Представники УПЦ МП поскаржилися у поліцію на гендиректора заповідника «Києво-Печерська лавра»

Про це повідомив адвокат митрополита Павла Микита Чекман, передає Главком.

Чекман написав, що у діях Максима Остапенка вбачають склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 161 КК України, зокрема, розпалювання релігійної ворожнечі.

Як зазначив адвокат митрополита Павла, Максим Остапенко, будучи службовою особою, в інтерв’ю «Українському радіо» сказав, що «зараз відбувається «контрнаступ» у Києво-Печерській лаврі, тому що крім російського імперського наративу, там був ще радянсько-КГБістський наратив, який, на жаль, втілювала частина УПЦ МП».

Крім того, Остапенко додав, що «значною мірою ми (Україна – ред) опинилися в епіцентрі «русского міра», який треба викорінювати насамперед у головах».

Зокрема, гендиректор Києво-Печерської лаври зазначив, що «… ніхто не може дати гарантії, що під рясами (священнослужителів УПЦ МП – ред) немає погонів ФСБ».

«У висловлюваннях Максима Остапенка наявні всі ознаки вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення. Крім того, таким чином Остапенко М. А. висловлює свою прихильність до релігійного об’єднання Православної Церкви України, підтримує рішення про насильницьку зміну релігійними громадами підлеглості з Української православної церкви до Православної церкви України, у формі наклепу та цькування принижує честь і гідність громадян у зв’язку з їх релігійними переконаннями, закликає до розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті», – написав Чекман.

Адвокат митрополита Павла заявив, що Максим Остапенко, будучи, генеральним директором Києво-Печерської лаври, «здійснює розпалювання релігійної ворожнечі».

«Звертаємо увагу, що з метою розпалювання релігійної ворожнечі відносно Української православної церкви, Максим Остапенко, умисно вживає лексеми: «радянсько-КГБіський наратив», «РПЦ», «погонів ФСБ», «сепаратистській антидержавницькій діяльності УПЦ МП», тобто пов’язуючи Українську православну церкву з діяльністю країни-агресора та її спецслужбами, що своєю чергою становить пропаганду нетерпимості до Української православної церкви. Усупереч сприянню встановлення відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями», – додав Чекман.