«Пазл» із понад 1000 уламків Десятинки представлено в Національному музеї історії України
Найцікавіші експонати, що були виявлені археологами на території Десятинної церкви, представлено на виставці «Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-мистецький образ», що відбувається до 1025-річчя освячення храму під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики України. Подія приурочена до 30 річниці незалежності України.
«Чому ми вирішили організувати цю виставку? Це не лише ювілейна дата в історії Десятинної церкви, а загалом дуже цікава пам’ятка, історія якої уособлює головні віхи історії Русі, — наголосив на відкритті генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук. — Це і власне хрещення Русі, поява писемності, культури — домонгольської цивілізації, міжкнязівські негаразди і монгольське нашестя. Ця розповідь досить компактна, але важлива для розуміння того, як відбулося становлення Русі».
Перед науковцями-музейниками постало чимало викликів. «Ніхто не знає, як виглядала Десятинна церква. Останні, хто її бачили, це монголи. Що збереглося? Дуже лаконічні згадки в літописі й у буквальному сенсі уламки історії цієї церкви, що їх дали археологічні розкопки. Спираючись на них, ми й намагаємося уявити собі та візуалізувати для вас наше бачення, який вигляд мала б ця церква», — розповів Федір Олександрович.
Кандидат історичних наук Віталій Козюба — археолог, який має безпосередній стосунок до новітніх досліджень фундаментів Десятинної церкви, нагадав, що церква досліджувалась у 1820 — 1830-х, потім у 1909 — 1914-х рр. і перед Другою світовою війною — тобто було три потужні хвилі. «Але новітні дослідження, які було проведено в 2005 -2 011 рр., додали багато цікавої і важливої інформації щодо історії як самої архітектурної пам’ятки, так і навколишньої території та історії міста Києва. Під час цих розкопок були знайдені артефакти більш раннього часу — від часів ще Трипільської культури.
На виставці є кілька знахідок, які надав Інститут археології. Серед них — уламок фрески завдовжки пів метра, це один із найбільших фрагментів (у експозиції представлений зроблений із пісковику барельєф із зображенням Богородиці з немовлям. — Ред.). Але археологам пощастило знайти ще більший — завдовжки понад 70 сантиметрів, це найбільший фрагмент стінного розпису Десятинної церкви, за всі часи її розкопок.
Кураторка виставки Марина Стрельник наголошує: виставка покликана представити архітектурно-мистецький образ храму, а не просто розкласти певну кількість речей — а в фондах музею понад 20 тисяч одиниць зберігання, що стосуються пам’ятки і прилеглої території. І це теж великий виклик.
Про стіну-пазл із 500 частинками фресок вона говорить: "Це справді вражає! «На жаль, нині уявити цілісну картину розписів ми не можемо. Але бачимо, якою була гама — це і блакитний, і зелений кольори, і рослинні орнаменти, і крапки, і хрестоподібні зображення...», — перераховує дослідниця.
Виставка експонується на першому поверсі Національного музею історії України (вул. Володимирська,2) до 3 вересня 2021 року.
Перший кам’яний храм Русі звели за наказом Великого князя Володимира 996 року (початок робіт — 989 р.). Церква, присвячена Богородиці, отримала ще назву Десятинна, бо на її будівництво князь віддав десяту частину власних прибутків, населення виплачувало десятину церкві. Вона була осередком утвердження та поширення християнства, державним і культурним центром Русі Х — ХІ ст., князівською усипальницею. Зруйнували храм монголи, захопивши Київ 1240 року.
