Моніторинг висвітлення світськими виданнями найбільш резонансних подій релігійного життя України за період 1-15 листопада 2011 року
У цьому матеріалі проаналізовані публікації 24 онлайн-ресурсів – загальноукраїнських інформаційних агенцій, новинних сайтів, електронних версій всеукраїнських і регіональних друкованих видань, телеканалів і радіостанцій.
Центральною темою, пов’язаною з церковним життям, для всіх засобів масової інформації стало загострення хвороби глави Української Православної Церкви Володимира. Не переказуючи новин, зупинімось на деяких особливостях висвітлення цієї ситуації та аналітичних матеріалах про майбутнє УПЦ, які подали деякі видання. УНІАН-релігії і «Левый берег» 4 листопада пишуть про те, що за здоров’я Митрополита Володимира молився Предстоятель Російської Православної Церкви Патріарх Кирило.
У своїй колонці «Митрополит усієї України» від 6 листопада на шпальтах «Українського тижня» журналіст Павло Берест наголосив, що від долі Митрополита Володимира залежить також цивілізаційний вектор розвитку не лише Церкви чи суспільства, але й держави. Автор стверджує, що «в Москві вже давно склали план дій, виписали й затвердили концепцію того, як з «самоуправної з широкими правами автономії» УПЦ зробити просто окремі єпархії РПЦ». За словами Павла Береста, в ЗМІ давно просочується інформація про те, що Патріарх Кирило може отримати титул Патріарха Києво-Московського або ж наступним Митрополитом стане ставленик РПЦ, що призведе до поширення «русского мира» на всю Україну.
Цій темі присвячено великий матеріал того самого автора «Куди йде УПЦ», розміщений у №46 друкованої версії «Українського тижня». Автор перелічує найбільш вірогідних наступників Митрополита Володимира і наголошує, що «російське лобі» в УПЦ є досить чисельним, утім, більшість церковних діячів намагаються не афішувати своєї особистої позиції та готові підтримати того, хто виявиться сильнішим. Цікавими є й коментарі від представників інших конфесій України. Так, голова інформаційного управління Київської Патріархії єпископ Євстратій (Зоря) наголосив, що від того, хто буде наступником владики Володимира, залежить, чи існуватиме УПЦ (МП). Він додав, що на Церкву впливає не тільки влада, а й великий бізнес, що може відбитись на майбутніх виборах митрополита. Керуючий Харківсько-Полтавською єпархією УАПЦ архиєпископ Ігор (Ісіченко) припустив, що весь єпископат УПЦ (МП) об’єктивно становить промосковське лобі, однак висловив сподівання, що вирішальною буде позиція українського єпископату. На переконання архиєпископа, найоптимальнішим було би повернення УПЦ (МП) під омофор Вселенського Патріарха, а відтак – входження до єдиної Української Православної Церкви.
На об’єднавчій ролі постаті Митрополита Володимира в УПЦ МП, за умов боротьби тенденцій зближення і віддалення від Москви, наголошує єпископ Євстратій (Зоря) (КоммерсантЪ.ua, Корреспондент.net).
Про те, що Українська Православна Церква обов’язково втратить свій відносно незалежний статус, йдеться у статті «Православні готуються до чергового розколу» Лукерії Жабкіної у «Коментарях» (републікована порталом УНІАН-релігії). Автор наголошує, що найбільш вірогідною перспективою для УПЦ є рух за московським сценарієм, що призведе до скорочення нинішньої широкої автономії. Автори матеріалу наголошують, що у влади і великого бізнесу немає чітко сформованої позиції щодо церковних справ, що вплине на посилення позицій Московської патріархії в Україні. У статті названо й найбільш вірогідних наступників Митрополита, серед яких митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, що користується особливою пошаною у нинішньої влади.
Чимало інформаційних приводів створила і Українська Греко-Католицька Церква, не в останню чергу завдяки активності її лідерів – Патріарха Святослава (Шевчука), що 8 листопада провів інтернет-конференцію на порталі Точка.нет, та Любомира Гузара, який 1 листопада побував в ефірі 5 каналу. ЗМІ звернули увагу як на внутрішні події в Церкві, так і на її заяви щодо ситуації в країні. Чимало видань («Український тиждень», Zaxid.net, «Коментарі») повідомили про створення нових митрополій, «Zaxid.net» написав про засідання керівників комісій і відділів УГКЦ, що відбулося у Львові 1 листопада.
