Під час відзначення ювілею блаженного Симеона Лукача (УГКЦ) можна буде зустріти свідків його служіння
«Маємо непересічну, визначну подію – відзначення 125-річя з дня народження блаженного священномученика Симеона Лукача. Він був проголошений блаженним у 2001 році Папою Іваном Павлом ІІ під час його візиту до України», - розповів 24 квітня під час зустрічі з журналістами митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир (Війтишин). Ювілейні урочистості відбудуться 27-28 квітня в Івано-Франківську та селі Старуня, на Богородчанщині. Участь у ювілейних заходах візьме Патріарх Святослав (Шевчук).
«Завдяки таким священикам, які безумовно є прикладом, і збереглася наша Церква. Адже вони служили у часи її заборони, підпілля : хрестили, вінчали, продовжували діяльність духовної семінарії, з якої виходили ще нові священики», - підсумував митрополит.
Єпископ Симеон Лукач належав до тих священиків, які служили у період перед Другою світовою війною. Це був час поневолення УГКЦ. Народився він у Старуні, вчився в Івано-Франківській семінарії, яку закінчив на відмінно. За свою священичу діяльність 1949 року був засуджений радянським режимом на 10 років ув’язнення і висланий до Сибіру. Звільнений 1955 року і через сім років заарештований вдруге за підпільне служіння. Помер у 1964 році, похований у рідному селі.
28 квітня в Івано-Франківському кінотеатрі «Люм’єр» демонструватиметься біографічний фільм «Симеон Лукач». У ньому, зокрема, йдеться про служіння єпископа у його рідній Старуні. Фільм побудований на свідченнях односельців.
«Під час зйомок фільму відбувалося спілкування з тими людьми, які пам’ятають священномученика Симеона Лукача, які отримували з його рук Святі Тайни, - розповідає парох села Старуня о. Ярослав Середюк. – Комусь він давав шлюб, комусь хрестив дітей. Хтось пригадує його самого і також пригадує його актуальні до сьогодні проповіді-повчання. Я, коли прибув на служіння до парафії Святих апостолів Петра і Павла до Старуні, зустрівся з тією живою пам’яттю парафіян, котрі постійно живуть нею. І не з тим, щоб порівнювати з іншими парохами, хоча єпископ Лукач викликав у людей справжнє захоплення своєю простотою та доступністю, відкритістю і служінням, безвідмовністю».
Зі слів отця Ярослава, разом з парафіянами, вони отримали мощі священномученика Лукача, які зберігалися в Івано-Франківькому архикатедральному соборі УГКЦ. Є свідчення заступництва та зцілень за посередництвом блаженного після молитов біля мощей. «Шкода, що чимало людей ще зовсім мало знають, або і не знають про цього єпископа, - додає отець Ярослав Середюк. – І вони потребують дізнатися більше. Адже він постраждав, віддав своє життя за віру, за Церкву. Був зразком у всьому – викладачем у семінарії і парохом. Є серйозним прикладом для наслідування для нас, для прийдешніх поколінь».
Також у селі Старуня освятять та відкриють музей Симеона Лукача.
«Це стало вимогою часу, - каже парох села. – Отже, завдяки жителям села, жертводавцям була відтворена автентична бойківська хата, де жила родина блаженного Лукача. Зайшовши до хати-музею, можемо прочитати життєпис блаженного, цитати з його творів, побачити частину іконостасу, перед яким він служив у церкві Вознесіння Господнього, яка, на жаль, не збереглася, та євхаристійні набори, які вживав єпископ до служби Божої, фелони, які мали також інші священики, що служили у часи підпілля Уеркви. Є один фелон, який, як стверджує родина блаженного Лукача, належав йому самому. Література, рукописи, переписи богослужінь, вервиця, молитовник, подаровані парафіянам, та багато ще чого маємо у музеї».
Також Івано-Франківська архиєпархія УГКЦ та архикатедральний собор УГКЦ Івано-Франківська виготовили медаль «Симеон Лукач», якою нагороджуватимуть за особливі заслуги перед Церквою.
