“Наше видавництво з початку свого існування було націлене на розповсюдження гуманітарних знань, заснованих на європейських цінностях. A європейська культура немислима без свого християнського коріння, без християнських цінностей”
Видавництво «Дух і літера» є практично єдиним із світських видавництв України, що систематично видає богословську і релігійну літературу. Інтерв'ю для РІСУ дав Юрій ВЕСТЕЛЬ — головний редактор видавництва та провідний фахівець Центру європейських гуманітарних досліджень Києво-Могилянської Академії, при якому існує «Дух і літера».
— У видавництві "Дух і літера" традиційно видається багато релігійно-філософської та богословської літератури. Чому видання такої літератури стало одним з напрямів діяльності видавництва?
— Наше видавництво з початку свого існування було націлене на розповсюдження гуманітарних знань, заснованих на європейських цінностях. A європейська культура немислима без свого християнського коріння, без християнських цінностей. Неможливо заперечувати, що духовність і самосвідомість Європи сформовані двома традиціями: греко-римською культурою і Біблією, християнством. Ми прагнемо не забувати про обидва ці джерела, тому поряд з філософською, історичною, соціальною, політологічною і правовою літературою приділяємо багато уваги і релігійно-філософській та власне богословській тематиці. Ми видаємо і наукові книги, і популярні, розраховані на широку аудиторію. Це стосується і богословської літератури.
Так, якщо обмежитися тільки недавно випущеними книгами, дослідження Роуена Уїльямса про Володимира Лоського і Джонатана Саттона, про Володимира Соловйова, книга кардинала Вальтера Каспера «Ісус Христос» — це солідні наукові праці, які по-справжньому можуть зрозуміти і оцінити фахівці, а бесіди о. Бориса Бобринського, зібрані в книзі «Сострадание Отчее», і духовні роздуми Енцо Бьянки «Лексикон внутрішнього життя» — популярніші видання, звернені до всіх, хто цікавиться смислом і проблемами духовного життя.
Могутній імпульс цьому напряму нашої діяльності додає тісна співпраця з Центром св. Климента «Спілкування і діалог культур». Центр ставить перед собою завдання актуалізації спадщини і духовних заповітів св. Климента Римського і святих Кирила і Мефодія. Як це бачиться сьогодні, головні з цих заповітів говорять нам про необхідність свідомого прагнення до діалогу і про потребу пошуків мирного вирішення всіх суперечливих питань в області культури, зокрема і релігійної. Для Центру, як і для видавництва «Дух і літера», це перш за все діалог віри і богослов'я з сучасною культурою в світлі християнських цінностей.
Один з плодів цієї співпраці — видання «Дух і літерою» книг, об'єднаних в серію «Bibliotheca Clementina». Це вже згадані книги архиєпископа Роуена Уїльямса, Джонатана Саттона, Бориса Бобрінського, Енцо Бьянки, ще — монографії митрополита Каліста Уера «Православна Церква», Анрі де Любака «Роздуми про Церкву», Іва Конгара «Дев'ять століть опісля», кардинала Вальтера Каспера «Таїнство єдності: Євхаристія та Церква», Ярослава Пелікана «Виправдання традиції».
— Як Ви можете оцінити досвід світського видавництва, що видає богословську літературу разом з іншими книгами з гуманітаристики?
— Ми вважаємо, що це дуже цінний досвід — багаторічна праця з подолання розриву між духовним і світським, досвід розширення світобачення читача, спроби оздоровлення взаєморозуміння, «зцілення» його. Адже «зцілення» — це повернення втраченої цілісності, а у витоку розірваності сучасної людини, ми переконані, лежить саме згаданий розрив. Одна з конференцій «Успенських читань», що проводяться нашим видавництвом, була присвячена цій темі і називалася «Людська цілісність і зустріч культур» (однойменна збірка вийшла 2007 року).
Один з найважливіших аспектів такого відновлення цілісності — подолання відчуження між духовною і світською освітою, між живою християнською традицією і освітніми технологіями сучасного університету. Ми намагаємося втілювати це на практиці в наших щорічних літніх богословських інститутах, організовуваних спільно з Центром св. Климента (про це можна докладніше дізнатися на сайті, що створюється зараз). Але й у видавничій діяльності також. В цьому відношенні важливо, що ми приділяємо велику увагу спадщині Ярослава Пелікана, православного богослова та історика культури, недавно померлого в США. Ми видали український переклад його «Ідеї університету», де всесторонньо обговорюються, зокрема, шляхи творчої взаємодії між богословською і світською освітою. Ця чудова книга викликала живе зацікавлення в Києві і Львові, Одесі і Херсоні, в багатьох університетах України. Уже готові до видання український і російський переклади книги Ярослава Пелікана «Кому належить Біблія?», а недавно опублікована українською його книга «Виправдання традиції». Зараз думаємо про український переклад фундаментальної п'ятитомної праці «Християнська традиція», але, звичайно, масштаб цього завдання робить необхідним пошук надійних партнерів.
