На Святій горі Афон видана брошура про українську автокефалію
Деякі уривки з брошури оприлюднив у Фейсбук прес-секретар Вінницько-Барської єпархії ПЦУ, клірик Спасо-Преображенського кафедрального собору архимандрит Софроній Чуприна.
"В 1991 році Україна стала незалежною державою і як наслідок цього, Церква України звернулася до Московського Патріархату з проханням здійснити необхідні кроки, для надання їй автокефалії. В 1992 році українські ієрархи одноголосно підписали звернення. Однак, Російській Церкві було дуже складно надати Україні автокефалію тому, що це означало би, що вона втратить територію і святині, які мають пряме відношення до її історії, і в той же час втратить на них вплив. Тому вона обрала краще створити розкол в середині України, чим погодитись надати автокефалію".
"Розкол був зроблений Російською Церквою, а не Вселенським Патріархатом. Всі Помісні Церкви мають спілкування з Вселенським Патріархатом. Російська Церква припинила спілкування з тими, хто визнав нову автокефальну Церкву України".
"Автокефалія України - це церковний акт, що відбувся".
"Вселенський Патріархат діє, усвідомлюючи свою відповідальність, являючись першою Церквою серед рівних. Вселенський Патріарх знає, що він буде відповідати перед Богом, якщо дозволить мільйонам людей залишитися в розколі...Можна уподібнити українську Церкву до чудес Господніх. Фарисеї, бачачи чудеса, все одно звинувачували Господа в скасуванні суботи. Вони чеплялися за положення Закону. Вони не могли осягнути велич Бога".
"Ми всі повинні радіти тому, що український народ в цілому тепер знайшов спасіння. Церква Христова нараховує мільйони нових віруючих".
"В Україні більше немає розкольників".
"Автокефальна Церква України знаходиться під благословенням Матері-Церкви, яка надавала автокефалію іншим Церквам, і це радує українську православну братію".
"Випадок з Україною набагато легший, ніж випадки, з якими Церква мала справу раніше...тут відмінності адміністративні, не догматичні".
Щодо ролі Вселенського Патріарха в Православ'ї: "Ми бачимо, що в Божественній Літургії завжди є той, хто предстоїть і звершує Тайну. Всі вони можуть бути рівні по рангу, але один повинен бути першим, в прообраз Христа. Навіть на першому Апостольському Соборі був лідер, святий Яків, брат Господній. Всі вони були апостолами, але хтось головував і вів дискусію".
"Припинення поминання і причастя, це міри, які Церква використовує в педагогічних цілях. Однак, у випадку з Російською Церквою ми бачимо, що вона використовує це, як засіб помсти тим, хто не погоджується з їх корисними цілями. У відповідь на визнання Грецької Церкви прийшло безпрецедентне рішення, припинити спілкування з грецькими єпархіями, котрі виступили за визнання нової автокефальної Церкви України, зберігаючи при цьому спілкування з декількома єпархіями, митрополити яких виступили проти визнання. Очевидно, що Російська Церква намагається розділити Грецьку Церкву, а також опосередковано попередити інші Помісні Церкви, котрі добре освідченні про проблеми, які можуть бути викликані політичними і фінансовими проблемами".
"Дехто думає, що критикуючи і ображаючи Вселенського Патріарха, вони тим самим є сповідниками віри. Але, істинне сповідання, це підтримка істини, яка продиктована правилами і Священним Переданням Церкви".
"В Церкві завжди були такі хвилювання тому, що там де люди, там є проблеми".
