На Волині журналісти звернули увагу на руїни костелу і монастиря кармелітів XVIII століття
Перша документальна згадка про містечко Кисилин датується приблизно 1451 роком. У той час землі були власністю магнатського роду Мильських герба Кирдеїв. Про це розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
В 1445-1451 роках великий князь Лев Свидригайло пожалував село Кисилин, маршалку земському Петру Ланевичу Кирдію Мильському, разом з селами Твердині, Вербаїв та іншими землями в Луцькому повіті.
На початку XVII століття Кисилин вже згадується, як місце маєтку шляхетського роду Киселів. Близько 1625 року Остафій Кисіль заснував у Кисилині протестантську святиню та аріянську школу. Він був дуже освіченим на той час ученим, знав декілька європейських мов, тож сприяв таким чином піднесенню рівня розвитку науки на Волині.
По смерті Остафія Киселя містечко і школа переходять до Юрія Чаплича-Шпановського, якого польський уряд переслідував за поблажливе ставлення до аріян-протестантів, адже останні не поділяли догмати католицької віри.
З історичних документів відомо, що волинська шляхта на Луцькому сеймі 1645 року протестувала проти рішення Люблінського трибуналу, за яким у Кисилині мали закрити аріянські зібрання та школу, а Чаплич-Шпановський мав заплатити штраф у розмірі 1000 злотих червоних. Усі провідники-аріяни мали покинути місто.
У 1720 році на місці будівлі зібрань побудували костел, де службу почали проводити священики-кармеліти.
Після третього поділу Речі Посполитої 1795 року, Кисилин увійшов до складу Російської імперії, ставши волосним центром Володимир-Волинського повіту Волинської губернії.
В Першу світову війну Кисилин став місцем зіткнення ударного угрупування російського корпусу та контрудару німецького корпусу. У червні 1916 року там йшли запеклі бої.
Однак історія храму була трагічною. Під час Другої світової війни сталася Волинська трагедія і вона була пов'язана саме з цим костелом.
1 листопада 1941 року було створено гетто, де євреї зазнавали постійних знущань. У Кисилин привезли євреїв з навколишніх сіл. А за рік німці вивезли бранців гетто - близько 500 людей за село та розстріляли.
11 липня 1943 року назавжди залишиться в історії як день загибелі (Кривава неділя) кількох десятків прихожан католицького костелу в Кисилині.
«Після завершення Другої світової, окупаційна радянська влада, звісно ж, і не подумала відновити пам'ятку. Тут розмістили цех по переробці льону та коноплі. Пізніше радянський «цех» знищила пожежа. З того часу будівля не використовується», - пишуть дослідники.
Зараз в інтер'єрі збереглися фрагменти фресок XVII століття. До апсиди костелу примикав двоповерховий монастирський будинок, який після 1832 року виконував роль парафіяльного будинку. Зараз увесь комплекс - руїни без даху.
