«Нам легше боротися за цінності, ніж жити ними» - в новому числі «Патріярхату»

12 серпня, 09:55
Огляд видань
«Нам легше боротися за цінності, ніж жити ними» - в новому числі «Патріярхату» - фото 1
«Виявилося, що нам легше боротися за цінності, аніж жити згідно з ними», – каже Мирослав Маринович в інтерв’ю для свіжого номера часопису «Патріярхат». Розмірковуючи про 30-ліття Незалежності, колишній дисидент, а тепер відомий український мислитель, говорить, що майдани засвідчили – в стані ентузіазму ми можемо довіряти одне одному і бути солідарними, коли ж ентузіазм спадає, все повертається «на круги своя». Негативну тенденцію, на думку правозахисника, переламають люди, які будуть спроможні зберігати вірність цінностям навіть тоді, коли за це треба буде платити високу ціну.

Отож четвертий номер «Патріярхату» зосереджений не так на аналізі трьох десятиліть Незалежності України, як на рефлексіях щодо одвічних питань про щастя й успіх. Також анонсоване число багате матеріалами про конкретні проєкти, які наочно демонструють плоди нашого 30-річного шляху.

Найкращим плодом Незалежності України, напевно, є нове покоління людей, котре народилося і виросло в незалежній державі. Свідченням цього є інтерв’ю з о. д-ром Михайлом Димидом та його донькою Маґдою, цьогорічною випускницею УКУ. Принциповість, наявність власної обґрунтованої думки, відвага її відстоювати – це те, що демонструє Маґда Димид як репрезентантка нового покоління. Розмова з Димидами про євангелізацію, катехизацію та педагогіку Таїнств моментами переростала в гостру дискусію, яка є доброю ознакою Церкви, де нуртує життя.

Такою ж ознакою є стаття літургіста Едуарда Бердника про документи синодів УГКЦ останніх 30-ти років. Автор говорить про необхідність оновлення стратегії створення і донесення до вірних синодальних рішень: «Церква одночасно має дбати не лише про якість документів, а й про достатню кількість людей, які в змозі їх прочитати і правдиво інтерпретувати. Ефективно використати потенціал богословів, які не є частиною клиру, можна за двох умов: широкого доступу до інформації та простору для критики».

Поштовхом до глибших роздумів є стаття про успіх та щастя авторства Володимира Хіцяка, академічного менеджера з управління технологіями Львівської бізнес-школи УКУ. А що про успіх говорять біблійні тексти? Чи вони пропонують таке ж розуміння поняття, що й сьогодні? Про це докладно пише у своїй статті о. Роман Островський, доктор біблійного богослов’я. Між іншим, він пояснює феномен «євангелія процвітання» і говорить, в чому полягає ризик релігійного антропоцентризму, який ставить в основу всього добробут людини: перетворює Бога на силу, яка служить людині, а Церква в такому випадку стає «супермаркетом» віри.

Одним з гарних знаків покращення українського суспільства є розвиток у напрямку підтримки людей з неповносправністю. І хоч тут ще багато роботи, проте справжнім досягненням є функціонування руху «Віра і Світло», спільнот «Лярш-Ковчег» та Центру «Емаус». Останній нещодавно відсвяткував своє 20-річчя. На початку 1990-тих, коли в Україну приїхала засновниця «Емаусу» Зеня Кушпета, люди з неповносправністю були «заховані» від суспільства по своїх домах чи в інтернатах з жахливими умовами. За цей період вдалося зламати багато стереотипів і допомогти чисельним сім’ям та окремим особам з неповносправністю.

Вагомий вплив на розвиток спільнот «Віра і Світло» та «Лярш» в Україні мали приїзди відомого письменника та душпастиря Генрі Ноуена. На початку літа вперше вийшли його «Українські щоденники», які він вів під час двох візитів до України: у 1993 і 1994 роках. Та Україна і українці вже зовсім не такі, якими їх тоді побачив о. Генрі. Це засвідчила онлай-презентація видання, яка зібрала друзів Генрі Ноуена зі США, Канади, України та його брата Лаурента з Нідерландів.

Цьогоріч також виповнюється 20 років з дня візиту до України Папи Івана Павла ІІ. Це нагода згадати про внесок понтифіка у справу легалізації УГКЦ. Історик о. д-р Тарас Бублик говорить про це у своєму матеріалі: «Саме зустріч Івана Павла ІІ і Михайла Горбачова зумовила заяву РСР від 20 листопада 1989 року, яка хоч і не задовольняла всіх вимог греко-католиків, проте ознаменувала можливість офіційно реєструвати громади УГКЦ».

Цікаво дізнаватися про життя греко-католиків закордоном. Цього разу спеціально для читачів «Патріярхату» редемпторист о. Руслан Піх написав про УГКЦ у Королівстві Бельгія. А тим, хто серйозно цікавиться церковними питаннями сучасності, стане в нагоді рецензія д-ра Ігоря Василишина на книгу архимандрита Кирила Говоруна «Риштовання Церкви: в бік постструктуральної еклезіології».

Нагадуємо, передплатити журнал «Патріярхат» можна через Укрпошту – 90827.

Електронний варіант часопису зручно придбати на journals.ua

Архівні матеріали – на сайті www.patriyarkhat.org.ua, в тому числі й англійською мовою в окремому новому розділі.

Знайомтесь з анонсами та статтями на сторінці у facebook: Часопис Патріярхат та у Twitter: Часопис Патріярхат.

«Нам легше боротися за цінності, ніж жити ними» - в новому числі «Патріярхату» - фото 77075