На нещодавнє гумористичне відео «Паша Мерседес став пішоходом. УПЦ МП ПНХ. Байрактар News #104» не забарилася бурхлива реакція з боку єрархів та представників Московського патріархату в Україні.

Зокрема, це питання розглядалося на «єпархіальних зборах духовенства Київської єпархії», під час яких було зазначено, що «Церква змушена реагувати, адже у цій програмі насміхались не лише з людських недоліків, а з віри в Бога як такої». Тож в підсумку було затверджено навіть звернення до телеканалу «1+1» з вимогою «вибачитись перед вірянами та видалити програму з богохульством».

«Сюжет наскрізь пронизаний богохульством. Тут вже йдеться не лише про Церкву, а про віру в Бога як таку, і тому ображає релігійні почуття християн нашої країни. Словесні випади проти Бога, богохульні вислови й насмішки є зазіханням на щось більше, ніж просто вказівки на гріхи чи вади священнослужителів», – зокрема йдеться у зверненні.

«Використані технології – родом з 30-х та 60-х років XX століття, які були створені ідеологами Великого терору та репресій атеїстичної радянської влади проти Церкви. Сьогодні ви стали в один ряд з тими, наслідки чиїх злочинів намагається раз і назавжди подолати сучасна Україна. Позбавлення від тоталітарного минулого, якого ми усі прагнемо, є неможливим, якщо працівники інформаційної та розважальної сфери дозволяють собі у такий нахабний і цинічний спосіб нехтувати правами віруючих громадян, їхньою гідністю та релігійними почуттями», – додають представники МП в Україні.

Згодом у Києво-Печерській Лаврі провели цілий брифінг за участі й скандально відомого Никити (Сторожука), якого за повідомленнями ЗМІ СБУ і застала з неповнолітнім хористом. Окрім того, юридичний відділ МП в Україні подав відповідну заяву до поліції з вимогою розпочати розслідування щодо цієї передачі студії «Квартал 95». Увагу цьому відео приділили й різноманітні спікери та представники духовенства цієї структури, опублікувавши відповідні дописи з осудженнями.

Що ж з цим всім не так і чому така реакція викликає відверту відразу?

Якщо коротко – тому, що це цинічне лицемірство. «Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, кропу і кмину, а облишили те, що є найважливіше в законі: суд, милість і віру; це належало робити, і того не залишати. Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!» (Мф. 23:23–24).

Можна по різному оцінювати вказане гумористичне відео, приміром, один з використаних треків, як і певні елементи відеоряду навряд чи можуть бути схваленими християнами. Однак очевидно, що головний мотив і мета відео – аж ніяк не образа чи висміювання самої віри в Бога або християнства як такого, а засудження та висміювання позиції та діянь саме представників Московського патріархату в Україні. Також виникає закономірне запитання, що ж із зазначеного у відео, нехай і не завжди у коректній формі, по своїй суті не відповідає дійсності? Та й чи можуть зауваження щодо коректності бути ключовими в контексті кривавих і руйнівних наслідків діяльності колаборантів у рясах?

Тож у бурхливій реакції ми вкотре бачимо давній та цинічний прийом підміни. Певні особи ототожнюють самих себе з усією Церквою Христовою і критику щодо себе особисто, або стосовно позиції структури, яку вони очолюють, намагаються екстраполювати на Православну Церкву в цілому чи на віру в Бога загалом.

Але навіть не це найогидніше у цій історії. Найогидніше те, що ці діячі здатні знайти чимало гучних і жорстких слів та виразів, здатні швидко організовувати і проводити збори та пресконференції, здатні вмить створювати відповідні звернення й заяви і мобілізовувати своїх спікерів заради великого обурення комедійним відеороликом. Відеороликом, який не вбив жодного українця. Натомість чітко, жорстко і однозначно засудити головних діячів та спікерів в прямому значенні убивчої ідеології «русского міра» вони не здатні. Все що вони можуть, це висловити невиразну та абстрактну «незгоду» з діями Кирила Гундяєва.

Де ж гучноголоса позиція цих «духовних молитвеників», розкручених співаків – «захисників правди», спікерів – апологетів, священників – юристів та красномовних богословів, котрі взяли за моду прикриватися своїми вірянами в лавах ЗСУ, коли РПЦ, з якою вони все ще по суті афілійовані, фактично благословляє напад на Україну й закликає до вбивства українців і зокрема цих самих воїнів ЗСУ? Приміром, на церковному каналі «Спас» виходить цілий багатосерійний цикл кровожерних відеороликів «Війна і Біблія», в яких під маскою православ’я подається виправдання і пропаганда захоплення нашої держави та винищення нашого народу. Хіба ж не це найбільше богохульство і страшний злочин, на який Церква мусить реагувати, захищаючи власну паству?

Але нікого з МП в Україні це вочевидь не обурює, бо ні відповідних рішень і вимог Синоду, ні зборів, ні дописів сонму спікерів, ні офіційного богословського спростування цих кричущих і небезпечних для всього народу спотворень не видно. На відміну від реакції на комедійний ролик, ніхто не спішить називати це «війною проти багатомільйонної власної пастви» і не погрожує якимись кроками у відповідь. Вони вільно приймають цього кривавого верблюда Московського патріархату, який несе реальну смерть, проте завзято відціджують комара, у вигляді вкрай неприємного для себе особисто гумористичного сюжету.