У Чернігові фахово обстежать Антонієві печери

14 січня, 11:00
Культура
У Чернігові фахово обстежать Антонієві печери - фото 1
У Чернігові вперше фахово обстежать Антонієві печери, через виявлені проблеми з вологістю.

Про це розповіла Чернігівському онлайн-журналу PECHERA.info директорка Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Наталія Реброва. Про це повідомляє Суспільне.

"Ми маємо зараз обстежити печери, бо фахово їх не обстежували ніколи. Вони виглядають пристойно, але є порушення щодо вологи. Звідки вона потрапляє, ми не знаємо, тут необхідна думка фахівців. Чи це просто конденсат, чи таки волога потрапляє з поверхні. Ми маємо дати відповідь на це питання навесні. Металу дуже багато в печерах, і він потребує фахівця та реставрації. Ми маємо його законсервувати, ми маємо подолати іржу, забезпечити його цілісність на довгі роки, тому що зараз заміна не на часі, це дороговартісно", - розповіла вона.

Нагадаємо, на Чернігівщині планують запустити паломницький тур "Шлях Антонія", що буде пов’язаний із постаттю святого Антонія Печерського. Точних дат, коли тур стане доступним для людей, – поки що немає.

Антонієві печери — пам’ятка архітектури XI-XIX століть, йдеться на офіційному сайті Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Засновані вони в 1069 році князем Святославом Ярославичем і Антонієм Печерським, який народився на Чернігівщині у Любечі.

Згідно з літописом, монастир спочатку мав назву Богородичний (монастир Божої Матері). Літописець стверджує, що Антоній прибув до Чернігова, рятуючись від гніву князя київського Ізяслава. Він полюбив Болдині гори, викопав печеру і з того часу на Болдиних горах існує монастир.

Зараз печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 метрів. Глибина Антонієвих печер коливається від двох до 12 метрів відносно поверхні гори.

У XVIII—XIX століттях значна частина давніх комунікацій була перебудована, внаслідок чого печери остаточно втратили свій первісний вигляд. Тоді були створені три облицьованих цеглою підземні храми.

У 1967 році пам’ятка була включена до складу чернігівського архітектурно-історичного заповідника.