Місцевий католицький священик розповів про ракетний обстріл Умані
«Часто Бог залишається останньою опорою, і духовною міццю, щоб прямувати до перемоги, перемагати несправедливість, кривду, і допомагати людям в тому болю, який вони переживають», – розповів він.
«Це відбулося після четвертої ранку. Пролунало два вибухи. Зрозуміло, що в цю пору я спав і, власне, прокинувся від того, що вибуховою хвилею вдарило по будинку, по вікнах», – зазначає в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News отець Альберт Гаспарян, настоятель римо-католицької парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані...Коли я почув ці вибухи, і поки дійшла інформація про те, що сталося, – розповідає отець Альберт, – то почав робити іспит сумління, бо це могла бути остання мить мого життя, так як для багатьох людей сьогодні був останнім ранком життя тут, на землі. Я зберігав спокій, мав уповання на Бога, віддаючись Богові, Його Провидінню і благаючи теж Бога про допомогу, звертаючись до нього з молитвою за мир. Бо кожного дня в парафіяльній каплиці після Святої Меси ми проказуємо молитву Акту віддання України Пресвятому Серцю Марії».
Римо-католицька громада в Умані – невелика. На кількість парафіян вплинули обмеження, запроваджені під час пандемії, а також міграція українців від початку повномасштабної війни.
Тепер їхню парафію відвідує приблизно сорок осіб. Їхній настоятель наголошує на важливості духовної підтримки, якої потребують усі в цей складний період.
«Насамперед, – підкреслив він, – її потребують військові, які повертаються з бойових дій до своїх домівок, але цієї допомоги і підтримки потребують теж і люди, які є поряд, їхні рідні. Духовної підтримки потребують також і волонтери, які, можна сказати, є першими психологами, які вислуховують біль людей, їхні потреби, їхні труднощі, і вони теж приходять з цим до церкви і можуть знаходити тут цю допомогу».
За словами отця Альберта, волонтери, Церва і, зокрема, Карітас-Спес стараються відповісти на нагальні потреби людей, які постраждали від обстрілів в Умані. «Ми тепер теж перебуваємо в дорозі, роздаємо гуманітарну допомогу, тобто не зупиняємося, не стоїмо в такому ступорі шоку, а намагаємося щось робити, – підкреслив священик.