У зв'язку з цим ще хочеться вказати на одну знакову подію: у липні цього року в Харкові вийшов в світ перший номер журналу «Койнонія» під редакцією Олександра Філоненка. Журнал є «ВАКівським», його створено в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна в співпраці з нашим видавництвом і Центром св. Климента. Він є номером «Вісника Харківського університету» в серії «Теорія культури і філософія науки», але підзаголовок журналу: «Філософія Іншого і богослов'я спілкування». Ось яскравий приклад співпраці світського учбового закладу і богословського співтовариства!
— Видання яких богословських книг стало знаковою подією в історії видавництва?
— Перш за все це, безумовно, чотиритомник Сергія Аверинцева — початок зібрання його творів. До речі, спадщина цього видатного ученого і глибокого християнина, особливо дух і загальна налаштованість його текстів та виступів, максимально повно виражають той світогляд, який став нормативним для нашого видавництва. Цінним вкладом в богословську думку ми вважаємо збірки матеріалів конференції «Успенські читання», що видавали після кожного такого форуму. Зараз готується до друку 9-та така збірка: «Пам'ять і надія: горизонти і шляхи осмислення». Зрештою, достатньо перерахувати назви конференцій і, відповідно, збірок, щоб стали ясними їх характер і спрямованість, це назви дуже промовисті: «Дружба: ее формы, испытания и дары», «Память и история: на перекрестке культур», «Личность и традиция. Аверинцевские чтения», «Человек. История. Весть». Очевидно, що ці збірки об'єктивно актуальні сьогодні та будуть такими завтра. Думаю, вони демонструють, як можлива теологія в нашу непросту епоху.
Також треба назвати книги чудового християнського філософа Віктора Малахова: «Уязвимость любви» і «Право бути собою» (між іншим, хочу нагадати про його оригінальну збірку віршів «Вослед душе»). Також ми пишаємося тим, що у нас видає свої книги прекрасний духовний письменник, мислитель о. Володимир Зелінський. Це дві великі книги, вихід в світ яких ми вважаємо важливою подією і духовного, і інтелектуального життя: «Взыскуя Лица Твоего» і «Наречение имени». У нашій розмові ми вже згадали знакові книги Ярослава Пелікана, митрополита Каліста Уера, глави Англіканської Церкви архєпископа Роуена Уїльямса, професора Джонатана Саттона, брата Енцо Бьянки, кардинала Вальтера Каспера, о. Бориса Бобрінського. До цього переліку треба ще додати книги митрополита Георгія Ходра «Призыв Духа», митрополита Іоана Зізіуласа «Буття як спiлкування», тритомник митрополита Мінського і Слуцкого Філарета, три книги Хрістоса Янараса і монографію о. Михайла Аксенова-Меєрсона «Созерцанием Троицы Святой…». Читачам є з чого вибирати, а нам усі перераховані видання здаються значними подіями.
— Яку роль відіграє видавництво "Дух і літера" у формуванні позитивного іміджу богослов'я серед гуманітаріїв України?
— Сподіваємося, що значну. Наші книги мають попит, особливо на книжкових виставках і форумах. Наприклад, український переклад «Думок» Блеза Паскаля відзначили особливою нагородою Львівського книжкового форуму. Цього року нагороджений «Словник європейських філософій», в якому в багатьох статтях розповідається про історію слів, якими послуговуються богослови і релігійні філософи, приділяється багато уваги тонкощам середньовічної історії цих слів. Багато нагород зібрали наші видання книг таких християнських мислителів сучасності, як Чарльз Тейлор, Алесдеа Макінтайр, Поль Рікер. Велику увагу привернула книга «Європа і релігії» видатного соціолога релігії Жан-Поля Віллема.
Люди питають, телефонують, пишуть, замовляють через сайт — і чим більше дізнаються про нас, тим більше до нас звертаються. Хочу також нагадати про успіх збірки енциклопедичних статей Сергія Аверинцева «Софія-Логос. Словник», що витримав за декілька років сім (!) видань. Адже це, по суті, основи християнської культури у формі словника. Здавалося б, статті в енциклопедіях і словниках, та ще радянського часу — кому це зараз потрібно, хто буде це читати? А ось виявилось, що ще в радянський час потреба в справжньому знанні була велика і було широко відоме ім'я Сергія Аверинцева як символу дійсної культури, як справжнього знавця достовірно гуманітарних (тобто людяних) наук. Але його енциклопедичні статті, розкидані по раритетних виданнях, ніхто не здогадався зібрати, до того як видавництво «Дух і літера» випустило 2000 року таку збірку, що відразу стала інтелектуальним бестселером.
Розмовляв Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ,
Київ, вересень 2010