Зверталися єрархи й до питання міжцерковного діалогу. На думку владики Любомира (Гузара), об’єднання залежить тільки від бажання віруючих (УНІАН-релігії). 8 листопада предстоятель УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук) заявив (УНІАН, «Главком», «Подробности»), що він досі не отримав позитивної відповіді на пропозицію зустрічі з главою Російської Православної Церкви. Причому ТСН наголошує, що Патріарх Кирило ігнорує главу УГКЦ, а «Український тиждень» акцентує на тому, що глава РПЦ його уникає. 10 листопада видання подає коментар експерта, директора РІСУ Тараса Антошевського, про те, що «РПЦ не знає, як розмовляти з УГКЦ». А вже 11 листопада ЗМІ (УНІАН-релігії, Корреспондент.net, «Фокус», «Українська правда», «Український тиждень», «Подробости») цитують думку Патріарха Кирила щодо налагодження діалогу між українськими православними і греко-католиками. «Kyiv Post» нагадує, що 1-2 жовтня Патріарх відвідав Україну і нагородив міністра Юрія Бойка і бізнесмена Дмитра Фірташа орденами.
Дедалі частіше лідери УГКЦ вдаються до критики влади. Так, після ефіру архієпископа Любомира (Гузара) на 5 каналі чимало ЗМІ (5 канал, УНІАН, «Українська правда», «Главком», «Фокус», «Подробности», Zaxid.net) поширили його заяву про те, що чинна влада робить помилку, переслідуючи опозицію. «Український тиждень» також нагадує слова владики Гузара про те, що влада боїться Церкви й хотіла б її контролювати. А Zaxid.net акцентує на тому, що суспільство має шукати героїв, які об’єднуватимуть країну. У свою чергу нинішній Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук) 8 листопада під час інтернет-конференції наголосив, що Президент України не відповів на жодне звернення Синоду УГКЦ (УНІАН, Zaxid.net, «Kyiv Post», «Коментарі», «Подробности»). Також під час візиту до США в інтерв’ю філадельфійській радіостанції предстоятель УГКЦ повідомив, що Віктор Янукович відверто декларує свою прихильність до Української Православної Церкви Московського патріархату. Цю тезу 14 листопада поширили УНІАН , «Українська правда», «Главком», ТСН, «Український тиждень».
7 листопада отримала продовження і тема обрання глави Харківської єпархії УПЦ (МП). «Коментарі» наголосили, що синод, на якому це мало би статись, навряд чи відбудеться найближчим часом через поганий стан здоровя Митрополита Володимира.
Тим часом, діяльність протестантських церков, на відміну від православних чи УГКЦ, майже не висвітлюється у ЗМІ. Головною новиною стало повідомлення порталу УНІАН-релігії від 4 листопада про відставку генсека Всесвітньої лютеранської федерації пастора Ішмаеля Ноко. 3 листопада «Сегодня» і «Коментарі» повідомили про перебіг судового процесу над Сандеєм Аделаджею («Посольство Боже»).
Також небагато уваги українські світські ЗМІ приділили мусульманам. Утім, інформаційним приводом для багатьох із них стало свято Курбан-Байрам і його святкування українськими мусульманами. 8 листопада «День» пише про те, що в Автономній республіці Крим один із святкових днів проголошено вихідним для віруючих мусульман. Про те, що українські мусульмани цього року беруть участь у Хаджі, повідомляє 6 листопада «Kyiv Post».
Світські ЗМІ не раз звертались до теми стосунків Церкви і влади. 4 листопада портал «Сегодня» розмістив дуже неоднозначну новину про те, що Патріарх Кирило мирить київських бізнесменів і, за словами підприємців, допомагає їм «не сплачувати данину». Цитуємо видання: «В среде киевских бизнесменов ходит слух, что единственный, кто может помочь спастись от наезда, — это православная церковь и патриарх Кирилл. Из уст в уста передается история собственника одного из крупных киевских заводов (видного мецената православной церкви), к которому якобы также пришли с предложением «поделиться». Он обивал многие пороги, но его проблему никто не взялся решать. Наконец, от отчаяния он обратился к патриарху Кириллу и буквально через несколько дней его оставили в покое. «Я не знаю ситуации вокруг именно этих фирм. Но если дело правое, если людей действительно несправедливо обижают, то патриарх Кирилл может вступиться за них. Прецедент был, когда к патриарху обратились украинские химики. И он помог наладить кооперацию между российскими и украинскими химиками. Помощь безвозмездная, конечно», — говорит руководитель Ассоциации православных экспертов Кирилл Фролов» Ця інформація не дублюється у інших ЗМІ. Складається враження, що це або свідома провокація, або необачне оприлюднення не перевіреної належним чином інформації.
