Патріарх Володимир (Романюк)
Патріарх Володимир (Романюк) - у миру Романюк Василь Омелянович. Народився 9 грудня 1925 р. в с. Хомчин Косівського повіту (тепер Івано-Франківська обл.). 1944 р. засуджений сталінським режимом на 10 років ув'язнення за участь у національно-визвольній боротьбі; перебував на копальнях на Колимі (до 1953 р.). 1959 р. закінчив Вищі богословські курси в Івано-Франківську, згодом - Московську духовну семінарію. 1964-1972 рр. - служив священиком на Івано-Франківщині.
20 січня 1972 р. засуджений на 7 років позбавлення волі та 3 роки заслання за активну правозахисну діяльність та відстоювання прав українських православних віруючих; перебував у таборах Мордовії та Якутії. 1976 р. на засланні проголошує свій перехід до Української Автокефальної Православної Церкви. Продовжував правозахисну діяльність; 1979 р. увійшов до Української Гельсінської Групи.
Після відбуття заслання емігрує на Захід, де здійснює служіння та читає лекції про Українську Церкву. 1984 р. за самовіддане служіння українському православ'ю єрарх УПЦ у США владика Андрій нагородив його вищою для священиків церковною нагородою - митрою.
1990 р. повертається в Україну; 28 квітня 1990 р. прийняв чернечий постриг і возведений у сан архимандрита з чернечим ім'ям Володимир; вже 29 квітня прийняв архиєрейське свячення з титулом єпископа Ужгородського і Виноградівського. Став одним із провідників за утворення помісної Української Православної Церкви з Київським Патріархом на чолі.
1991 р. очолив місійний відділ Патріархії УАПЦ, виконував обов'язки вікарія Київської єпархії з титулом архиєпископа Білоцерківського.
1992 р. був серед засновників Української Православної Церкви Київського Патріархату; 17 лютого 1993 р. призначений архиєпископом Львівським і Сокальським. По смерті Патріарха Мстислава став місцеблюстителем патріаршого престолу УПЦ КП (14 червня 1993 р.) та піднесений до сану митрополита. Всеукраїнський Православний Собор УПЦ КП 21 жовтня 1993 р. обрав його Предстоятелем УПЦ КП із титулом Патріарха Київського та всієї Руси-України; інтронізація відбулася 24 жовтня у Софіївському соборі Києва.
Знайдений мертвим 14 липня 1995 р. за нез'ясованих обставин. При спробі його поховання у Софіївському соборі була спровокована сутичка між представниками УПЦ КП, духовенством і вірними Української Православної Церкви (Московського Патріархату) та представниками силових структур. У результаті без офіційного дозволу захоронений біля головного входу до Святої Софії.
Останнє поновлення здійснено 04/02/2004
