Правнучка священика, внучка священика, дружина священика

... У березні 2019 року пані Оксана ініціювала і організовувала у церкві Різдва Прсв. Богородиці та Св. Антонія, що на вул. Капеланській, нічні чування до 75-ї річниці смерті блаженного отця Омеляна Ковча, якого спалили у печах табору смерті Майданек (Польща) та 135 років з дня його народження.

Про цю подію написала газета "Шпальта", і на її сторінках збереглася чудова розповідь пані Оксани про їх славну і знану священичу родину Добрянських.

Дідусь пані Оксани Гасинець — отець Костянтин Добрянський, та дружина отця Омеляна Ковча – Марія, були рідними братом і сестрою. Вони були дітьми отця Володислава Добрянського, який служив на Франківщині.

До слова, декілька років тому чернівецький Художній музей придбав роботи невідомого професійного художника. На одному із них зображений священик греко-католицької церкви Володислав Добрянський. І зараз ця картина є в експозиції музею.

Пані Оксана Гасинець розповіла газеті "Шпальта", що в отця Володислава Добрянського була семеро дітей:

«Серед них – дружина отця Омеляна Ковча – Марія. Вона є старшою сестрою мого дідуся отця Костянтина Добрянського, який служив у Тернополі. В Україні про отця Ковча заговорили десь на початку 2000-х років. А я з підліткового віку чула про цю велику людину від батьків. І мене вражала не лише жертовність самого отця Омеляна, а всієї його родини. Разом із дружиною Марією вони виховували шестеро своїх дітей. А потім отець привів додому трьох дітей, у яких померли батьки. У дружини отця Омеляна був ще один брат священик – отець Роман Добрянський. Він жив у Канаді. І саме він збирав всі біографічні дані та документи про отця Омеляна Ковча, надсилав їх у Ватикан.

Мій дід був наймолодшим у родині. Коли йому було три роки, померла їхня мама, дружина отця Володислава. Тоді хлопців фактично виховували старші сестри, найбільше Марія. А поки дід вчився в гімназії, то всі вакації проводив у родині Ковчів».

Ось що розповідає видання "Версії" про отця Володислава Добрянського, правнучкою якого була пані Оксана:

"Портрет священика Володислава Добрянського був придбаний Художнім музеєм як портрет невідомого чоловіка роботи невідомого професійного художника. У верхньому лівому куті проставлено напис у вигляді монограми та дати «A.D. 1928». Літній чоловік дещо суворого вигляду. Стримана кольорова гама та темне тло акцентують увагу на висвітленому обличчі. Міцно стиснуті уста та зосереджений погляд видають вольову людину з наполегливим характером.

Завдяки консультаціям колег із Музею історії Коломиї було встановлено, що на портреті зображений священик Української греко-католицької церкви Володислав Добрянський з села Чернелиця Городенківського району, що на Івано-Франківщині. У процесі дослідження дізналися й про долю цієї людини.

Про масштабність особистості сільського священика з Покуття свідчить лаконічний запис у Переліку пам’яток історії та мистецтва Івано-Франківщини. На сторінці 108 читаємо:

«Цвинтар смт. Чернелиця: могила місіонера-проповідника, громадсько-культурного діяча Володислава Добрянського (1861-?)». Подальша розвідка додала відомостей про нього, його велику сім’ю та родинний зв’язок з легендарним українським священиком Омеляном Ковчем.

Володислав Добрянський народився у Чорткові, закінчив факультет права у Львівському університеті та теологічну студію. 1907 року став парохом церкви Різдва Пресвятої Богородиці у селі Чернелиця на Станіславщині й служив там усе своє життя. Він був надзвичайно самобутнім проповідником і поборником української культури та духовності.

Сільський священик власним прикладом надихав односельців на збереження національної культури та рідної мови. Його стараннями активно діяли читальня та місцевий осередок українського товариства «Просвіта». Він заснував місіонерський гурток священиків та організував читання лекцій по селах.

Чернелицький парох енергійно виступав за право на існування сільської української школи і виборював це, друкуючись у прогресивній львівській газеті «Діло». Проте всупереч його зусиллям навчання у школі перевели на польську. Втім о. Володислав і далі відстоював інтереси українства: заснував у Чернелиці український театральний гурток та започаткував єдину на всю місцевість українську кооперативну крамницю, яка називалася «Русько-Християнська торгівля».

Прикметною є не лише сама постать Володислава Добрянського, а й багата історія його чималої уславленої родини. Він та семеро його дітей належали до галицького священицького роду Добрянських. Двоє його синів Костянтин і Роман стали священиками. П’ятеро дочок вчителювали. Троє з них були одружені зі священиками".