Ще одна актуальна тема — відновлення пільг на комунальні послуги для церковних організацій. Так, УНІАН-релігії 4 листопада повідомляє, що Кабінет міністрів України опрацьовує пропозиції партії Християнсько-демократичний союз щодо відновлення пільг, а «Левый берег» 8 листопада інформує, що депутати Волинської обласної ради звертаються до президента з проханням знизити тарифи.
Як і у жовтні, увагу ЗМІ привернули майнові конфлікти Церкви і місцевих громад. Zaxid.net пише про локальні львівські протистояння, які ще тривають (навколо костелу Марії Магдалини, монастиря Кармеліток босих) або ж уже вирішились (про переселення книгосховища з костелу Єзуїтів і освячення храму). «Коментарі» повідомляють, що процес вивезення книг має бути завершений до 1 грудня, а відновлення богослужінь у костелі, за словами УНІАН-релігії, планується з 6 грудня.
Не вщухають емоції щодо можливої відбудови Десятинної церкви в Києві. 10 листопада з уст голови Київської адміністрації Олександра Попова прозвучали запевнення, що фундамент церкви буде збережений у первісному вигляді, про що повідомили УНІАН, «Українська правда», «Українські новини», «Левый берег», «День», «Подробности», «Коментарі», «Фокус», «Главком» і Корреспондент.net. Видання також наголошують, що археологи та історики виступають проти відбудови храму, відновити який прагне Українська Православна Церква (Московського Патріархату). Деякі ЗМІ («Українська правда», «Українські новини», «Коментарі») одночасно з цим повідомленням, очевидно, для підтримання балансу, розміщують новину про те, що за відновлення церкви вже зібрано більше чотирьох тисяч підписів віруючих. А вже 11 листопада «Україна молода» (а за нею «Українська правда», УНІАН-релігії і «Коментарі») розмістили матеріал, де повідомлялось, що фундамент Десятинної церкви завалено сміттям, розкопки не завершені через брак фінансування, а доступ до фундаменту відкритий.
«Дзеркало тижня» наголошує, що ініціатива з відбудови храму до 2013 року з одночасним відновленням права власності Православної Церкви на нього належить депутату від Партії регіонів Юрієві Мірошниченку.
«Україна молода» 9 листопада розміщує великий матеріал Максима Савчука, де також ідеться про ініціативу депутата, який вніс пропозицію щодо відбудови Десятинної церкви, «щоб «примирити» конфесії і повернути православним «відібране майно», попри застереження науковців і архітекторів. Журналіст наголошує, що Мірошниченко пропонує «створити на території Національного православного комплексу Духовно–просвітницький центр православної культури, передбачивши в його складі навчальний заклад та бібліотеку», при цьому зауважуючи, що в Україні Церква відділена від держави. У матеріалі наголошується на розходженнях у оцінці ситуації між депутатом і археологами. Автор також висловлює сумніви з приводу того, що відроджений храм може сприяти об’єднанню церков, називаючи його «каменем спотикання» і наводячи слова речника УПЦ КП єпископа Євстратія (Зорі): «Офіційна позиція синоду така — ми справді за відбудову Десятинного храму, це наша святиня, яка має бути місцем молитви та богослужіння. Але, що стосується законопроекту депутата Мірошниченка, то проблема полягає в тому, що такі потенційно конфліктні проекти (коли, з одного боку, є взагалі противники відбудови, з іншого — суперечка, кому належатиме храм) не можна вносити без пошуку порозуміння, а влада і не намагалася провести обговорення». Журналіст «України молодої» висловлює припущення, що за цим законопроектом, вочевидь, стоїть УПЦ (МП). Адже від імені Митрополита Володимира були надіслані листи до народних депутатів із проханням підтримати законопроект. Подається в матеріалі й коментар Івана Тернового, ректора Української духовної академії рідновірів, що наголошує на маніпулятивності дій УПЦ (МП).
