У Чернігові фахово обстежать Антонієві печери
Про це розповіла Чернігівському онлайн-журналу PECHERA.info директорка Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Наталія Реброва. Про це повідомляє Суспільне.
"Ми маємо зараз обстежити печери, бо фахово їх не обстежували ніколи. Вони виглядають пристойно, але є порушення щодо вологи. Звідки вона потрапляє, ми не знаємо, тут необхідна думка фахівців. Чи це просто конденсат, чи таки волога потрапляє з поверхні. Ми маємо дати відповідь на це питання навесні. Металу дуже багато в печерах, і він потребує фахівця та реставрації. Ми маємо його законсервувати, ми маємо подолати іржу, забезпечити його цілісність на довгі роки, тому що зараз заміна не на часі, це дороговартісно", - розповіла вона.
Нагадаємо, на Чернігівщині планують запустити паломницький тур "Шлях Антонія", що буде пов’язаний із постаттю святого Антонія Печерського. Точних дат, коли тур стане доступним для людей, – поки що немає.
Антонієві печери — пам’ятка архітектури XI-XIX століть, йдеться на офіційному сайті Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Засновані вони в 1069 році князем Святославом Ярославичем і Антонієм Печерським, який народився на Чернігівщині у Любечі.
Згідно з літописом, монастир спочатку мав назву Богородичний (монастир Божої Матері). Літописець стверджує, що Антоній прибув до Чернігова, рятуючись від гніву князя київського Ізяслава. Він полюбив Болдині гори, викопав печеру і з того часу на Болдиних горах існує монастир.
Зараз печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 метрів. Глибина Антонієвих печер коливається від двох до 12 метрів відносно поверхні гори.
У XVIII—XIX століттях значна частина давніх комунікацій була перебудована, внаслідок чого печери остаточно втратили свій первісний вигляд. Тоді були створені три облицьованих цеглою підземні храми.
У 1967 році пам’ятка була включена до складу чернігівського архітектурно-історичного заповідника.