Монахи Десятинного монастиря звернулися до Трампа з проханням "захистити від погромів радикалів"
Намісник Десятинного монастиря Української Православної Церкви (МП) звернувся до американського президента Дональда Трампа, просячи захистити обитель від беззаконня радикалів.
«Намісник Десятинного монастиря УПЦ архимандрит Гедеон (Харон), громадянин США і орденоносець (він служив в Каліфорнії, був капеланом на кораблі ВМС США і удостоєний урядових нагород), звернувся від імені братії монастиря (серед неї троє - американці) і десятинної громади киян до президента Трампа із закликом захистити їх від беззаконня і свавілля», - пише Василь Анісімов в своїй статті, опублікованій в п'ятницю на сайті «Інтерфакс-Релігія».
Нагадаємо, журналіст Василь Анісімов має специфічний статус в Українській Православній Церкві (Московського Патріархату) (він керує в УПЦ автономної прес-службою, але позбавлений Священним Синодом права називати свій сайт офіційним).
Василь Анісімов відомий у церковному середовищі як один з головних популяризаторів "політичного православ'я", діяльності православних братств, зокрема Союзу православних громадян і одеської організації «Единое отечество» Валерія Каурова, засудженого Архієрейським Собором УПЦ в грудні 2007 року.
За словами Анісімова, аналогічне прохання монахів Десятинного монастиря направлена до американських православних одновірців - держсекретареві США Рексу Тіллерсона і послу США в Україні Мері Йованович.
Як РІСУ інформувала, підпал стався в ніч на 25 січня. У чергову частину надійшло повідомлення від церковнослужителів УПЦ (МП) про підпал монастиря, незаконно зведеного біля залишків фундаменту історичного Десятинного храму. Також націоналістична організація С14 опублікувала у Facebook відео акції своїх прихильників біля Десятинного монастиря. Активісти спиляли болгаркою інформаційний стенд біля будівлі, витягли з-під скла паперові нотатки і спалили їх, а сам стенд викинули на смітник. Так вони висловили протест проти самозахоплення УПЦ (МП) землі біля розкопок Десятинної церкви.
За фактом підпалу було затримано двох підозрюваних і відкрито проти них кримінальне провадження за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 194 (замах на умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. Шевченківський районний суд міста Києва прийняв рішення про арешт терміном на два місяці Олексія Шемотюка та Олександра Горбаня, причетних до підпалу храму Десятинного монастиря у Києві. Обидва підозрювані мають можливість вийти під заставу у 2.6 мільйони гривень - таке рішення було прийняте на засіданні суду, що відбулося 27 січня.
Обидва чоловіки, підозрювані у підпалі, є архітекторами. За словами затриманих, вони намагалися привернути увагу до того, що територія Національного музею історії «незаконно захоплена московськими церковниками».
Довідка РІСУ: У ніч з 25 на 26 травня 2011 року на територію Історичного музею, де знаходяться рештки Десятинної церкви, невідомі завезли будівельні вагончики. Священики каплички УПЦ (МП), котра знаходиться на Десятинці, визнали тоді, що ці вагончики призначено для облаштування будівництва храму на місці фундаменту Десятинної.
Отож, церква-каплиця, яка почала будуватись на цьому місці, належить громаді "Різдва Пресвятої Богородиці Десятинного чоловічого монастиря" УПЦ (МП).
27 серпня 2012 року тодішній глава Київської міськдержадміністрації Олександр Попов заявив про незаконність бетонування каплиці біля залишків фундаменту Десятинної церкви. Тоді в КМДА повідомили, що Держархітектурно-будівельна інспекція видала припис про незаконне бетонування дерев'яної каплиці біля фундаменту Десятинної церкви і протягом 10 днів забудовник повинен був вжити відповідних заходів реагування на припис. Тоді в УПЦ (МП) заявили, що не мають наміру виконувати вимогу інспекції про демонтування храму-каплиці біля фундаменту Десятинки.
"Припис Держархітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) та нарахований інспекцією штраф ми оскаржимо. Ніякі будівельні роботи не ведуться – це плановий ремонт", – заявив тоді секретар-референт намісника Десятинного монастиря протодиякон Антоній Коваль.
На питання, чи є в УПЦ (МП) дозвіл на будівництво, він тоді відповів, що у церкві є "паспорт БТІ на будівлю", але не зміг повідомити, чи є у власників споруди державний акт на земельну ділянку та узгодження з археологами.
Проти такого псевдо-відновлення Десятинної церкви виступили науковці та пам'яткоохоронна громадськість держави.