Рада заборонила російську церкву. Що буде з УПЦ і як це працюватиме

"За" проголосували 265 депутатів. У межах компромісу між усіма фракціями Ради питання у другому читанні не обговорювали й схвалили одразу після відкриття засідання.

Ніхто з противників закону на розгляді своїх поправок не наполягав. "Проти" проголосували чотири "слуги народу", 17 членів ОПЗЖ і сім членів групи "Відновлення України".

Повний текст законопроєкту ще не доступний, проте ВВС Україна з ним ознайомилась.

Ініціатором цього закону ще у грудні 2022 року став президент Володимир Зеленський, який оголосив тоді курс на “духовну незалежність від Москви”.

З того часу навколо ініціативи тривали суперечки як в Україні, так і на Заході, де на захист УПЦ стали юристи, які захищають українського бізнесмена Вадима Новинського.

Захисники УПЦ знайшлись у лавах президентської фракції у парламенті, серед відомих політиків США та цілих церков у Європі.

Українська влада офіційно називає УПЦ частиною Російської православної церкви, натомість адвокати та ієрархи наполягають, що вона ще в травні 2022 року відійшла від Москви. В УПЦ засуджують ухвалення закону та називають дії української влади “гоніннями”.

РПЦ офіційно підтримує війну Росії проти України та усіляко сприяє діям російських військових. Згідно з соцопитуваннями, більшість українців підтримують заборону УПЦ.

Опитування показують, що зараз в Україні понад 50% українців підтримують автокефальну ПЦУ, яка має близько 8-9 тисяч парафій. І тільки 5% українців підтримують УПЦ, яка має близько 9 тисяч парафій. Проте це мільйони людей, які готові захищати свою структуру та керівництво.

Як українська влада йшла до законодавчої заборони РПЦ, що буде з УПЦ, коли і хто її може заборонити та забрати частину храмів? І чи може цей закон стимулювати об'єднання православних України за посередництва президента чи Вселенського патріарха? Розбиралась ВВС Україна.

Що ухвалила Верховна Рада про заборону церков

Депутати схвалили проєкт, який уряд подав ще в січні 2023 року. Спочатку документ був лаконічним і передбачав тільки процедуру судової заборони в Україні церков, пов’язаних з РПЦ.

Він зустрів опір у парламенті в представників колишньої ОПЗЖ та навіть серед депутатів від “Слуги народу”. Після суперечок у жовтні 2023 року його ухвалили в першому читанні та пообіцяли посилити до другого.

Так і сталось - до документа внесли багато поправок, з двох сторінок він розрісся до 23. Туди додали багато питань - від майна до переходу релігійних громад з альтернативних проєктів Миколи Княжицького від "ЄС" та інших опозиційних фракцій.

Головна ідея закону - суди з подачі органів влади будуть забороняти діяльність церков, які є частиною РПЦ.

При цьому саму РПЦ у законі заборонили чітко, чого у первинному документі не було.

УПЦ в законі напряму не назвали, проте самі депутати відверто кажуть, що йдеться саме про неї.

За ухваленою схемою, державна служба з питань етнополітики та свободи совісті має визначити, які структури в Україні мають підлеглість та зв'язки з церквою з центром в Росії.

Після цього ДЕСС має дати їм приписи позбавитись цієї залежності, а коли ті відмовляться, то звертатись до суду щодо заборони їхньої діяльності.

ДЕСС раніше вже давала висновок, що УПЦ має підлеглість Російській православній церкві. Тому вона вже має готові аргументи щодо цієї церкви та звернення до суду.

Проте УПЦ не є однією юридичною особою, а складається з окремих єпархій та парафій - загалом їх близько 9 тисяч юросіб. І щодо кожної з них має бути окреме звернення.

Раніше оглядачі вказували, що ДЕСС почне спочатку звертатись щодо скасування реєстрації Київської митрополії та єпархій, а вже потім окремих парафій.

Як компроміс парламент відклав можливість подавати до суду на УПЦ - збільшили перехідний період з місяця до дев'ятьох. Ще не менше кількох місяців мають тривати окремі судові справи, тож до реальної заборони якихось структур УПЦ в Україні може дійти тільки за рік після підписання закону президентом.

