"Не Путін, а Бог є Господом людської історії, тож зробімо все, щоб Путін у цьому чимскоріш переконався", - звернення УКУ
Головний меседж документу - маємо бути готовими до будь-якого розвитку подій. А щоб цього досягти, плекаймо віру в Божі підвалини цього світу, довіру одне до одного і готовність до самопожертви.
"Стає щораз очевидніше: бажанням Путіна є, щоб ми цієї війни боялися. Що ж, як сказав один оглядач, остерігатися її треба, зокрема треба до неї готуватися. Але боятися війни – ні. Такого задоволення кремлівському диктатору ми не принесемо. Страх паралізує людину і робить її іграшкою в руках того, хто лякає. Тому навіть сьогодні, коли російські війська розмальовують свої знамена у кольори війни, актуальною залишається настанова Блаженнішого Любомира Гузара: «Працюймо так, ніби все залежить від нас; молімося так, ніби все залежить від Бога».
Україна, попри наші нарікання, міняється так стрімко, що в Кремлі усвідомлюють: ще трішки – й Україну вже ніколи не повернеш. Але в тому, що Україна міняється, є й часточка нашої праці. У 1990-х роках гасло «Україна – не Росія» було здебільшого декларацією. Українські Майдани й жертовна праця багатьох українців зробили його реальністю. Ясна річ, рудименти давнього малоросійського упокорення ще трапляються, але це вже радше залишкові родові плями, а не природний колір нашого суспільного обличчя", - йдеться у зврененні.
В УКУ вдячні нашим воїнам за те, що вони стримують ворога: "Їхній сильний дух і сучасна зброя – це передумова їхнього успіху. Ми в УКУ разом з іншими вишами маємо свій «фронт» – преображати наше суспільство, щоб давня фраза «все мы родом с Октября» звучала в Україні таким самим оксюмороном, як, скажімо, в нинішній Естонії. На цьому «фронті» передумовами нашого успіху також є сильний дух і наша сучасна «зброя»: гідне слово і знання, що спираються на цінності Декалогу".
У зверненні наголошується, що нинішня сваволя безкарності, яка все ще травмує нас, є для кремлівських стратегів ілюстрацією «хаосу», що його вони самі ж і підживлюють, щоб потім із радістю «приборкати». По цьому вони впізнають, що бодай маленька надія нас відвоювати ще залишається."Отож наше завдання – перетворити згадану сваволю у свободу відповідальних людей", - закликає ректорат УКУ і додає:
"УКУ є одним із тих важливих острівців, у яких цю трансформацію успішно здійснюють. Хай же «військові танці» на північному сході, які забарвлюють наш обрій у червоні спалахи загрози, лише мобілізують нас до цієї праці! Хай не знеохочують нас прикрі збої на вищих ешелонах влади, коли інтереси переважають над цінностями. Як університет, який недарма має в назві слово «Український», ми маємо бути готовими до будь-якого розвитку подій. А щоб цього досягти, плекаймо віру в Божі підвалини цього світу, довіру одне до одного і готовність до самопожертви.
І пам’ятаймо: не Путін, а Бог є Господом людської історії. Тож зробімо все від нас залежне, щоб він, Путін, у цьому чимскоріш переконався".
