Парафіяльний правильник (Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ)
30.08.2003, 16:23
Парафія – спільнота священнослужителів, церковнослужителів і мирян, котра входить до складу Харківсько-Полтавської єпархії й знаходиться під канонічним управлінням її правлячого архиєрея.
(посібник для загального вжитку)
Ухвалений Єпархіяльною Радою Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви 30 серпня 2003 р.
1.1. Парафія – спільнота священнослужителів, церковнослужителів і мирян, котра входить до складу Харківсько-Полтавської єпархії й знаходиться під канонічним управлінням її правлячого архиєрея. Пастирське піклування парафією єпархіяльний архиєрей довіряє настоятелю, а в окремих випадках (хвороби, відрядження, відсутності настоятеля з інших причин) - сотрудникові.
1.2. Як правило, парафії повинні бути територіяльними, тобто вони мають включати в себе всіх християн, які живуть на певній визначеній території. Приналежність до парафії випливає з місця проживання.
1.3. Статус парафіяльного храму надається відповідним указом єпархіяльного архиєрея. Парафія керується в своїй діяльності вченням святого Євангелія, православними догмами й канонами, загальноцерковними та єпархіяльними канонічними документами, статутом парафії і дотримується чинного законодавства України.
1.4. Парафіяльні храми, молитовні будинки та каплиці будуються з благословення єпархіяльного архиєрея з дотриманням архітектурних, канонічних та літургійних приписів.
1.5. Громада парафіяльного храму зобов’язана дбати про придбання і облаштування парафіяльного центру для розміщення в ньому недільної катехитичної школи, праці з молоддю, пастирських та доброчинних цілей тощо.
1.6. Громада парафіяльного храму постійно повинна підтримувати відповідні єпархіяльні проекти навчального і виховного спрямування, залучати до їхнього виконання своїх членів, особливо дітей та молоді.
1.7. Громада парафіяльного храму зобов’язана дбати про належне приміщення для парафіяльної канцелярії та архіву.
1.8. У парафіяльному центрі при парафіяльному храмі повинна працювати бібліотека і читальний зал тощо.
1.9. Громада парафіяльного храму повинна подбати про випуск парафіяльного бюлетеня, а за можливістю – парафіяльної веб-сторінки.
1.10. У канцелярії парафіяльного храму повинна бути наступна документація:
– книга реєстрації парафіян;
– парафіяльний пом’яник;
– книга реєстрації хрещень;
– книга реєстрації вінчань;
– книга реєстрації похоронів;
– статут громади;
– реєстраційне свідоцтво;
– свідоцтво про право власності чи документ, що засвідчує право користування храмом та іншими спорудами;
– печатка, штамп і бланки парафії;
– акт на право користування землею;
– документи на інше майно, яке посідає громада;
– інвентаризаційна книга з описом майна храму, парафіяльного центру, бібліотеки тощо.
– касова книга встановленого зразка;
– відомості виплати платні;
– відомості виплати винагород;
– бухгалтерська документація;
– папка із посланнями, указами і розпорядженнями Правлячого Архиерея.
1.11. У парафіяльному храмі в усі неділі та в дванадесяті свята настоятель чи сотрудник зобов’язаний служити Божественну Літургію. Вірні у ті дні зобов’язані брати участь у Літургії, вислухати проповідь, не виконувати важкої праці.
1.12. Крім неділь і дванадесятих свят священик зобов’язаний відправляти богослужіння та Божественну Літургію, проповідувати, а всі вірні заохочуються брати участь у відправах у такі традиційні свята нашого церковного календаря:
– Покрова Пресвятої Богородиці;
– свт. Миколая Чудотворця;
– Обрізання Господа нашого Ісуса Христа;
– Трьох Святителів;
– Світлий Понеділок;
– Різдва свт. Іоана Хрестителя;
– Свв. апп. Петра і Павла;
– Винесення Чесного Хреста;
– Усікновення чесної голови Іоана Хрестителя.
1.13. У день престольного свята храму парафіяльний священик зобов’язаний відправити богослужіння добового кола та Божественну Літургію, а також мале освячення води й хресний хід довкола храму.
1.14. Якщо парафіяльний священик обслуговує лише один храм, то він перед неділею та святами служить для парафіян вечірню (всеношну).
1.15. Кожна парафія зобов’язана відраховувати кошти на потреби єпархії чи загальноцерковні справи у розмірі, встановленому єпархіяльним собором.