Згідно з повідомленнями ЗМІ, в Києві існує ще кілька «гарячих точок», в яких Церква і міська громада не можуть поділити майно. Так, 2 листопада «Коментарі» і 5 канал повідомили про те, що подільську археологічну експедицію виселяють з приміщення, яке колись належало Руській Православній Старообрядницькій Церкві, і тепер має бути повернуте релігійній громаді. Натомість, науковці спростовують цю інформацію, наголошуючи, що будинок належав фізичним особам, а не Церкві. Утім, конфлікт поки не вирішений, адже жодна зі сторін не надала документів, що підтверджують право власності на будинок.
4 листопада «Подробности» і 5 канал продовжили висвітлення конфлікту навколо клініки ВІЛ-інфікованих, яку виселяють із приміщення, що стоїть поруч з Києво-Печерською Лаврою. «Коментарі» наголошують, що ініціатива виселення йшла від Церкви, а обіцянку прибрати з території Лаври всі установи і організації, що не мають стосунку до Церкви або до заповідника, дав Патріарху РПЦ Кирилу прем’єр-міністр України Микола Азаров.
ЗМІ повідомляють і про будівництво нових храмів у Львові (Zaxid.net, «Коментарі» 11), Одесі («Коментарі», УНІАН-релігії), Дніпропетровську («Коментарі»), Кривому Розі («Коментарі») тощо. Кілька повідомлень про спорудження храмів стали більш резонансними за інші. Так, 2 листопада «Сегодня» повідомило про наміри Церкви відбудувати Межигірський чоловічий монастир. Місце, де буде монастир і храмовий комплекс, уже освятив митрополит УПЦ (МП) Павло. Тепер організовується збір коштів на відновлення храму. «Главком», УНІАН-релігії, «Фокус», «Левый берег», ТСН, «Український тиждень», BBC, «Kyiv Post», «Дзеркало тижня», «Коментарі» та інші ЗМІ републікували цю інформацію без змін. Всі видання наголосили на тому, що монастир буде відбудовано біля резиденції Януковича. А 4 листопада «Главком» із посиланням на «Українські новини» повідомляє, що будівництво храму Преображення Господнього на території Свято-Почаєвської Лаври призупинено через загибель двох робітників. 5 листопада про це пише «Левый берег», 7 листопада — «Подробности».
У матеріалі радіо «Свобода» «Будівництво культових споруд: чи буде порядок?» від 7 листопада журналіст Юрій Луканов розповідає, що часто храми зводяться на землях громади без відповідних дозволів. Церква пояснює це тим, що для отримання необхідних паперів потрібно давати хабар. А протести проти будівництва, за словами одного зі священиків, спричинені політикою – церкви УПЦ (МП) часто мають багато недоброзичливців. Із критикою політики Церкви щодо відбудови храмів виступає і «Український тиждень». 9 листопада в матеріалі Олени Чекан «Храмове лихо: невігластво церковників Московського патріархату спотворило архітектурну пам’ятку» журналістка повідомляє про те, як непрофесійна реконструкція, ініційована УПЦ (МП), спотворила Свято-Миколаївський монастир у селі Мильці Волинської області. Автор матеріалу подає критичні коментарі архітекторів і науковців щодо сучасного стану багатьох храмів, які перебувають у юрисдикції Церкви.
У період із 1 по 15 листопада ЗМІ активно писали про взаємодію Церкви з суспільством, висвітлюючи як позитивні, так і негативні аспекти. Але такі публікації набули меншого розголосу, аніж вищенаведені матеріали (хіба що окрім новини про освячення львівського стадіону представниками шести конфесій, яка була широко висвітлена у ЗМІ). Повідомили про відкриття таємних підземель Києво-Печерської Лаври для відвідувачів («Сегодня», УНІАН, «Фокус», «Українська правда», «Коментарі» та інші). 14 листопада ЗМІ («Українська правда», УНІАН-реліїгії, «Фокус», Корреспондент.net та інші) републікували матеріал «Сегодня» про те, що скульптуру Архангела Михаїла на Майдані Незалежності в Києві планують замінити на скульптуру архангела Гавриїла, незважаючи на те, що Церква визнає офіційним покровителем Києва саме Михаїла. Радіо Свобода і BBC 14 листопада повідомили, що цього року на Різдво у Ватикані встановлять ялинку з Закарпаття. Варто зауважити, що інші українські світські ЗМІ активно повідомляли про це ще у жовтні. З Ватиканом пов’язана ще одна новина, яку поширили українські ЗМІ 3-го листопада: «Українська правда» та «Український тиждень» повідомили, що Ватикан розсекретив архівні документи про Голодомор в Україні.
