"Сучасна релігійно-конфесійна ситуація в Україні": погляд православних експертів
13 квітня в Києві відбулося засідання Центру соціально-консервативної політики (Україна) на тему «Сучасна релігійно-конфесійна ситуація в Україні».
Релігійне питання - складне і проблемне для нашої країни. ЦСКП (Україна) не вперше проводить засідання, що стосуються релігії і православ'я зокрема.
Як зазначив президент ЦСКП (Україна) Юрій Ліпчевський, виходячи з результатів досліджень, загальна релігійність у світі зменшується. Все більше людей, передовсім, у так званому цивілізованому світі, називають себе атеїстами. «Дослідники пояснюють це модою», - пояснив Ліпчевський. Україна теж стикнулася з проблемою віри і безвір'я. Крім того, протягом багатьох років залишається невирішеним питання єдності українського православ'я. Щоб обговорити все це, а також спільно пошукати шляхи вирішення релігійних проблем, зібралися за круглим столом експерти клубу та представники духовенства.
Всі зійшлися на думці, що потрібно відновлювати єдність православ'я, інакше воно може втратити свої позиції домінуючої релігії в країні.
У своїй доповіді архиєпископ УАПЦ Іоан (Модзалевський) назвав викликом українському православ'ю оновлення Української Греко-Католицької Церкви з приходом нового Глави Святослава (Шевчука). «Сучасне православ'я не можна визнати повністю конкурентоспроможним щодо нових реалій в житті УГКЦ», - вважає архиєпископ. Кадровий потенціал, навчальна база і якість освіти православ'я бажають кращого, крім того, воно ослаблене розколом. На думку доповідача, місіонерських зусиль вищих церковнослужителів недостатньо, щоб переформатувати конфесійну карту: «УПЦ, УПЦ КП і УАПЦ потрібно вести ефективний діалог, як для об'єднання в майбутньому, так і для мінімізації протистояння вже сьогодні», - упевнений владика Іоанн. Він сподівається, що рано чи пізно, спираючись на ту або іншу модель виходу з церковної кризи, буде здобуто єдність.
Співдоповідач, керівник відділу інформації та зв'язків з громадськістю Київської єпархії УПЦ, протоієрей Петро Зуєв також сподівається на врегулювання релігійних проблем, але налаштований не так оптимістично: «Є декілька моделей набуття єдності, але всі вони поки маловірогідні». На думку отця Петра, основою для об'єднання може стати православне вчення про Церкву, а не та чи інша ідеологія, навіть якщо вона буде наближена до православного віровчення. Досягти єдності можна одним способом: відмовитися від абсолютизації канонічних засобів і зосередитися на утриманні церковного життя. А почати потрібно з двох речей: бажання і готовності пробачати та просити вибачення, і бажання по-новому, в світлі християнського передання, а не політики, вести діалог.
Єпископ Євстратій (Зоря), голова інформаційного управління УПЦ КП, також підкреслив, що для подолання розбіжностей необхідний діалог між Церквами-опонентками: «Якби політики не втручалися, ми давно б домовилися і знайшли спільну мову в церковній площині». Також він підкреслив, що єдність було втрачено через питання статусу. «Перше тисячоліття Церкви було пов'язано з боротьбою навколо істини та віри. Друге тисячоліття характеризується боротьбою за владу, авторитет, вплив, території», - сказав єпископ. І додав, що важко бути вселенським православним поза контекстом культури, нації, традиції. Національні питання характерні не тільки для української, російської Церков, а й інших, наприклад, грецької. Нового Главу УГКЦ священнослужитель також вважає викликом для православ'я, але, радше, позитивним.
На думку керівника прес-служби УПЦ Василя Анісімова, останнім часом існують позитивні тенденції у взаєминах Церкви і держави. Вона припинила втручатися у внутрішні справи Церкви, закінчилася пропаганда розкольницьких ідей. «Сподіваємося на партнерські взаємини і взаємоповага між Церквою і державою. Але важливо, щоб зусилля для об'єднання здійснювалися всередині Церкви, а не на суспільно-політичному рівні», - підкреслив промовець. І додав, що якби діалог між Церквами тривав без політичних установок, він би вже призвів до гарних результатів.
Екс-глава Держкомітету у справах релігій та міграції Олександр Саган погодився з доповідачами, що роз'єднане православ'я - ослаблене, протистояння знижує авторитет Церкви в суспільстві. Кількість православних вірних за десять років зменшилася. «У 2000 році було 53% православних, у 2010 - 51%. Можна припустити, що тенденція до зменшення збережеться», - поділився даними експерт. Пов'язано це з браком освітніх закладів та недільних шкіл, низькою якістю освіти і моральним авторитетом клиру. При цьому поки що зберігається висока довіра до самого православ'я. Щоб її не втратити, треба подолати поділ і розробити стратегію розвитку Української Православної Церкви.
Денис Денисов, заступник директора української філії Інституту країн СНД, поділився своїми даними: за результатами недавніх соціальних досліджень, українське суспільство - секулярне, глибоко віруючих всього лише 3% населення. Але це характерно не тільки для України.
На думку професора Валентина Якушика, добре, що почалася відверта розмова на складну тему. І треба, щоб вона продовжувалася, щоб знайшлися дієві форми вирішення проблем. «Щоб об'єднатися, потрібно подолати проблеми, які роз'єднують. А це проблеми з розподілом ресурсів і статусу, внутрішньовидова боротьба і міжособистісні суперечності, розбіжності у світогляді», - розповів фахівець.
В Україні існує внутрішнє ментальне замовлення на поділ, повідав проректор Київської духовної академії Володимир Бурега. Об'єднавчі ініціативи зверху не підтримує народ. Вплинути на ментальність людей може тільки Церква шляхом проповідей, але шлях цей довгий і важкий. Що стосується церковного поділу, то він, на думку Бурега, зазвичай був вигідний владі. «Сьогодні, розмірковуючи про об'єднання, потрібно наголошувати на внутрішній зміні церковної життя, згадати, що Церква - це, насамперед, євхаристійна громада, для якої єдність - це природний стан», - підкреслив експерт
У своєму виступі координатор зв'язків з партнерами клубу «Анахарсіс» Олександр Левченко торкнувся питання церковного статусу. На думку експерта, головне - єдність, а статус - це внутрішні дискусії між клиром. Але об'єднання вимагає неймовірних зусиль. «Не бачу шляхів об'єднання, окрім як через загальне покаяння до відновлення вселенського православ'я», - припустив Левченко.
Директор Російського центру науки і культури Андрій Воробйов висловив думку, що розкол в українському православ'ї був реалізований політиками. Подолати його треба також з їхньою допомогою.
За словами Євгена Мартиненка, заступника голови українського товариства російської культури «Русь», розкол не так страшний. Немає країни, де існує лише одна конфесія. Будь-яке об'єднання у цій ситуації може спровокувати новий розкол. Православній Церкві потрібно змінюватися внутрішньо, підвищувати якість освіти, бути відкритішою і ближчою до людей.
У свою чергу, голова Російського товариства України Костянтин Шуров вважає проблемою те, що будь-яка сила, що приходить до влади, впадає у спокусу створення національної Церкви. Церковні ієрархії в цьому питанні займають не відсторонену позицію. «Швидше за все, від мужності дати відповідь на це питання церковних ієрархів буде залежати позиція можновладців в Україні», - припускає експерт.
