рівні Бельгії. Гадаю, ніхто не має претензій до Бельгії щодо гарантування прав релігійних спільнот. Отже, не має бути таких претензій і до України». Чиновник закликав органи влади, — як центральні, так і місцеві, — активніше співпрацювати з релігійними громадами і вчасно реагувати на виклики.

Про релігію як фактор, що сприяє об’єднанню не лише певної групи людей, але й усього людства, говорив координатор співпраці з релігійними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті В’ячеслав Горшков. Це можливо за умови, коли стосунки базуватимуться на визнанні гідності кожної людини. «Сьогодні розкривається неосяжний потенціал релігійних традицій, спільнот, які тисячоліттями накопичували цінний досвіт організації суспільства на основі вищих цінностей, чеснот мудрості, віри, надії, любові. Релігійні спільноти можуть поділитися цим з усім людством».

В'ячеслав Горшков - фото 66634
В'ячеслав Горшков

 

Пан В’ячеслав нагадав, що завдяки Майдану 2013-14 років і ми, і весь світ побачили, що України і гідність нерозривно пов’язані. І що100 років тому ми будували державу, в основі якої була закладена повага до кожного. УНР була однією з небагатьох держав світу, яка обстоювала гідність кожної людини. Вона відмовилася від практики державного антисемітизму, надала рівні права чоловікам і жінкам, різним конфесіям. Жодна віра не переслідувалася. Єдине, за чим пильнувала держава – це щоб релігія не використовувалася як зброя проти України.

«Гідність не можна виборювати й зберігати коштом гідності іншого, — наголошує В.Горшков. – Єдиний шлях її збереження і примноження – це захист гідності будь-якої людини. Саме такий підхід запропонували організатори Всесвітнього тижня міжконфесійної гармонії. І такий же принцип намагаємося застосовувати у діяльності Державної служби України з етнополітики та свободи совісті».