2.1. Якщо на базі окремих громад ще не можна організувати парафію, а цього вимагає духовна потреба вірних, то указом єпархіяльного архиєрея засновується дочірня парафія.
2.2. Дочірня парафія може мати державну реєстрацію статуту релігійної громади і свідоцтво про реєстрацію, мати статус юридичної особи, діючи на конкретно окресленій території.
2.3. Дочірня парафія може створюватися:
- коли релігійна громада є нечисельною (кількість вірних не перевищує 10 осіб) і реально не посідає жодного церковного майна (храму, землі тощо);
- коли необхідно в існуючій парафії відокремити частину вірних для створення у майбутньому окремої парафії.
2.4. У дочірній парафії всі реєстрації в метричні книги проводяться у парафіяльному храмі до часу проголошення єпархіяльним архиєреєм указу про піднесення дочірньої парафії до статусу окремої парафії. Натомість касову книгу та весь бухгалтерський облік дочірня парафія веде самостійно під контролем настоятеля.
2.5. При дочірній парафії може діяти також церковне братство як дорадчий орган священика.
2.6. Дочірня парафія повинна дбати про придбання церковного майна, в першу чергу храму чи богослужбової каплиці, розраховуючи на власне його утримання.
2.7. Настоятель у неділі і свята, а коли це неможливо, то не рідше ніж раз у дві неділі, зобов’язаний проводити богослужіння у дочірній парафій, катехизувати дітей, працювати з молоддю та якнайчастіше відвідувати хворих та самотніх членів цієї спільноти.
2.8. Громада дочірньої парафії повинна дбати про посильну для неї винагороду парафіяльному священикові та дякові.
2.9. У канцелярії парафії, до якої належить дочірня парафія, повинна знаходитися книга із реєстрацією всіх її членів.
3.1. Пастирську опіку на парафії здійснює настоятель або сотрудник. Він призначається на парафію указом єпархіяльного архиєрея на підставі ухвали парафіяльних зборів.
3.2. Настоятель – це пресвітер, який з благословення єпископа допомагає йому звершувати пастирську опіку на визначеній території.
3.3. Настоятель повинен надавати пастирську опіку своїм вірним, виконуючи служіння навчання, освячування та управління. Це служіння відбувається в межах парафії.
3.4. Служіння настоятеля здійснюється, зокрема, через катехитичне навчання, до якого настоятель повинен залучати й мирян. Служіння освячування здійснюється через відправу Божественної Літургії, часте приймання Святих Тайн, активну участь у богослужіннях, піклування про прийняття Тайни Покаяння, яке уділялось би ним самим та іншими священиками. Служіння управління базується на знанні його пастви і включає сприяння у зростанні віри серед вірних його громади. Відвідуючи оселі і школи, настоятель повинен виявляти батьківську любов бідним і хворим, дбаючи про всі верстви населення.
3.5. Настоятель є відповідальним за релігійне життя у своїй парафії.
3.6. У всіх правових справах настоятель виступає від імені парафії як юридичної особи.
3.7. Настоятель повинен тримати в порядку архів, документи та інші справи.
3.8. Настоятель має обов’язок постійного перебування на території своєї парафії, однак Правлячий Архиєрей у виняткових випадках може дозволити йому проживати в іншому місці.
3.9. Парафіяльний священик повинен носити відповідний священичий одяг (рясу, підрясник чи колоратку), давати своїм вірним приклад християнської поведінки.
3.10. В разі доведенного порушення настоятелем канонічного права й Статуту Харківсько-Полтавської єпархії, парафіяльного статуту, тяжкої хвороби або старечої немочі, що унеможливлювала б виконання настоятелем своїх повноважень, його засудження церковним судом, відходу від Харківсько-Полтавської єпархії або його власного бажання настоятель може бути звільнений від своїх обов’язків за рішенням парафіяльних зборів указом єпархіяльного архиєрея.
3.11. На допомогу настоятелю з метою забезпечення належної душпастирської опіки християн єпархіяльний архиєрей може за рішенням парафіяльних зборів призначити парафіяльного сотрудника, тобто такого пресвітера, котрий повинен у межах своїх повноважень допомагати настоятелю у всій парафіяльній службі і, в разі потреби, заступати його.
3.12. Відповідальним за виконання треб є настоятель, і на парафії всі треби виконуються виключно з його благословення. Однак настоятель зобов’язаний виділяти сотрудникові третю частину треб. Сотрудник повинен повідомляти настоятеля про всі звернення вірних щодо треб.
