Підсумки року. Яким цей рік був для українських церков?
А яким цей рік був для українських церков і чи позначилися на їхній діяльності карантинні обмеження? Відповіді на ці питання шукала журналістка – Галина Козар.
За офіційними даними, станом на серпень 2021 року в Україні налічується 62,3 відсотка православних вірян, парафії яких, в основному, зосереджені у центральних, східних та південних областях України; вірян УГКЦ налічується 9,6 відсотка і в переважній більшості їхні парафії знаходяться на території Львівської, Івано-франківської, Тернопільської та Київської областей; християн-протестантів Україні 1,5 відсотка. Дослідження виявило, що 8,9 відсотка визначають себе як «просто християн», а 15,2 відсотка стверджують, що не належать до жодної релігійної групи.
Православна Церква України
Кипріан Лозинський – декан Львівської православної Богословської академії доктор філософії, ієромонах
«Насправді дуже складно давати коментарі, які стосуються всієї церковної спільноти. Все ж, кожен мислить суб’єктивно, як-то кажуть, з власної дзвіниці. Я можу говорити лише те, що здається знаковим для мене особисто. І найбільш знакова подія для Православної Церкви України відбулась, звичайно, ще у 2018 році, коли ми отримали Томос про автокефалію, коли наша Церква отримала такий собі паспорт дорослого життя. Все, що було потім, і в 2021 році також – це наслідки. Наприклад, визнання іншими Православними Церквами. Звичайно, що наша Церква молода, тому подій відбувається багато, і всі вони знакові. Цього року не було нових визнань, не було масових переходів парафій, але був візит духовного батька – Вселенського Патріарха Варфоломія; був прийнятий Закон про капеланство, було відкрито Митрополичу резиденцію, освячено багато нових храмів. Знаково, що наша Церква не перебуває в застої, не деградує.
Може комусь здається, що ми розвиваємось надто повільно, немає глобальних реформ чи бурхливої діяльності, але це також добра ознака. Це ознака позитивної стабільності: відкриваються нові парафії і монастирі, працюють духовні навчальні заклади, проводиться соціальна робота. А як наслідок, серед знакового у 2021 році – зростання кількості тих, хто асоціює себе з ПЦУ, зростання довіри до нашої Церкви і нашого Предстоятеля. Ми розвиваємось, не дивлячись на труднощі – і то є найбільш знаково».
Довідка: Льві́вська правосла́вна богосло́вська акаде́мія – вищий богословський спеціалізований навчальний заклад Православної церкви України, який готує високоосвічених священнослужителів, церковнослужителів та інших церковних працівників для усіх областей України.
Українська Греко-католицька Церква
Отець Ігор Яців – керівник департаменту інформації УГКЦ, директор «Живого телебачення».
«Цей рік був дуже особливим для нашої Української греко-католицької церкви, оскільки ми провели його в умовах карантинних обмежень та пандемійних викликів, криз. Але навіть попри усі ці труднощі, наша церква була разом із своїми вірянами, підтримувала їх у складних ситуаціях та продовжувала свою діяльність.
Ще у 2013 році при українській греко-католицькій церкві був створений спеціальний медіаресурс під назвою «Живе телебачення» Богослужінь, і саме це стало нам у великій нагоді як і позаминулого року, коли тільки почався карантин, так і тепер, в 2021-му. Через тривалу пандемію наші прихожани не могли «на живо» відвідувати храми, тому усі заплановані богослужіння були проведені через телетрансляції. І особливо нас тішить те, що на них були присутніми мільйони людей зі всього світу.
Окрім того, «Живим телебаченням» транслювалася і транслюється далі молитовна ініціатива «Вервиця єднає», яка виходить щодня о 20:00, і яка єднає тисячі молільників. Лише зараз, у грудні щоденно разом з нами у молитві наживо перебуває більше аніж 23 000 вірян. Також «Живим телебаченням» регулярно транслюється і навчальна програма для дітей «Катехитична онлайн-школа». Це – спеціально розроблені уроки для дітей першого, другого та третього катехитичних класів. Веде їх сестра-катехитка Дам’яна Галущак. Варто зазначити, що в цій школі вчаться не тільки діти з України, але й учні навіть з таких віддалених країнах, як Мексика. І для деяких із них вона є єдиною можливістю для катехизації, оскільки в тих регіонах просто відсутні греко-католицькі парафії. Зі слів наших сестер-катехиток, результати онлайн-навчання є набагато кращими, аніж при живому відвідуванні. Ми маємо прекрасні засоби для комп’ютерної візуалізації конкретного навчального матеріалу, показуємо багато яскравих відеоматеріалів, за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, малюємо разом із нашими учнями картини, графіки, що є особливо цікавим та цінним для наших глядачів, і ці всі заняття ще і є збереженими в Ютубі. Отже, кожна дитина, яка з якоїсь причини пропустила пряму трансляцію, може у повторі передивитися потрібний їй матеріал, щоб мати повну базу знань, які дають наші сестри-катехитки на уроках.
