«Нам легше боротися за цінності, ніж жити ними» - в новому числі «Патріярхату»
Отож четвертий номер «Патріярхату» зосереджений не так на аналізі трьох десятиліть Незалежності України, як на рефлексіях щодо одвічних питань про щастя й успіх. Також анонсоване число багате матеріалами про конкретні проєкти, які наочно демонструють плоди нашого 30-річного шляху.
Найкращим плодом Незалежності України, напевно, є нове покоління людей, котре народилося і виросло в незалежній державі. Свідченням цього є інтерв’ю з о. д-ром Михайлом Димидом та його донькою Маґдою, цьогорічною випускницею УКУ. Принциповість, наявність власної обґрунтованої думки, відвага її відстоювати – це те, що демонструє Маґда Димид як репрезентантка нового покоління. Розмова з Димидами про євангелізацію, катехизацію та педагогіку Таїнств моментами переростала в гостру дискусію, яка є доброю ознакою Церкви, де нуртує життя.
Такою ж ознакою є стаття літургіста Едуарда Бердника про документи синодів УГКЦ останніх 30-ти років. Автор говорить про необхідність оновлення стратегії створення і донесення до вірних синодальних рішень: «Церква одночасно має дбати не лише про якість документів, а й про достатню кількість людей, які в змозі їх прочитати і правдиво інтерпретувати. Ефективно використати потенціал богословів, які не є частиною клиру, можна за двох умов: широкого доступу до інформації та простору для критики».
Поштовхом до глибших роздумів є стаття про успіх та щастя авторства Володимира Хіцяка, академічного менеджера з управління технологіями Львівської бізнес-школи УКУ. А що про успіх говорять біблійні тексти? Чи вони пропонують таке ж розуміння поняття, що й сьогодні? Про це докладно пише у своїй статті о. Роман Островський, доктор біблійного богослов’я. Між іншим, він пояснює феномен «євангелія процвітання» і говорить, в чому полягає ризик релігійного антропоцентризму, який ставить в основу всього добробут людини: перетворює Бога на силу, яка служить людині, а Церква в такому випадку стає «супермаркетом» віри.
Одним з гарних знаків покращення українського суспільства є розвиток у напрямку підтримки людей з неповносправністю. І хоч тут ще багато роботи, проте справжнім досягненням є функціонування руху «Віра і Світло», спільнот «Лярш-Ковчег» та Центру «Емаус». Останній нещодавно відсвяткував своє 20-річчя. На початку 1990-тих, коли в Україну приїхала засновниця «Емаусу» Зеня Кушпета, люди з неповносправністю були «заховані» від суспільства по своїх домах чи в інтернатах з жахливими умовами. За цей період вдалося зламати багато стереотипів і допомогти чисельним сім’ям та окремим особам з неповносправністю.
Вагомий вплив на розвиток спільнот «Віра і Світло» та «Лярш» в Україні мали приїзди відомого письменника та душпастиря Генрі Ноуена. На початку літа вперше вийшли його «Українські щоденники», які він вів під час двох візитів до України: у 1993 і 1994 роках. Та Україна і українці вже зовсім не такі, якими їх тоді побачив о. Генрі. Це засвідчила онлай-презентація видання, яка зібрала друзів Генрі Ноуена зі США, Канади, України та його брата Лаурента з Нідерландів.
Цьогоріч також виповнюється 20 років з дня візиту до України Папи Івана Павла ІІ. Це нагода згадати про внесок понтифіка у справу легалізації УГКЦ. Історик о. д-р Тарас Бублик говорить про це у своєму матеріалі: «Саме зустріч Івана Павла ІІ і Михайла Горбачова зумовила заяву РСР від 20 листопада 1989 року, яка хоч і не задовольняла всіх вимог греко-католиків, проте ознаменувала можливість офіційно реєструвати громади УГКЦ».
Цікаво дізнаватися про життя греко-католиків закордоном. Цього разу спеціально для читачів «Патріярхату» редемпторист о. Руслан Піх написав про УГКЦ у Королівстві Бельгія. А тим, хто серйозно цікавиться церковними питаннями сучасності, стане в нагоді рецензія д-ра Ігоря Василишина на книгу архимандрита Кирила Говоруна «Риштовання Церкви: в бік постструктуральної еклезіології».
Нагадуємо, передплатити журнал «Патріярхат» можна через Укрпошту – 90827.
Електронний варіант часопису зручно придбати на journals.ua
Архівні матеріали – на сайті www.patriyarkhat.org.ua, в тому числі й англійською мовою в окремому новому розділі.
Знайомтесь з анонсами та статтями на сторінці у facebook: Часопис Патріярхат та у Twitter: Часопис Патріярхат.
