Початок церковного року святкують 1 вересня Церкви візантійського обряду

Індиктом у Ромейській імперії називали початок щорічної сплати офіційного податку на державу. Враховуючи, що врожай збирали восени, то індикт припадав у більшості куточків імперії на вересень.

З першого століття по Р.Х. за формальну дату початку індикту слугувало 23 вересня як час осіннього рівнодення та день народження римського імператора Августа. В V столітті по Р.Х. початок індикту зміщується на перше вересня, а після указу імператора Юстиніана 537-го року датувати усі документи відраховуючи від першого вересня – цей день починає міцно пов'язуватись з початком нового року.

Церква з IV століття приймає датування по індиктам і, найвірогідніше, тоді ж включає святкування Індикту в коло церковних пам'ятей. Саме тому, аж до початку другого тисячоліття датою святкування Індикту могло бути як 23-го, так і 1-го вересня.

Враховуючи, що Індикт головно пов'язаний зі сплатою податків, у центрі богословського осмислення цього свята є слова Писання: “Господь... послав мене благовістити вбогим, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господнього помилування» (Іс. 61:1-2 та Лк. 4:18-19). Обране для свята читання Євангелія від Луки підкреслює, що день Нового Року має стати днем прощення та відпущення усіх боргів, адже кожного разу “нині” має “збутись це писання”, через присутність серед вірних Ісуса Христа (Пор Лк. 4:21).

У давньому Константинополі це свято було особливо урочисте. Як розповідає о. Василь Рудейко, за старими патріаршими типіконами Патріарх у цей день міг служити кілька вечірніх поспіль: спершу в Святій Софії, далі в іншій церкві, потім — у монастирському храмі на честь святого тощо. Нині воно є одним із рядових свят.

"У сучасній Церкві це свято відзначається значно простіше, ніж колись. Сьогодні воно радше є даниною традиції. Фактично відлік церковного року починається святом Різдва Пресвятої Богородиці, яке є першим великим святом літургійного року. Завершується церковний рік також богородичним святом — Успіння Пресвятої Богородиці. Потім іде ще Усікновення, але в цілому виглядає так, ніби Богородичні свята охоплюють Господські, і таким чином увесь літургійний рік, від вересня до серпня, немовби замкнений у цей колообіг", — зазначає о. Рудейко.

Саме слово індикт з лат. перекладається як «постанова», «оголошення». Так називали едикт римських імператорів, що з податковою метою наказував проводити в якийсь визначений час оцінку земельних маєтків громадян держави. З часом це слово почало позначати ще й період 15-річного циклу та день його початку. Згодом розширили сферу вживання слова «індикт» — не лише в фінансово-податкових цілях, але й для позначення різних дат громадянського життя. Цей фінансовий рік не сходився з астрономічним роком, що від реформи Юлія Цезаря в 46 році до Христа, починався 1 січня.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.