3.13. Диякон після його призначення постійно перебуває у парафії і основним його завданням є надавати посилену допомогу настоятелю.
3.14. Диякон власним служінням разом із парафіяльним священиком відповідно до приписів літургійних книг бере активну участь у всіх Богослужіннях; допомагає парафіяльному священикові уділяти Св. Причастя вірним, а особливо хворим; виконує службу слова Божого; провадить катехизацію.
3.15. Отримавши письмову згоду настоятеля, постійний диякон може бути задіяний і на інших роботах, за винятком тих, що застережені канонічним правом Православної Церкви, приписами помісного права та розпорядженнями єпархіяльного Єпископа.
4.1. Усі члени церковного причету повинні вести високоморальний спосіб життя і бути прикладом для всієї спільноти. Вони покликані виконувати всі розпорядження та вказівки настоятеля, та сотрудника.
4.2. Парафіяльна управа на чолі з настоятелем діє як орган парафіяльного самоврядування. Перед тим, як прийняти важливе рішення, парафіяльний священик радиться з парафіяльною управою.
4.3. Члени парафіяльної управи обираються вірними громади з її складу. Вони затверджуються настоятелем.
4.4. До складу парафіяльної управи входять настоятель, титар, скарбник та інші особи, обрані парафіяльними зборами..
4.5. За рішенням настоятеля і за умови повідомлення єпископа перевибори парафіяльної управи можуть проводитися й достроково, з дотриманням при тому засади соборноправності.
4.6. Церковна управа під головуванням парафіяльного священика повинна збиратися на свої засідання не рідше, ніж раз на місяць. Важливі чи найбільш неузгоджені питання повинні бути занесенні до протоколу, який зберігається у парафіяльному архіві.
4.7. В разі незгоди чи невдоволення діяльністю парафіяльного священика церковна управа може безпосередньо звертатися до єпархіяльного управління.
4.8. Церковним дяком може бути православний християнин, який відзначається взірцевим християнським життям, високою духовністю і мораллю та користується авторитетом і повагою серед парафіян. Він зобов’язаний мати дяківську підготовку або принаймні бути обізнаним з богослужіннями згідно православного уставу.
4.9. Для призначення дяком кандидат повинен: здобути відповідну підготовку; отримати благословення єпархіяльного архиєрея; бути призначеним на посаду дяка указом настоятеля.
4.10. Церковний дяк відповідальний за: уставну докладність богослужінь за його участю; молитовно-розспівну участь у всіх церковних требах; утримання в порядку всіх літургійних книг.
4.11. Якщо існує потреба парафії, то церковний дяк поєднує своє основне служіння з функціями інших членів церковного причету.
4.12. За тривале і віддане служіння церковний дяк за клопотанням парафіяльного священика може бути представлений до церковної нагороди або матеріяльно заохочений.
4.13. Оплата церковного дяка встановлюється настоятелем і затверджується парафіяльною управою.
4.14. За недобросовісне ставлення до служіння церковний дяк може бути покараний парафіяльним священиком через: усне зауваження, письмове попередження, відмову в служінні на місяць, виключення з числа членів церковного причету.
4.15. Підставами для покарання можуть бути: запізнення на богослужіння чи пропуск їх без поважних причин; зловживання алкоголем; грубе порушення християнської моралі.
4.16. В разі незгоди дяка з мірою покарання він може апелювати про розгляд його справи до єпархіяльного архиєрея.
4.17. Винагорода дяка за треби встановлюється парафіяльним священиком.
4.18. Оплата за читання Псалтиря при померлих укладається за приватною домовленістю.
4.19. Дяк не може перебувати лише у цивільному шлюбі, не маючи шлюбу церковного.
4.20. Маючи необхідну музичну підготовку, церковний дяк може також працювати реґентом церковного хору.
4.21. Парафіяльний священик повинен подбати, щоб у парафії був щонайменше один підготовлений катехит.
4.22. Катехит – це особа покликана, належно підготовлена, сформована та послана Церквою для служіння і виховання у вірі Божого народу. Катехит має бути відданий Церкві та її вченню, проводити навчання згідно програми, затвердженої єпархіяльним архиєреєм, беручи до уваги культурні традиції та особливості громади, брати живу участь у літургійному та суспільному житті парафіяльної спільноти, щорічно брати участь у семінарах, інших заходах, які організовуються єпархіяльним катехитично-пастирським центром, провадити життя у вірі.
