Нащадки отця Лаврецького, відгукніться!
Наприкінці червня минає 100 років від дня смерті отця Лева Лаврецького. Цей священик увійшов в історію не тільки як духовний пастир, а й як археолог-аматор, якому пощастило відкрити для науки сім давніх храмів княжого Галича. Саме через це дослідника, з легкої руки Степана Пушика, називають «галицьким Шліманом».
Цілі 40 років віддав він служінню Богові та людям у селі Залукві біля Галича. «Незабутній отець і добрий парох» називали його селяни. Так і написали на його могилі. Був він й справді невтомним, можна навіть сказати — одержимим, а ще дуже скромним. Отець Л. Лаврецький ніколи широко не афішував своїх відкриттів, а нерідко лаври його слави отримували інші.
Можливо, через це нині маємо так мало відомостей про цю людину і жодної світлини, щоб можна було побачити, як виглядав цей залуквівський парох. Тому звертаємось до всіх небайдужих людей, у кого є бодай найменша звісточка про нього, чи його рідних відгукнутися.
Відомо, що о. Лаврецький був одружений з Антоніною, дочкою о. Михайла Товарницького, що працював у Сяночку на Лемківщині, де і помер. Дружина народила отцю Леву шістьох дітей: Володимира (1864), Ольгу (1865), Камілу (1867), Олену (1870), Мар’яна (1874), Мирослава (1876). Зазначимо, що діти народжувались у тих містах і селах, де працював о. Л. Лаврецький. Син і дві дочки народилися в Коломиї, третя дочка — в с. Любінцях на Стрийщині, а два сини — в Залукві. По-різному склалися їх долі. Дочка Каміла вийшла заміж за Станіслава Млодзіновського, професора IV гімназії м. Львова, але скоро овдовіла. Олена була заміжня за Петром Микелетою — священиком Перемиської єпархії, сином власників реальностей у с. Бутини Жовківського повіту. Третя дочка Лаврецьких померла молодою від виливу крові. На жаль, ніякої інформації не маємо про синів о. Л. Лаврецького, які б і мали продовжити свій рід. Відомо тільки, що один із них, Мар’ян, помер, а Володимир у 1913-1915 роках бував у Залукві й опікувався спорудженням пам’ятника на могилі батька і матері. Може, якась інформація про Лаврецьких зберігається в родині Товарницьких, адже старший брат дружини отця Лева Йосиф працював радником суду в Стрию на Львівщині.
Отак і розпорошились у часі й просторі сліди колись славної родини Лаврецьких. Однак не може бути, щоб від неї не залишилось нащадків, не було тих, хто може пролити світло на її історію. Тому дуже сподіваємось на те, що вони віднайдуться і поділяться тільки їм відомою інформацією.
До 100-річчя від дня смерті отця Лаврецького в Національному заповіднику «Давній Галич» планується провести науково-практичний семінар з метою вшанування людини, яка відхилила завісу таємничості над історією міста Галича. Тому дуже сподіваємось, що представники родини обов’язково відгукнуться, чого і будемо з нетерпінням чекати. Просимо звертатись у редакцію газети, де є мобільний телефон автора статті. Наперед щиро дякуємо, бо постать нашого славного попередника й справді заслуговує гідного пошанування.
