Нові дослідження ДНК підтверджують автентичність Туринської Плащаниці

Про це йдеться у науковій статті, яка вже доступна у вигляді препринту, повідомляє Радіо Ватикану.

У статті йдеться про результати нових досліджень матеріалу з Туринської Плащаниці, наданого професором П’єрлуїджі Баймою Болоне, відомим викладачем судової медицини.

У 2015 році професор Баркачча разом зі своїми колегами вже опублікував важливу статтю в журналі «Nature Scientific Reports», в якій повідомлялося про виявлення ДНК, що потрапила на плащаницю від людей, які до неї доторкалися: понад 55,6% походило з Близького Сходу та близько 38,7% – з Індії, тоді як європейці становили менше 5,6%. Наявність індійської ДНК можна пояснити перебуванням дорогоцінних індійських лляних тканин у Єрусалимському храмі, де вони використовувалися для пошиття облачень.

Автори нової статті пишуть: «Наявність приблизно 38,7% індійських етнічних ліній може бути результатом історичних взаємодій або імпорту льону римлянами з регіонів, прилеглих до долини Інду, що пов’язано з терміном „Hindoyin”, який зустрічається в рабинських текстах. Зокрема, термін Sindone (Плащаниця), похідний від грецького Sindôn, що означає тонкий льон, може бути пов'язаний із Сіндом – регіоном, відомим своїми високоякісними тканинами. Історичні докази підтверджують торговельні зв'язки між Індією та Середземномор'ям, підкреслюючи важливість цих тканин та спонукаючи до подальшого дослідження давніх культурних взаємодій та торгівельних практик».

Як зазначають автори, і попередні, і поточні результати досліджень «дають цінну інформацію про географічне походження людей, які мали контакт із Плащаницею протягом її історичного шляху через різні регіони, народи та епохи». Нове дослідження підтверджує наявність гаплогрупи H33, «поширеної на Близькому Сході та частої серед друзів».

Що стосується мікроорганізмів, цікаво, що «відтворений мікробіом Святої Плащаниці виявляє багату різноманітність мікроорганізмів, що зазвичай присутні на людській шкірі, а також колонії архей, пристосованих до високої солоності, та грибів, включаючи цвіль».

Отже, ці результати, за словами науковців, підтверджують, що Плащаниця перебувала на Близькому Сході в солоному середовищі, такому як околиці Мертвого моря.