Предстоятель ПЦУ взяв участь у презентації археографічного видання свідка Голодомору Лавра Нечипоренка «33-й рік»
Пресслужба ПЦУ оприлюднила виступ Митрополита Епіфанія на презентації.
«Сьогодні історична подія, бо ми увіковічуємо пам’ять тих, хто віддав своє життя за Україну. Вони були знищені штучним голодом за те, що були українцями і мріяли про свою незалежну Українську державу, – наголосив Блаженнійший Митрополит Епіфаній. – Ворог не змінився і надалі намагається нас нищити. За те, що ми обрали на своїх майданах європейський вектор розвитку, ми платимо велику ціну. Але ми будемо боротися до кінця, бо правда завжди перемагає. І в цей складний період випробувань війною ми повинні знати нашу історію. Бо без знання минулого ми не побудуємо майбутнього», – наголосив Предстоятель ПЦУ.
«Сьогодні Росія здійснює проти українського народу черговий акт геноциду – ворог надалі намагається нас знищити лише через те, що ми є українцями. І те, що відбувається зараз, а особливо те, що ми бачимо на деокупованих територіях, свідчить про геноцид – свідомий, спланований, жорстокий геноцид українського народу. І в XXI столітті кремлівська влада, пряма ідейна спадкоємиця радянського тоталітарного режиму, продовжує ту ж саму політику винищення українства.
Тому нам так важливо пам’ятати. Тому так важливо знати нашого ворога і розуміти, на що він піде, аби досягти своєї мети. Тому так важливо знати правду, аби знову не повірити, аби зберегти свою таку вистраждану, але героїчну правдиву історію. І жодному диктатору не вдасться підкорити тих, хто знає свою історію, хто стоїть на захисті тих, кого любить, і пам’ятає своїх загиблих. Українці – пам’ятають», – підкреслив Митрополит Епіфаній.
Леся Гасиджак, в. о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, розповіла, що наклад книжки частково вдалося надрукувати на кошти, які заробив сам музей, а частину – за сприяння Митрополита Епіфанія та за кошти Православної Церкви України і парафії собору Святого Андрія у Вашингтоні (США).
Життєписом Лавра Нечипоренка та історією створення його рукопису поділився упорядник видання, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Музею Голодомору Роман Молдавський. Він зазначив, що твір написано настільки емоційно, що це дозволяє читачу повністю зануритися у той час та сповна відчути його.
Син автора спогадів Олександр Лаврович Нечипоренко розповів цікаві подробиці про життя свого батька та подякував Музею за видання його спогадів.