4.23. Парафіяльний катехит повинен мати відповідну катехитичну, по можливості й педагогічну освіту, та у своїй діяльності керуватися положенням про порядок призначення на катехитичне служіння і відкликання з нього, розпорядженнями єпархіяльного архиєрея та вказівками парафіяльного священика.
5.1. Парафія забезпечує свої матеріяльні потреби на основі повного господарського розрахунку та самофінансування.
5.2. Парафія повинна мати свій розрахунковий рахунок в державному банку або відкритий субрахунок при Єпархії.
5.3. Настоятель несе повну відповідальність за фінансово-господарську діяльність. Для перевірки його діяльності, в тому числі майнових доходів і витрат, діє Єпархіяльна ревізійна комісія.
5.4. Настоятель має право розпоряджатися поточним рахунком у банку.
5.5. Грошові надходження парафії утворюються за рахунок добровільних пожертв віруючих, підприємств, організацій, установ та окремих осіб, прибутку, отриманого від реалізації предметів релігійного призначення, релігійної літератури, свічок тощо.
5.6. При зборі грошей в кожній парафії потрібно дотримуватись наступних правил:
– збір грошей відбувається з благословення священика. Священик або титар з благословення священика кожного разу посилає представників з громади з тацею;
– після закінчення богослужіння люди, які зібрали гроші, залишаються і перераховують їх;
– пораховані гроші передаються скарбникові, і в касовій книзі робляться відповідні записи: хто збирав гроші, сума зібраних грошей, хто їх приймає, а також ставляться підписи виконавців цієї бухгалтерської операції;
– гроші, які надійшли до скарбниці як пожертва, повинні прийматися в присутності двох людей, про що робиться відповідний запис, аналогічний попередньому;
– священик може сам перевірити цю операцію або прийняти до відома.
5.7. Без дозволу настоятеля скарбник, титар або члени парафіяльної управи не можуть самостійно розпоряджатися церковними грішми.
5.8. Парафіяльна управа має право визначати заробітну платню чи винагороду парафіяльному штатові працівників. Парафіяльному священикові чи постійному дияконові можуть додатково надаватися винагороди із парафіяльної каси.
5.9. Парафія проводить сплачування встановленого відсотку у пенсійно-допомогові фонди.
5.10. Громада і дочірня парафія повинні надавати посильні винагороди священикові, котрий їх обслуговує, але на них не розповсюджується сплата відсотку на соціяльний захист священика чи церковного причету..
5.11. Парафіяльний священик і постійний диякон мають право на щорічну оплачувану відпустку терміном не більше одного місяця. Оплату відпустки проводить громада парафіяльного храму у розмірі не менше встановленої єпархіяльним архиєреєм щомісячної платні.
5.12. Для забезпечення душпастирської опіки парафії на час відпустки парафіяльного священика єпархіяльний архиєрей призначає священика, наділеного відповідною владою і повноваженнями, який має бути винагороджений цією парафією.
5.13. Якщо парафіяльний священик чи постійний диякон не відбув планової відпустки, то громада зобов’язана надати йому матеріяльну компенсацію.
5.14. Всі церковні треби, які виконуються на замовлення парафіян (хрещення, вінчання, похорони, загальні панахиди, молебні, акафісти, сорокоусти, свячення будинків, пасок тощо), не повинні оплачуватися в церковну касу.
5.15. Парафіяни можуть оплатити у церковну касу при виконанні треб тільки відшкодування за використану електроенергію чи інші надані при цьому парафією послуги.
5.16. Парафіяни з їх доброї волі повинні винагороджувати за працю при виконанні треб священика, диякона, дяка, паламаря.
5.17. Священик, диякон, дяк, паламар не можуть вимагати винагороди чи визначати її розміру за виконання треб.
5.18. Настоятель зобов’язаниий вчасно подавати фінансовий звіт парафії згідно із встановленим зразком. Свій звіт він подає до консисторії Харківсько-Полтавської єпархії.
5.19. Настоятель несе пряму відповідальність за вчасне сплачування парафією єпархіяльних зборів у касу Харківсько-Полтавської єпархії.
5.20. Парафія зобов’язана надавати допомогу священикові, який з неї пішов на пенсію, а також удові, неповнолітнім та хворим дітям-сиротам священика.
