На Львівщині відзначать 200-ліття від дня народження о. Маркіяна Шашкевича
200-річний ювілей від дня народження українського поета, основоположника нової української літератури в Галичині, священика УГКЦ Маркіяна Шашкевича на Львівщині відзначатимуть 4- 8 листопада.
Так, 4 листопада відбудеться урочисте спецпогашення художнього маркованого конверта з нагоди 200-річчя від Дня народження М.Шашкевича та Урочиста академія у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. С.Крушельницької.
Напередодні дня народження “будителя галичан” біля пам’ятника поету у Львові відбудеться молебень, після якого пройде свічкова хода до могили М.Шашкевича на Личаківському кладовищі, де буде звершено чин панахиди.
Самого ж ювілейного дня, 6 листопада, усі охочі можуть взяти участь в Архиєрейській Літургії в соборі Святого Юра, приуроченій до цієї дати.
8 листопада відчинить свої двері музей Маркіяна Шашкевича у с. Нестаничі Радехівського району, а 13 листопада урочистості з нагоди відкриття пам’ятника М.Шашкевичу та музею-садиби поета пройдуть в с. Новосілки Буського району, інформує прес-служба ЛОДА.
Як раніше повідомляла РІСУ, з приводу річниці смерті о. Маркіяна Шашкевича (7 червня 1843 року) та двохсотліття з дня народження, Патріарх Святослав (Шевчук) звернувся з посланням до українського духовенства та мирян. Глава УГКЦ закликав бачити у постаті цього священика приклад любові до свого народу, який захищав його права і свободи та підносив культуру і духовність.
Чтайте також: Стежками о. Маркіяна Шашкевича
Програма урочистостей з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича
4 листопада 2011 року
16.30 – 16.50 год . Урочисте спецпогашення художнього маркованого конверта з нагоди 200-річчя від Дня народження М.Шашкевича в дзеркальній залі Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С.Крушельницької
17.00 – 19.00 год. Урочиста академія з нагоди 200-річчя від Дня народження М.Шашкевича в Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. С.Крушельницької
5 листопада 2011 року
18.00 -18.20 год. Молебень біля пам’ятника М.Шашкевичу
18.20 – 19.20 год. Свічкова хода від пам’ятника М.Шашкевичу до могили М.Шашкевича на Личаківському кладовищі за участю семінаристів Львівської духовної семінарії Святого Духа та громадськості
19.20 – 19.30 год. Чин панахиди на могилі М.Шашкевича
6 листопада 2011 року
10.00 – 10.20 год. Покладання квітів до пам’ятника М.Шашкевичу.
11.00 – 12.30 год. Архієрейська Божественна Літургія в соборі Святого Юра.
8 листопада 2011 року
11.00 – 12.00 год. Відкриття музею М.Шашкевича в с. Нестаничі Радехівського району
13 листопада
11.00 – 13.00 год. Відкриття пам’ятника М.Шашкевичу та музею-садиби М.Шашкевича в с. Новосілки Буського району
Довідка:
Отець Маркіян Шашкевич народився 6 листопада 1811 року в с. Підлисся Золочівського повіту в Галичині в сім'ї священика.
Навчався у Бережанській гімназії, а з 1829 року − у Львівській семінарії, був вільним слухачем у Львівському університеті, після завершення навчання у семінарії був парафіяльним священиком у селах Гумниська, Нестаничі, Новосілки на Львівщині.
Під час перебування в семінарії Маркіян Шашкевич разом із Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем організували національно свідому молодь у гурток «Руська трійця». За мету вони ставили національно-культурне відродження на західних землях, зокрема через відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях.
Тоді ж розпочав М. Шашкевич розпочав і свою творчу діяльність. Перші твори Шашкевича з'явилися в збірнику «Русалка Дністровая» (1937). Його перу належить і низка прозових творів, а також переклади на українську мову сербських народних пісень, віршів чеських і польських поетів.
У 1836 р. Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo», спрямовану проти спроб запровадження в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Я. Головацький видав «Читанку» Шашкевича для малих дітей (1850).
Помер о. Шашкевич 7 червня 1843 року від туберкульозу. і був похований у Новосілках. Слава пробудителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 р. тлінні останки його перенесено до Львова.
