При кафедральному соборі Павлограда відкритий церковний музей
При Кафедральному соборі Нерукотворного Спаса в Павлограді в адміністративній будівлі духовенство облаштувало церковний музей, присвячений православному життю міста. Про це повідомляє сайт Дніпропетровської єпархії УПЦ (МП).
«Наші парафіяни приносять нам старовинні книги, ікони, документи, фотографії, - і все це має велику історичну цінність, - розповів благочинний Павлоградського церковного округу протоієрей Валентин Цешковський. - І довгий час все це лежало "під спудом", де доведеться, далеко від людських очей. Адже потрібно, щоб ці безцінні реліквії служили людям, виховували в них духовність, милосердя, моральність. Ми вдячні Господу за те, що знайшлися благодійники, які допомогли нам обладнати цей прекрасний музей».
Музейна експозиція складається з кількох розділів. Перший, названий «Духовна спадщина», присвячений старовині. Другий носить назву «Церква в XX столітті», а третій розповідає про православне життя сучасного Павлограда.
Серед експонатів є такі цінні реліквії, як старовинна рукописна книга, Біблія латинською мовою, фрагменти фаянсового кольорового іконостасу, привезені з Знам'янського монастиря (до речі, в роки атеїстичного безбожництва він був викинутий в сміттєву яму), найцікавіші документи з історії храму Голубицького, численні фотографії , що розповідають про різні періоди православної історії Павлограда.
У день свого відкриття музей поповнився ще одним цінним експонатом. Його підніс у дар секретар Павлоградської організації Спілки журналістів України Володимир Сторчак. Це старовинна ікона, що належала нині покійному Павлоградському журналісту Олександру Терещуку. Святий образ, на якому зображений наш Господь-Вседержитель, йому подарувала бабуся. Довгий час ікона зберігалася вдома у Володимира Олександровича Сторчакова.
«Немає сумніву в тому, що це старовинна і цінна ікона, - зазначив благочинний. - Зверніть увагу, що вона написана не олією, а темперними фарбами, які виготовлялися з мінералів, зібраних на берегах морів і річок. Камені розтирали в порошок і розбавлялися у яєчному жовтку з додаванням білого вина. Про те, що ікона старовинна, свідчать й шпунти на її зворотній стороні. Не виключено, що вона була написана в XVIII столітті. Але це, звичайно, ще належить визначити фахівцям».