5.21. Настоятель повинен щомісячно затверджувати фінансовий звіт, зроблений скарбником, і ставити свій підпис у касовій книзі.
5.22. Парафія як цілість повинна подбати про належний парафіяльний будинок зі всіма умовами для проживання парафіяльного священика та його сім ї, до якої належать: священик, дружина, неодружені діти, батьки, які потребують опіки. Парафія повністю або частково може взяти на себе утримання парафіяльного будинку: оплату за світло, газ, воду, тепло, телефон (крім міжміських переговорів), а також ремонти тощо.
5.23. Скарбник зобов’язаний допомагати настоятелю у веденні фінансових і бухгалтерських справ:
- ретельно вести облік фінансових надходжень і витрат;
- акуратно вести касову книгу;
- в перших числах кожного місяця виплачувати заробітну платню, яку призначила парафіяльна управа для працівників храму;
- виплачувати винагороду особам, які трудились на користь церкви, за вказівкою настоятеля.
5.24. Скарбник не може без відома настоятеля розпоряджатися фінансами або виконувати вказівки інших осіб щодо використання церковних коштів.
5.25. Скарбник веде інвентарну книгу, в якій має бути заобліковане все церковне майно. Він також готує парафіяльному священикові та парафіяльній управі щорічний звіт про стан збереження церковного майна, потребу в ремонті й нових придбаннях.
6.1. Парафіяльний священик повинен подбати, щоб, у міру можливості і душпастирських потреб, у кожній парафії були також: паламар, бібліотекар, дзвонар, старша сестриця, просфорник (-ця), реґент, інші працівники.
6.2. Паламар відповідальний за вчасне відкривання церковних дверей, він зберігає ключі від основних церковних приміщень. Він також відповідає за протипожежну безпеку, збереження церковного майна. При потребі паламар організовує цілодобове чергування в храмі та його охорону.
6.3. Бажано, щоб поруч із постійним паламарем був підібраний молодий помічник.
6.4. Паламар дбає про чистоту і порядок вівтаря, паламарки і території навколо храму, організовує працю з благоустрою.
6.5. Паламар прибирає у вівтарі, чистить підсвічники, панікадила, кадильниці та іншу церковну утвар (семисвічник, рами ікон, лампади, оклади Євангелій тощо).
6.6. На його відповідальності – чистота церковних килимів, їх регулярне витріпування і очищення від воску й парафіну.
6.7. Паламар забезпечує парафію літургійним вином, свічками, ладаном, вугіллям до кадильниці, хіба що парафіяльний священик призначає відповідальним за це іншу особу.
6.8. Бібліотекарем може бути член громади, який мав би елементарні навички праці в бібліотеці або принаймні надавався до їх виконання. Він має чесно і сумлінно виконувати свої обов’язки та всі розпорядження парафіяльного священика.
6.9. Бібліотекар повинен вчасно дбати про постійне поповнення бібліотеки, старанно провадити облік книг, журналів та газет, дбати про належне їхнє зберігання.
6.10. Бібліотекар несе відповідальність за дотримування графіку праці в бібліотеці та читальному залі, а також за належну чистоту цих приміщень.
6.11. Церковним дзвонарем може бути особа, обізнана з різними передзвонами та їх значенням.
6.12. Для нормальної праці дзвонаря потрібно, щоб на парафії було не менше трьох дзвонів.
6.13. Завданням дзвонаря є своєчасно бити в дзвони перед церковними богослужіннями, у визначених місцях богослужінь і з різних нагод (зустріч владики чи почесних гостей, похорон тощо). Дзвонар також організовує постійне биття в дзвони з нагоди Пасхальних свят.
6.14. За умов відсутності окремо призначеної особи дзвонаря ці обов’язки виконує паламар.
6.15. Старша сестриця забезпечує чистоту храму через регулярне щотижневе прибирання.
6.16. Вона відповідальна за стан церковних обрусів і рушників, церковних хоругов, організацію прання церковних рушників і придбання нових. У неї має бути готовий їх замінний комплект.
6.17. Вона відповідає за чистоту фелонів і стихарів, дбає про їх прання і підшивання, а також про відповідне зберігання. В мінімальному переліку літургійних наборів у храмі мають бути ризи білого, золотистого, блакитного, вишневого, зеленого кольору. Бажано, щоб, згідно з національним звичаєм, був бодай один вишиваний набір церковних риз.