Серед позитивних новин варто відзначити повідомлення «України молодої» від 8 листопада про початок служіння літургій у деяких частинах військово-повітряних сил на Івано-Франківщині. Це одна з перших утілених ідей щодо запровадження посади військових капеланів, про які ЗМІ повідомляли ще в жовтні.
Чимало ЗМІ публікують матеріали просвітницього характеру: про історію образів, церковних реліквій, храмів («День», УНІАН), вшанування релігійних діячів («Коментарі», Zaxid.net), культурні заходи («День», «Коментарі»). Висвітлюється і доброчинна діяльність Українського католицького університету («Україна молода»), УГКЦ («Подробности», «Коментарі», «День») тощо.
1-15 листопада ЗМІ багато писали про взаємодію школи і Церкви. 1 листопада Корреспондент.net повідомляє про те, що Міністерство освіти може визнати дипломи духовних вишів, причому в підзаголовку новини наголошується, що УПЦ МП підтримує цю ініціативу. У тексті також подається коментар представника УПЦ КП про те, що проблема визнання дипломів духовних вищих навчальних закладів постала вже давно. Про це ж пише й КоммерсантЪ.ua.
6 листопада УНІАН-релігії подає коментар представників Української Православної Церкви про те, що принцип відокремлення Церкви від держави — це радянський спадок, а тим часом Церква хоче мати власні навчальні заклади. Щоправда, в матеріалі наголошено, що представники інших конфесій підтримують цю ідею лише за гарантії рівних можливостей. Освітяни таку ідею загалом підтримують, але за умови, що відвідування релігійних шкіл базуватиметься на добровільних засадах.
Про курс «Християнська етика» у школах розмірковує і журналіст радіо «Свобода» Софія Середа у матеріалі 9 листопада. Вона наголошує, що серед батьків і педагогів немає однозначного ставлення до запровадження такого курсу в загальноосвітніх школах. Дуже багато в цьому питанні залежить від регіональних традицій. Освітніх ініціатив Церкви стосується й матеріал газети «День» «Між службою та Служінням» від 4 листопада. Автор, історик Олександр Палій, глибоко аналізує політику УПЦ (МП), нагадуючи про неодноразові спроби нав’язування ідеї вшанування Йосипа Сталіна, прорадянську і проросійську риторику, спроби збільшення пастви адміністративними методами тощо.
Певного розголосу набула історія про вимогу рівненської міської організації Української народної партії звільнити директора школи, яку освятив священик УПЦ (МП). Така вимога мотивована тим, що освячення було здійснене без відома батьків і учнів. 9 листопада, посилаючись на прес-службу партії, про це написали «Українські новини» та ТСН, 10 листопада – «Левый берег».
Аналізуючи матеріали світських ЗМІ, присвячені релігійному життю України, можемо зробити висновок, що основні теми, які цікавлять засоби масової інформації, це стосунки Церкви з владою та майнові конфлікти з громадою. Те, що в період 1-15 листопада однією з центральних тем стала тема самопочуття Митрополита Володимира, можна пояснити тим, що Предстоятель Української Православної Церкви є персоною загальнонаціонального масштаба. Як показує моніторинг, ЗМІ активно висвітлюють активність Української Греко-Католицької Церкви, натомість діяльність інших конфесій фактично не згадується. Засоби масової інформації не часто звертаються і до висвітлення просвітницької і благодійницької діяльності Церкви. Найактивніше про релігійне життя в Україні пишуть такі світські ЗМІ як УНІАН, «Сегодня», «Коментарі», «Zaxid.net» та «Український тиждень».
Підготувала Марина ДОВЖЕНКО
