Свідчення про утиски релігійних громад в Криму та на Сході країни лунали з різних сторін, проте важко уявити собі всю важкість становища. Прес-конференція «Новий екстремізм: віросповідання в Криму та Донбасі», що відбулась 25 листопада у Києві, була покликана зібрати весь спектр фактів, щоб мати повноцінну картину.
Свідчення про утиски релігійних громад в Криму та на Сході країни лунали з різних сторін, проте важко уявити собі всю важкість становища. Прес-конференція «Новий екстремізм: віросповідання в Криму та Донбасі», що відбулась 25 листопада у Києві, була покликана зібрати весь спектр фактів, щоб мати повноцінну картину.
Релігійні організації стали заручниками ситуації в Криму, хоча деякі з них мають справу не лише з наслідками, а й з моделюванням подій, розпочав доповідь заступник голови Департаменту з питань релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш. Він сконцентрувався на діяльності УПЦ (Московського Патріархату); на жаль, їхніх представників не було на зустрічі. За словами Юраша, УПЦ (МП) має виняткову роль в Україні через власну чисельність і не можна однозначно стверджувати про єдину лінію їхньої поведінки.
Зокрема, за його словами, в Криму духовенство продемонструвало досить виважену позицію на прикладі митрополита Лазаря (Швеця), який не сприяв проявам сепаратизму. Для порівняння позиція кліриків в Донбасі виглядає зовсім неоднозначною. На Донецьку та Луганську область УПЦ (МП) має 5 адміністративних одиниць, а також там діють одразу 8 єпископів. І дуже критичним став вчинок одного з них, коли він благословив керівника ЛНР Плотніцького.
Андрій Юраш відзвітував, що Мінкульт вже направив офіційний лист до керівництва УПЦ (МП) з питанням про те, як варто розцінювати такий жест одного з відомих єрархів. Натомість, чиновник підкреслив винятковий патріотизм протестантських громад Донбасу, зазначивши, що цьому сприяє унікальна ситуація в державі на противагу законам в Російській Федерації.
Першими подібними випадками стали утиски в бік УПЦ Київського Патріархату та особисто проти архиєпископа Климента. Це були і захоплення церков представниками сепаратистської кримської самооборони, і постійні залякування та напади на вірян. Зараз єдиним вцілілим лишається кафедральний храм у Сімферополі, однак вже були спроби і його захоплення. Самого ж архиєпископа Климента допитували представники самооборони та ФСБ, як в церкві, так й вдома.
Окрім того, гостро постало питання перереєстрації Церков та релігійних організацій. Це можливо лише за умови того, що духовенство прийматиме російське громадянство, але це також не гарантуватиме легку процедуру юридичного оформлення за новими законами на півострові. В іншому випадку всі клірики, що лишаться з українським громадянством, будуть вважатись «іноземними агентами» та не матимуть змогу перебувати в Криму більше 90 днів.
Важка ситуація склалась з українським ісламом. В мечетях, медресе та квартирах вірян тривають постійні обшуки на предмет забороненої «екстремістської» літератури, продовжуються залякування кримінальним переслідуванням. За словами Ольги Скрипник, влада Криму дотримується лінії політичного розколу, створюючи Таврійський муфтіят, який здійснює спроби захоплення мечетей (на прикладі Євпаторії).
Щодо священства УГКЦ, то так само чиняться постійні залякування та переслідування «за терористичну діяльність». Схожа ситуація виникла і з представниками РКЦ на півострові. Чимало служителів мусіли виїхати з Криму. Над ними, як і над протестантськими громадами, які також зазнали чималих проблем, висить питання перереєстрації та прийняття російського громадянства. Терміни для роздумів – до кінця 2014 року, тому що вже з початку нового року діятимуть лише російські закони.
Ситуація на Сході країни кардинально різниться від справ на півострові. За час протистоянь були закатовані чотири протестантські служителі – два диякони та два сини пастора. Діє заборона на будь-які служіння в Горлівці та Докучаєвську. Був побитий пастор Сергій Косяк за свою діяльність навколо Молитовного майдану в Донецьку.
В Луганській області триває захоплення будинків молитви бойовиками, мародерства у спорудах (на прикладі м. Латугіно). Більше 40 громад в Донецькій області та 19 церков в Луганській були змушені припинити служби або діяти підпільно. Молитовні споруди повністю захоплені сепаратистами у Шахтарську, Оленівці, Краснодоні та Добропіллі. Пастори постійно підпадають під обшуки, допити та арешти з боку представників ДНР та ЛНР. Їм інкримінують підтримку української армії, співпрацю з Америкою («агенти США»), що нагадує звинувачення з минулого століття.
Змінились і фінансові аспекти. Раніше за оренду храму духовенство мало платити 1 тисячу гривень на рік, договір був строком до 49 років. Нова влада підняла тариф до 600 000 грн за рік і невідомо, якою буде ситуація наприкінці грудня. Архиєпископ підкреслив, що подібне стосується і церковного майна, щодо безпеки якого тепер немає жодних гарантій. Додамо, що подібною ситуація стала після офіційних обіцянок нової влади про те, що церковне майно та храми не постраждають.
Стосовно ситуації в Донбасі, там лишається архиєпископ Донецький та Маріупольський Сергій, який разом з 18 священиками знаходиться у списках розшуку ДНР щодо затримання. Владика Сергій був вимушений виїхати до Маріуполя, звідки продовжує керувати справами громади.
Луганський єпископ Афанасій так само залишив Схід після допитів та погроз розстрілів. Владика Євстратій додав, що в машині єпископа бойовики пошкодили гальма, сподіваючись на ДТП, однак священик успішно виїхав з тієї території. Самі ж храми УПЦ КП втратили змогу діяти легально, перейшовши у підпілля.
За словами архиєпископа, критичною стала ситуація біля Новоазовська, де сепаратисти почали розстрілювати місцевих мешканців, які мали певний авторитет серед громади та не підтримували їхню владу. Селяни встигли попередити місцевого священика, як тільки він відспівав вбитих, що завтра вони прийдуть за ним. Після цього він встиг виїхати без переслідувань.
Ситуація лишається непростою і для мусульман. За свідченнями муфтія Духовного управління мусульман УММА Саїда Ісмагілова, у Криму 12 листопада невідомі вдерлись до мечеті в с. Сонячна Долина та спробували підпалити її. Цілеспрямовані атаки культових споруд були й раніше, як і підпал мечеті в с. Лугове коктейлями Молотова (13 червня).
За час дії нової влади були викрадені 18 кримських татар молодого та середнього віку, які були практикуючими мусульманами. Деякі з них вже були знайдені мертвими зі слідами катувань на тілі, доля інших лишається невідомою. Тривають й масові облави на ринках Сімферополя, коли арештовували всіх громадян неслов’янської зовнішності.
Масові обшуки квартир мусульман, мечетей та медресе проводяться під приводом пошуків «екстремістської літератури», в списки якої потрапили і класичні богословські твори. Разом з книгами силовики нерідко шукають зброю та наркотики, розповідають кримські татари.
Ісмагілов підкреслив, що в Донбасі поки панує інша атмосфера у ставленні до мусульман, проте, є й свої перешкоди. Зокрема, до деяких мечетей приходили люди з боку ДНР та заохочували створити власне Духовне управління.
Натомість в Донбасі терористи захопили резиденцію єпископа та монастир, а також продовжуються подібні утиски, які в представників інших громад. Спікер підкреслив, що духовенство УГКЦ продовжує допомагати місцевим мешканцям, а поруч з військовими служать капелани. За його словами, ситуація ускладнюється тим, що влада РФ звикла пояснювати конфлікт міжрелігійним протистоянням. Проте в Україні ніякої війни між релігійними організаціями немає, про що свідчать неодноразові заяви та документи від Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій.
Непростим лишається служіння для юдейських громад, про що нагадав виконавчий директор Київської міської єврейської громади Анатолій Шенгайт. За його даними, до приходу нової влади в Криму діяли 10 громад, а на Сході країни – до 20, однак зараз цифри взагалі невідомі. Всі рабини виїхали з Донецької та Луганської областей через небезпеку для власного життя.
Однак єврейська громада в Донбасі продовжує працювати, тому що там лишаються люди. Проблемою стало те, що серед мешканців Сходу чимало літніх людей, за якими треба особливо дбати.
Гострим лишається питання про те, як можливо вплинути на ситуацію, щоб хоч якось гарантувати безпеку для служителів та вірян.
Андрій Юраш підсумував доповіді, зазначивши декілька етапів необхідних дій. Зокрема, має бути постійне інформування з боку ЗМІ з перевіреними даними. Представники релігійних громад мусять співпрацювати з владою, а також проблема має підніматись на дипломатичному рівні з залученням МЗС, щоб повідомляти про всі порушення прав та законів світову спільноту.
Варто підвищувати загальну культуру міжрелігійного діалогу, як і визначитись з роллю УПЦ (МП), яка має значний вплив на спільноту. За словами Юраша, потрібно продовжувати збір всієї наявної інформації, щоб мати на руках всі свідчення та документи для підтвердження ситуації.