6.18. Церковним просфорником (просфорницею) може бути людина, яка відзначається християнськими чеснотами і замилуванням до молитви. Вона приступає до свого служіння після отримання від настоятеля благословення і просфорної печатки.
6.19. Просфорник займається випіканням просфор згідно з церковними приписами, щоб уможливити служіння Літургії на п’ятьох просфорах. Він також випікає просфори для служіння Литій, а також випікає пасхальний артос.
6.20. Реґент зобов’язаний знати диригентську справу і мати музичну освіту, бути обізнаним із богослужіннями згідно православного церковного уставу.
6.21. Парафіяльний священик може залучати до причету інших працівників, встановлюючи своїм указом коло їхніх обов’язків.
7.1. Братства і сестрицтва створюються парафіянами тільки з дозволу парафіяльного священика. Мета братств і сестрицтв – залучення парафіян до свідомої участі в богослужбовому житті Церкви, догляду за храмом і церковним майном, до благодійної діяльності, вчинків милосердя, релігійно-морального просвітництва і виховання. Братства і сестрицтва у парафії знаходяться під духовною опікою парафіяльного священика.
7.2. Братства і сестрицтва можуть мати або не мати державної реєстрації їхніх статутів. У своїй діяльності вони дотримуються положень статуту, затвердженого єпархіяльним архиєреєм.
7.3. У своїй діяльності братства і сестрицтва керуються канонами помісного права, постановами єпархіяльних соборів, указами та розпорядженнями єпархіяльного архиєрея, власними статутами, затвердженими єпархіяльним архиєреєм.
7.4. Братства і сестрицтва у своїй релігійній, адміністративно-фінансовій та господарській діяльності через парафіяльних священиків підпорядковані і підзвітні єпархіяльному архиєреєві.
8.1. Парафіяльна школа засновується при парафії з метою катехизації дітей, молоді та дорослих з ініціятиви та старання настоятеля, батьків, вчителів і парафіяльної спільноти за благословенням єпархіяльного архиєрея.
8.2. Настоятель несе відповідальність за катехизацію всіх доручених його опіці вірних будь-якого віку або стану. Посильну допомогу настоятелеві повинні надавати сотрудники, диякони, катехити, інші належно підготовлені вірні.
8.3. При збільшенні кількості учнів у парафіяльній школі настоятель обирає кандидата на директора школи, подаючи кандидатуру до єпархіяльної катехитичної комісії для отримання благословення єпархіяльного архиєрея.
8.4. Директор повинен мати відповідну богословсько-катехитичну освіту, бути живим членом парафіяльної спільноти та відзначатися ревністю і християнськими чеснотами. Директор відповідальний за навчально-виховний процес у школі.
8.5. Директор та катехити, за благословенням настоятеля, визначають час та місце проведення катехитичних занять.
8.6. Заняття в парафіяльних школах проводяться у належно облаштованих приміщеннях.
8.7. Групи для занять формуються із врахуванням вікових особливостей учнів.
8.8. У період канікул необхідно подбати про організацію різноманітних заходів християнського спрямування.
8.9. Фінансування катехитичного навчання проводиться за рахунок парафії.
8.10. Релігійні громади, піклуючись про долю своєї Церкви і народу, повинні знаходити можливості для допомоги і сприяння у дальшому навчанні здібних дітей із парафії, батьки яких не спроможні подбати про це.
9.0. Господарська діяльність парафії
9.1. Парафіяльні спільноти на чолі із священиком за наявності відповідних умов повинні вивчати можливості різних видів господарсько-фінансової та кооперативної діяльності і впроваджувати їх у життя.
9.2. Утримання храму, дзвіниці, парафіяльного будинку та іншого церковного майна належить до господарської діяльності релігійної громади.
9.3. Релігійна громада повинна дбати про наведення відповідного порядку на місцевому цвинтарі, незалежно від того, у чиїй власності на цей час він знаходиться.
9.4. Каплиці, хрести, християнські пам’ятники тощо й територія навколо них повинні доглядатися релігійними громадами з залученням до цього молодіжних і громадсько-політичних організацій населеного пункту.
9.5. У своїй господарській діяльності релігійні громади не повинні залишати поза увагою самотніх, неповносправних, немічних, вдів і сиріт, узалежнених осіб, проводячи для цього різного роду доброчинні заходи.
До виконання положень цього Парафіяльного Правильника зобов’язані духовенство, чернецтво та вірні Харківсько-Полтавської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви з моменту його проголошення.
Поділитись статтею:
