Науковці меморіального центру «Бабин Яр» встановили місця розстрілу 33 771 єврея
Про це інформує Радіо Свобода.
За висновками вчених, першим місцем масових розстрілів був протитанковий рів, що розташовувався на перетині сучасних вулиць Олени Теліги і Дорогожицької. Саме тут 27-28 вересня 1941 року відбулися розстріли в’язнів «єврейського відділення» транзитного табору військовополонених, розташованого на Керосинній вулиці (нині – вулиці Шолуденка).
При цьому основним місцем розстрілу 33 771 єврея 29-30 вересня 1941 року став великий західний відріг Бабиного Яру. Також вчені припускають, що розстріли відбувалися і на дні основного русла Бабиного Яру, неподалік стику із західним відрогом.
У дослідженнях взяли участь історичний консультант Меморіального центру, колишній співробітник відділу військових злочинів поліції Лондона Мартін Дін (США), український історик, старший радник з історичних питань Меморіального центру Олександр Круглов і спеціалісти Центру просторових технологій, які методом комп’ютерного 3D-моделювання реконструювали ландшафт урочища станом на 1940-і роки.
«Зібравши матеріали аерофотозйомки, світлини, карти, проаналізувавши десятки свідчень очевидців, зібравши по клаптиках факти, ми змогли відтворити точну послідовність трагічних подій кінця вересня 1941-го року в Яру та ідентифікувати місця розстрілів», – розповів Дін.
Висновки фахівців Меморіального центру також враховували попередні дослідження, зокрема проведені науковцем Львом Дроб’язком (1937-2017).
«Колишні в'язні Сирецького концтабору стверджували, що в 1943 році спалювали трупи в тій частині Бабиного Яру, що навпроти головних воріт концтабору. Отже, якщо правильно встановити його розташування, то можна встановити ділянку Яру, де розстрілювали євреїв в останні дні вересня 1941 року. Максимально точно визначити місцерозташування Сирецького концтабору допомагає німецька аерофотозйомка Києва від 26 вересня 1943 року. Нині це місце розташоване північніше сучасної вулиці Щусєва», – зазначив Олександр Круглов.
Архітектори Центру просторових технологій реконструювали природний ландшафт Бабиного Яру часів окупації методом комп’ютерного 3D-моделювання.
Для створення цифрової 3D моделі вони використовували комбінацію різних матеріалів – топографічних зйомок 1924, 1953, 1968 та 2008 років, аерофотозйомки 1939 та 1943 років, супутникових знімків та фотографій місцевості, зроблених у різні періоди на території Бабиного Яру, починаючи з 1930 року.
Архітектори співставляли просторові елементи з карт та аерофотозйомки з реальними об’єктами – деревами, електричними стовпами, будинками, схилами яру, які були зафіксовані на фото. Також бралося до уваги положення сонця на небосхилі.
«Ключовим документальним свідченням для нас стали кадри німецького військового фотографа Йоганнеса Геле, відзняті у Бабиному Яру на початку жовтня 1941 року. Ми проаналізували ключові точки на цих фотографіях – топографію, елементи рельєфу, споруди і відтворили їх на тривимірній моделі. Це дозволило поступово локалізувати вже багато фотографій і відео, зроблених в інших місцях», – розповів директор Центра просторових технологій Максим Рохманійко.
За роки Другої світової війни у Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч людей – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від нацистських окупантів.