Окрім того, у 2021 році по всіх греко-католицьких парафіях була започаткована дуже добра ініціатива, яка має назву «Куточок милосердного самарянина». Це місце у кожному храмі, куди парафіяни можуть приносити і продукти, і одяг, і речі першої потреби для бідних і нужденних осіб. Усе зібране у «Куточку милосердного самарянина» представники парафій потім розподіляють серед усіх нужденних. І такі куточки були створені як і в Україні, так і за кордоном, і ми уже маємо зворотну відповідь від адресатів, для яких ці необхідні речі стали мало чи не єдиним порятунком для виживання у цей непростий пандемійний час.
До прикладу, наша броварська парафія біля Києва взяла шефство над будинком старших людей-переселенців із Донецької області і ми також туди регулярно доставляємо і продукти, і медикаменти, і одяг, і навіть дрова для опалення їхнього будинку, щоб таким чином допомогти постраждалим від військового конфлікту на сході України. Тому я можу говорити, що наша греко-католицька церква не тільки молиться, не тільки співчуває і співстраждає, але і реальними справами намагається допомогти своїм вірянам.
2021 рік є знаковим для нашої греко-католицької церкви, оскільки цього року ми відзначили 75-річчя так званого Львівського псевдособору, який відбувся у 1946-му і на якому відбулася повна ліквідація української греко-католицької церкви радянськими репресивним режимом; восени ми святкували 425-ліття Берестейської унії і у 2021 році ми також відзначали десяту річницю інтронізації (введення в уряд) Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука. Та, мабуть, найважливішою подією 2021 року все-таки є підписання президентом України 18 грудня закону «Про службу військового капеланства». Ми вважаємо, що цей надважливий крок дозволить нам значно покращити співпрацю греко-католицької церкви і Збройних сил України і що цей крок буде дуже корисним для наших захисників та відкриє їм і нові горизонти і нові можливості для подальшого успішного розвитку. Згідно із цим законом військові капелани будуть входити у кожний військовий підрозділ і стануть обов’язковою частиною службового складу Збройних сил України. Вони отримають офіційний статус військовослужбовців. Знаковим моментом підписання цього закону є те, що наша країна, наше суспільство переходить певний рубікон від пострадянського до справді демократичного. І тепер ми можемо впевнено говорити, що українська церква разом із українським військом співпрацюють на єдиному фронті задля блага нашої держави та її громадян».
Довідка: «Живе телебачення» – це суспільно-релігійний проєкт Української Греко-Католицької Церкви, що забезпечує присутність УГКЦ в медійному просторі та надає вірянам можливість бути більш залученими в життя церкви.
Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів
Ігор Бандура – перший заступник голови Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів.
«Відповідаючи на ваше запитання, в першу чергу мені хочеться сказати, що найважливішою подією у 2021 році для мене особисто стало духовне навернення до Господа мого молодшого сина, який зараз готується до хрещення.
І коли я знову і знову дивлюся і на цей рік, який відходить від нас, і на усі знакові події, які відбулися за той час в історії нашої церкви, то роблю єдиний висновок – що вся суть нашої віри зводиться до одного – до щирої віри в Господа кожної окремої людської душі і що немає більшого щастя на Землі, аніж нам, земним батькам, бачити як наші діти щиро навертаються до нашого Небесного Батька!
Хочу також одразу зазначити, що 2021 рік був дуже непростим як і для всієї релігійної світової спільноти, так і зокрема для нашої церкви євангельських християн-баптистів. Я б назвав його «роком відкладених планів та відкладених можливостей». Цьогоріч ми запланували проведення багатьох важливих подій, які, у зв’язку із світовою пандемією COVID-19 були проведені у зміненому форматі, на якій ми не сподівалися, або взагалі були скасовані. В першу чергу це проведення Конгресу Всесвітнього баптистського альянсу, членами якого усі ми є, і яке мало відбутися у Бразилії в липні 2021 року. І хоча й воно було проведене в онлайн-форматі, але, на превеликий жаль, нам не вдалося зібрати усіх наших братів та сестер пліч-о-пліч для спільної молитви.
Також була скасована і Велика місіонерська конференція європейської баптистської федерації, яка мала відбутися у Норвегії. Вона є також перенесеною на наступний рік.
Окрім того, у 2021 році ми планували провести Третій місіонерський форум в Києві, але і його ми змушені були перенести на 2022 рік. У 2021 році, як в житті нашого українського місіонерського братства, так і в контексті всесвітньої діяльності нашої церкви, дуже багато подій було поставлено на паузу.
