Парламент Естонії відмовився вносити зміни до Закону про заборону Московського Патріархату
Повторне ухвалення Закону означає, що його направлять до Державного суду, де вирішуватиметься, чи він відповідає Конституції, повідомило 17 вересня видання Рostimees.
Проти прийняття закону активно виступає Московський Патріархат в Естонії, оскільки він вимагає від релігійних організацій змінити статут, якщо вони пов'язані із закордонними центрами, що становлять загрозу безпеці країни.
Рійгікогу вперше прийняв ініційований урядом Закон про церкви та парафії 9 квітня 2025 року. 24 квітня президент відмовився проголошувати цей закон, заявивши, що обмеження свободи віросповідання, передбачені у документі, є непропорційними. 14 травня повний склад Рійгікогу вирішив не ухвалювати закон вдруге без змін, а розпочати його доопрацювання.
Під час повторного розгляду до закону було внесено зміни і з поправками було ухвалено 18 червня.
3 липня президент знову відмовився проголосити закон, зазначивши, що внесені ці зміни є недостатніми. На його думку, документ, як і раніше, суперечить трьом статтям Конституції та непропорційно обмежує свободу віросповідання. Президент рекомендував парламенту знову розглянути закон і привести його у відповідність до Конституції.
Головне завдання закону – не допустити, щоб релігійні організації, які працюють в Естонії, використовували конституційні свободи для поширення екстремістських ідей, ворожого впливу чи підбурювання до насильства. У пояснювальній записці наголошується: в Естонії захищається свобода віросповідання, і кожен вільний сам вирішувати, вірити чи ні. Однак, крім поваги до свободи віросповідання, переконань та об'єднань, держава повинна враховувати і потенційні загрози державній та громадській безпеці.
Закон визначає, хто може працювати в Естонії духовною особою чи входити до керівництва релігійної організації. Уточнено й вимоги до статутів таких об'єднань. Якщо діяльність, статут або керівництво Церкви не відповідають новим вимогам, парафія може вийти з такої організації. Для цього потрібно ухвалити новий статут, і після цього всі необхідні зміни можна зареєструвати навіть без згоди колишнього керівництва церкви, оскільки отримати таку згоду часто неможливо.
