Острозькій Біблії – 430
14.07.2010, 08:48
Від сьогодні українці можуть розпочинати відзначення 430-річчя своєї реліквії – Острозької Біблії, котра стала канонічною для православних слов’ян. Святиня затребувана і досі – її визнають і шанують православні, греко- і римо-католики. У «помаранчевому» грудні 2004 саме на Острозькій Біблії присягав на вірність українському народові Віктор Ющенко.
Від сьогодні українці можуть розпочинати відзначення 430-річчя своєї реліквії – Острозької Біблії, котра стала канонічною для православних слов’ян. Святиня затребувана і досі – її визнають і шанують православні, греко- і римо-католики. У «помаранчевому» грудні 2004 саме на Острозькій Біблії присягав на вірність українському народові Віктор Ющенко.
Як розповів перекладач Острозької Біблії сучасною українською мовою, завідувач кафедри богослов’я Національного університету Острозька академія, доктор теології Рафаїл Торконяк, в Острозької Біблії є два дні народження – фактично два видання Острозької Біблії. Перша дата – то було на Петра і Павла 1580-го, а друга – на Спаса 1981 року.
Повернення Острозької Біблії у стіни Острозької академії
Офіційна дата, зазначена в заголовному листі Острозької Біблії (1581 рік) – то час, коли вона розпочала подорож по світу, котра триває дотепер. Як розповідає перекладач, середньовічні острозькі вчені підготували високоякісний повний переклад Святого письма, послуговуючись першоджерелами.
Лише через десятиліття подібний переклад (Сиксто-Клементинське видання) зробила Римо-католицька церква. Тож видання Острозької Біблії було цивілізаційним проривом, переконаний Рафаїл Торконяк: «Це був період Памви Беринди, Захарії Копистенського... Ми маємо масу різних творів, які пізніше росіяни присвоїли й прийняли за своє. І не тільки це. Вони їх всіх зросійщили, а ми навіть не хочемо признати, що ми такий скарб дали світові. Я б хотів, щоб ми нарешті зрозуміли, що це є наше, і щоб ми наше обстоювали».
Повернення на Батьківщину
Музей Книги і Книгодрукування розташований в Острозькій Круглій вежі
З півтори тисячі примірників Першокниги, видрукуваних в Острозькій друкарні, лише один ніколи не виїжджав з Острога – той, що нині зберігається в Острозькому Музеї книги і книгодрукування. Нині у світі Острозьких Біблій близько трьохсот. Але півроку тому безцінний подарунок – оригінал Острозької Біблії – з рук керівника «Індустріального Донбасу» Віталія Гайдука отримала Острозька академія, у стінах якої, власне, й народився старослов’янський переклад Книги Книг. Ця Біблія була придбана в одній із закордонних приватних колекцій.
У Національному університеті «Острозька академія» не лише шанують свій скарб, а й проводять системну науково-дослідницьку роботу, щоб з’ясувати усі обставини та коло причетних до появи Острозької Біблії. Лише за останній рік тут відбулися науково-практичні конференції, присвячені друкареві Івану Федорову, ініціатору і меценатові проекту – князю Василю Костянтинові Острозькому, автору передмови і тогочасному ректорові академії Герасиму Смотрицькому тощо. І, власне, самій Біблії, котра ставала героїнею не лише досліджень, а й художніх книг.
Але найбільш вагомим доробком у дослідженні реліквії залишається переклад Острозької Біблії українською мовою, який виконав Рафаїл Торконяк. Перекладач розпочав цю роботу на прохання Патріарха Греко-католицької церкви Йосипа Сліпого і працював над ним тридцять(!) років, адже доводилося звіряти старослов’янські тексти із Септуаґінтою (грецький переклад Старого Заповіту, що виник у ІІІ-ІІ століттях до нашої ери) та давньоєврейськими текстами. Допомогло знання сімнадцяти мов, особливо давньогрецької. Якби не з’явилися комп’ютери, для завершення праці не вистачило б життя, розповідає отець Рафаїл.
Рафаїл Торконяк наблизив Острозьку Біблію до сучасних українців
«Спочатку я взявся за два Євангелія, а пізніше подумав: чому я маю робити це з російського, Катеринівського тексту, коли ми маємо Острозьку Біблію? – Я заїхав до Оксфорду і придбав там на плівці Острозьку Біблію. А коли почав порівнювати її з існуючими текстами, то взявся за голову, а пізніше почав порівнювати синодальні тексти – ще більше взявся за голову. Бо нічого не сходилося. І я почав шукати, звідки вони все це взяли?».
У процесі багаторічної роботи Рафаїл Торконяк дійшов переконання, що саме Острозька Біблія є найбільш точним перекладом оригінальних біблійних текстів і стала основою для пізніших Єлизаветинського і Почаївського видань.
Як повідомив телефоном отець Рафаїл, 430-а річниця виходу в світ Острозької Біблії буде відзначена виданням Острозької Біблії виключно українською мовою.
«Люди приходять і запитують, а перше видання вже фактично вичерпане. Ми виправили певні огріхи при друкові. Заголовні букви ми поміняли – зі звичайних українських я виробив старослов’янським шрифтом українську форму – так, щоб заголовні букви виглядали схожими на букви Острозької Біблії».
Це полегшить ознайомлення ширшого загалу дослідників і віруючих зі змістом волинського скарбу. Адже повне критичне видання Острозької Біблії з українським перекладом складає майже 2000 сторінок.
Офіційна дата, зазначена в заголовному листі Острозької Біблії (1581 рік) – то час, коли вона розпочала подорож по світу, котра триває дотепер. Як розповідає перекладач, середньовічні острозькі вчені підготували високоякісний повний переклад Святого письма, послуговуючись першоджерелами.
Лише через десятиліття подібний переклад (Сиксто-Клементинське видання) зробила Римо-католицька церква. Тож видання Острозької Біблії було цивілізаційним проривом, переконаний Рафаїл Торконяк: «Це був період Памви Беринди, Захарії Копистенського... Ми маємо масу різних творів, які пізніше росіяни присвоїли й прийняли за своє. І не тільки це. Вони їх всіх зросійщили, а ми навіть не хочемо признати, що ми такий скарб дали світові. Я б хотів, щоб ми нарешті зрозуміли, що це є наше, і щоб ми наше обстоювали».
Повернення на Батьківщину
У Національному університеті «Острозька академія» не лише шанують свій скарб, а й проводять системну науково-дослідницьку роботу, щоб з’ясувати усі обставини та коло причетних до появи Острозької Біблії. Лише за останній рік тут відбулися науково-практичні конференції, присвячені друкареві Івану Федорову, ініціатору і меценатові проекту – князю Василю Костянтинові Острозькому, автору передмови і тогочасному ректорові академії Герасиму Смотрицькому тощо. І, власне, самій Біблії, котра ставала героїнею не лише досліджень, а й художніх книг.
Але найбільш вагомим доробком у дослідженні реліквії залишається переклад Острозької Біблії українською мовою, який виконав Рафаїл Торконяк. Перекладач розпочав цю роботу на прохання Патріарха Греко-католицької церкви Йосипа Сліпого і працював над ним тридцять(!) років, адже доводилося звіряти старослов’янські тексти із Септуаґінтою (грецький переклад Старого Заповіту, що виник у ІІІ-ІІ століттях до нашої ери) та давньоєврейськими текстами. Допомогло знання сімнадцяти мов, особливо давньогрецької. Якби не з’явилися комп’ютери, для завершення праці не вистачило б життя, розповідає отець Рафаїл.
Рафаїл Торконяк наблизив Острозьку Біблію до сучасних українців
«Спочатку я взявся за два Євангелія, а пізніше подумав: чому я маю робити це з російського, Катеринівського тексту, коли ми маємо Острозьку Біблію? – Я заїхав до Оксфорду і придбав там на плівці Острозьку Біблію. А коли почав порівнювати її з існуючими текстами, то взявся за голову, а пізніше почав порівнювати синодальні тексти – ще більше взявся за голову. Бо нічого не сходилося. І я почав шукати, звідки вони все це взяли?».
У процесі багаторічної роботи Рафаїл Торконяк дійшов переконання, що саме Острозька Біблія є найбільш точним перекладом оригінальних біблійних текстів і стала основою для пізніших Єлизаветинського і Почаївського видань.
Як повідомив телефоном отець Рафаїл, 430-а річниця виходу в світ Острозької Біблії буде відзначена виданням Острозької Біблії виключно українською мовою.
«Люди приходять і запитують, а перше видання вже фактично вичерпане. Ми виправили певні огріхи при друкові. Заголовні букви ми поміняли – зі звичайних українських я виробив старослов’янським шрифтом українську форму – так, щоб заголовні букви виглядали схожими на букви Острозької Біблії».
Це полегшить ознайомлення ширшого загалу дослідників і віруючих зі змістом волинського скарбу. Адже повне критичне видання Острозької Біблії з українським перекладом складає майже 2000 сторінок.
Поділитись статтею:
