На Волині у церкві Московського Патріархату не дозволили подати «за упокій» Героя, бо його відспівували у ПЦУ
Про це написала дружина Героя Олександра Смолярчука Катерина Смолярчук у фейсбуці, передає Волинська служба новин.
Загиблий захисник Олександр Смолярчук народився 1982 року. Він був начальником відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах Луцького зонального відділу Військової служби правопорядку військової частини А0583. Олександр Смолярчук пішов у ЗСУ добровольцем.
«Сьогодні в мене буде коротенький пост, це звернення до певного кола осіб, а точніше Смоляро-Столинської громади. Вчора я почула дещо, що не дає спокою, що обурило мене, нашу сім’ю. Я не збираюсь мовчати… На днях в церкві УПЦ МП села Столинські Смоляри хотіли подати за упокій душі мого коханого, підполковника Смолярчука Олександра Миколайовича, на що отримали відповідь, що не впишуть, оскільки мого чоловіка відспівували в ПЦУ, а точніше Церква святого Архистратига Михаїла міста Любомль. Я як це почула, мене розірвало на шматки…..Мій чоловік там народився, зростав, прислуговував в церкві, мій старший син хрещений в цьому храмі, мій свекор Микола Іванович і свекруха Галина Григорівна долучались до будівництва, певний час квартирували теперішнього священника, а зараз, ви вирішили, що маєте право таке робити…. ПОЗОР всім хто причетний до цього, позор тому хто це сказав, позор тому хто це чув і змовчав, позор вам усім, що допустили це в своєму селі», - написала обурена дружина Героя.
Нагадаємо, хоробрий воїн поліг 17 лютого в Куп'янську на Харківщині, мужньо виконавши свій військовий обов'язок.
«Мій чоловік загинув, захищаючи вас на російсько-українській війні, він віддав життя, він лишив найцінніше свою сім’ю і полинув до Бога. Може ще мені скажете, що в нього не упокоєна душа, бо його поховали в ПЦУ, або його треба ще раз у вас відспівати, щоб ви могли молитись за нього. Я не бажаю, щоб ви в себе в храмі згадували його ім'я. Люди схаменіться, розплющте очі, що у вас робиться під носом. За що гинуть наші українські воїни, за те, щоб потім їх вважали не достойними московського патріархату. Нікому не дозволю, якось осквернити пам’ять про мого коханого Сашу. В нас багато рідних, близьких і друзів, які подали за спокій душі по церквах, монастирях в Україні і поза її межами, дякую їм за це. P.S. Вірю, що кожен отримає за своїми вчинками… Гляньте ще раз в Сашині очі, можливо, ще в когось проснеться совість», - додала Катерина Смолярчук.
