Молитва, жертва і діти. Дивіться, як цього року святкували Курбан-байрам у Сєвєродонецьку

Це свято є одним із ключових в ісламі. Воно починається через 70 днів після закінчення посту в місяць Рамадан, у день закінчення Хаджу – паломництва до Мекки – та триває три-чотири дні. Оскільки мусульманський календар складається з 12 місячних місяців, святкування щороку припадає на різні дати.

Історія Курбан-байраму веде до описаної в Корані історії, як пророк Ібрагім хотів принести в жертву свого сина Ісмаїла – на веління Аллаха. Це виявилось випробуванням. Ібрагім почав приготування до жертвопринесення, але Аллах зробив так, що ніж не зміг різати, а архангел Джабраїл дав пророку баранця для жертви. Так само багато століть мусульмани по всьому світу в це свято приносять у жертву тварину.

Більшість прихожан – студенти-медики

Не-мусульманами на цьому святі були тільки журналісти. І то не всі – оператор одного з телеканалів не лише виконував свої професійні обов’язки, але й брав участь у молитві.

До ісламського культурного центру «Бісмілля» в Сєвєродонецьку прихожани почали підтягуватися задовго до початку святкової молитви. І власним транспортом, але здебільшого все-таки громадським. Зрання на автобусній зупинці поруч із центром «Бісмілля» стояли хлопці у святковому одязі зі стаканчиками кави та канапками. Вони снідали в очікуванні свята, не встигнувши зробити це вдома, бо надто рано довелось вирушати зі своїх міст і сіл на маршрутки до Сєвєродонецька.

У 2014 році через війну цей виш «переселився» до Рубіжного. Але й місцевих прихожан у місцевого імама Темура Берідзе чимало. Хтось переїжджав на Донбас з гарячих точок пострадянського простору, починаючи з 1990-х. Хтось свідомо приймав іслам. Чиїсь предки живуть на Донбасі десятиріччями.

Чому наша авторка вирішила вбратися за законами шаріату

За атмосферою релігійні свята особливі, навіть коли ти ідентифікуєш себе з іншою конфесією. З одного боку, ти перебуваєш тут як журналіст, тобто, сторонній спостерігач. З іншого – неможливо не відчути цю спільну радість. А в мусульманському календарі більш радісного та світлого свята, ніж Курбан-байрам, напевно, немає.

Релігійне свято вимагає певної атмосфери, антуражу. Щось звичне в побуті тут може бути відверто недоречним. Зокрема, одяг журналістки, авторки цієї статті, яка в липневу спеку звикла не заморочуватися з дрес-кодом.

Це не було проблемою, доволі зручне вбрання. Ніно, дружина місцевого імама Темура Берідзе, допомогла приховати традиційним одягом джинси, трикотажну майку, оголені плечі й довге волосся.

Про що йшлося в проповіді

До мечеті заходять босоніж. Десятки пар взуття біля входу до мечеті унаочнили, що на молитву в Сєвєродонецьку завітали чимало мусульман.

Взуття було здебільшого чоловічим. Але жінки теж молилися. Як і діти. Зокрема молилися за об’єднання України. За мир у країні, що є спільним домом для всіх нас, незалежно від конфесії чи національності.

Так і зробили. І взагалі – тут так і роблять. Щонеділі – не лише на великі мусульманські свята – у центрі «Бісмілля» годують безпритульних.

Що відбувалось після молитви

Після молитви прихожани імама Темура Берідзе обіймали одне одного, тиснули один одному руки та вітали один одного зі святом.

Відчувалося, що присутні на спільній молитві є сім’єю. Кожен знав, як звати дитину іншого прихожанина, щоб сказати цій дитині, як варто поводитися. Кожен знав, де поставити чайника, в якому скипіла вода. Кожен знав, де взяти чашку, щоб зробити собі чай. І кожен знав на ім’я братів і сестер у вірі.

Марія Олійник