Також хочу особливо зазначити, що за цей рік через критичну ситуацію, яка склалася із захворюваністю на COVID, ми втратили і дуже багатьох близьких нам людей. Це відчувається особливо гостро, коли такі трагічні події проходять через наше життя, але ми віримо, що скоро настануть кращі часи як для всієї світової спільноти, так, і зокрема, для нашої євангельської баптистської церкви. І хоча, на перший погляд цей ковідний час був дуже негативним, якщо ж придивитися ближче і проаналізувати глибше, то в ньому є і одна дуже позитивна річ. Саме зараз, коли людство відчуває такі серйозні економічні негаразди, які є наслідком пандемічної кризи, воно вчиться ще більше довіряти Богові і, коли ми бачимо, що зусилля кращих світових медиків призвели до того, що світову пандемію вдалося зупинити тільки частково, а криза все ще триває та не є остаточно подоланою, масово забирає життя людей у цілому світі, коли ми говоримо про війну в Україні, яка на восьмому році не тільки не закінчилася, а й постала у новій загрозливій іпостасі, то саме вони – ці всі сумні події також спонукають нас усіх не до розчарування, а до того, щоб в черговий раз підняти очі до нашого Небесного Отця та щиро просити про Його допомогу.
В світлі державних подій для нас, євангельських християн-баптистів, звичайно ж, найважливішою подією 2021 року стало урочисте святкування 30-ї річниці Незалежності нашої держави. І навіть не дивлячись на те, що ми знаходимося в стадії гострого військового конфлікту, а в суспільстві далі спостерігається і величезна кількість суперечок, незгод та ворожнечі, мені все ж таки хочеться особливо відзначити, що Україна є вільною державою, яка поважає усі релігійні конфесії та забезпечує їм усі необхідні умови для вільного волевиявлення релігійних переконань. І ми вважаємо, що це є величезним плюсом саме нашої держави!».
Довідка: Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів (ВСЦ ЄХБ) – національна міжцерковна структура, що об’єднує більшість церков євангельських християн-баптистів України та української діаспори. Один з найчисельніших баптистських союзів Європи (близько 120000 членів, 2800 церков і груп). ВСЦ ЄХБ є членом Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій, Наради представників християнських церков України, Ради євангельських протестантських церков України. Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів (ВСЦ ЄХБ) має 25 військових капеланів. Капеланську роботу виконують пастори або диякони, які постійно їздять на ротацію.
Українська Церква Християн Віри Євангельської
Анатолій Козачок – перший заступник старшого єпископа УЦХВЄ, пастор Церкви «Філадельфія» міста Києва.
«2021 рік був непростий для всієї релігійної спільноти. Багато подій не відбулося через карантинні обмеження. Видозмінені формати святкування Всеукраїнського Дня подяки, що проходив на Хрещатику в минулі роки, «Святкуємо Різдво Христове разом» та інші свята. Міжнародні заходи були скасовані або перенесені. Наприклад, ІІІ Світовий конгрес християн віри євангельської перенесено на 2022 рік.
Особливою віхою є святкування 100-річчя п’ятдесятницького пробудження в Україні в рамках якого видана книга «Історія п’ятдесятницького руху в Україні», проведено регіональні заходи, тривають науково-практичні конференції у ВНЗ.
Протягом 2021 року Українська Церква Християн Віри Євангельської демонструє кількісне зростання, розвиваючи актуальні інструменти для досягнення людей на всіх доступних онлайн-майданчиках, широко займається благодійністю. Українська церква віри євангельської робить великий наголос на суспільну та соціальну діяльність. Ми бачимо соціальну працю важливою складовою проповіді Євангелія. Є динаміка росту в соціальній роботі з деякими категоріями, особливо із сиротами і людьми похилого віку. На сьогодні нашими церквами утримується 29 домів для дітей-сиріт, раніше було 27. Будинки милосердя для людей похилого віку зросли з 17 до 20. Служіння у в’язницях у нас скоротилося, тому що деякі в’язниці закрилися. На сьогодні проводимо душпасторську та психологічну опіку в 83 в’язницях. Також є 75 реабілітаційних центрів.
Церкви проводять багато праці з дітками. Приблизно за літній період охоплено більше як 90 тисяч діток через дитячі табори. І оздоровлення, і навчання добру – до цього залучена наша молодь, якої ми маємо більше ніж 26 тисяч і сотні з них залучені до праці з дітками. УЦХВЄ щороку виростає на 25-30 церков і ми вже маємо 1743 громади на початок 2021 року. За кількістю членів в громадах ми також у плюсі. Ведеться потужна робота з молоддю: молодіжні ретрити, обласні з’їзди, конференції, навчальні семінари, для того, щоб молодь була ближче з Богом і вчилася служити згідно своїх дарів та талантів.
У нас більше ніж 50 тисяч діток охоплені недільними школами та іншими програмами. Вони відкриті для всіх дітей, батьки яких розуміють важливість біблійної основи для майбутнього своїх дітей.