Крапку в кожному такому позові ставитиме Верховний Суд.

Ще одна новація закону - там передбачили, що ще до будь-яких судових рішень влада зможе забрати з оренди структур УПЦ державне чи комунальне майно.

Мова йде про храми-пам’ятки архітектури, договори про оренду яких закон фактично розриває автоматично за кілька місяців після схвалення.

Це близько трьох тисяч громад УПЦ, які мають у користуванні старовинні храми.

Які аргументи захисників УПЦ

Українська православна церква, яка до травня 2022 року чітко визнавала себе частиною РПЦ, після вторгнення Росії почала рух від Москви.

На соборі у Києві 27 травня 2022 року церква ухвалила рішення про самостійність та після цього заперечує підлеглість Москві. Щодо цього тривають дискусії релігієзнавців, але і сама РПЦ, і інші помісні православні церкви досі вважають УПЦ частиною РПЦ.

Сама УПЦ повну автокефалію не оголошує, щоб не отримати статус розкольників.

В Україні ця церква засуджує дії російських військ і керівництва РПЦ, надає допомогу Збройним силам України.

Служба безпеки час від часу затримує священників та єпископів за звинуваченнями у роботі на Росію чи державній зраді. При цьому сама церква подібні звинувачення відкидає, хоча одного з її митрополитів нещодавно віддали Росії у межах обміну полоненими.

Як розповіли ВВС у Службі безпеки, з початку повномасштабного вторгнення РФ за матеріалами СБУ відкрили кримінальні провадження щодо більше 100 священнослужителів УПЦ, майже 50 із них уже повідомили про підозру, а 26 - отримали судові вироки.

ВВС Україна нещодавно детально писала про аргументи адвокатів УПЦ, які називають дії парламенту порушенням основоположних прав людини.

Верховна Рада навіть отримувала від адвокатів кілька листів, в яких їх інформували, що в разі ухвалення закону західні країни нібито могли запровадити щодо депутатів санкції.

“Якщо цей законопроєкт буде проголосований у Раді, наша команда працюватиме над тим, щоб санкції та інші правові наслідки були накладені на тих, хто дозволив цю атаку на свободу віросповідання в Україні”, - йшлося у листі.

Адвокати УПЦ, які водночас є захисниками Вадима Новинського, наводили рішення синоду церкви Англії, яка закликала Україну не ухвалювати спеціальний закон.

“Якщо певні особи здійснили державну зраду або інші злочини проти країни, їх можуть притягнути до відповідальності за чинним українським законодавством”, - закликала церква Англії.

У Верховній Раді позицію УПЦ підтримує низка депутатів - найпублічніший колишній член “Слуги народу” Артем Дмитрук. А у самій фракції президента закону опонує заступник її голови Артем Культенко.

Їхні аргументи - зрадники під час війни були у багатьох службах та структурах, як і в УПЦ. А тому потрібно оцінювати дії кожного, а не цілих структур.

Чому закон про церкву ухвалювали так довго

Попри те, що закон ініціював сам президент, його ухваленню у парламенті був великий спротив.

Як вказують співрозмовники у фракції “Слуга народу”, частина їхніх партійців просила не просувати законопроєкт і навіть погрожувала не підтримувати потрібні владі документи.

Кілька джерел у парламенті вказують, що на керівника фракції та парламенту тиснули, щоб вони не просували документ.

При цьому дуже довго - наприкінці 2023 і у першій половині 2024 року - офіс президента не втручався в ситуацію та не допомагав лобістам закону. Тоді у силу різних обставин, як кажуть співрозмовники, команда президента не займалась цим питанням.

З жовтня 2023 року на захист інтересів УПЦ почала працювати команда адвокатів на чолі з Робертом Амстердамом, які досягли суттєвих успіхів щодо захисту інтересів церкви на заході.

Навесні 2024 року, коли у США зависла велика програма підтримки України у війні проти Росії, низка представників республіканської партії почали говорити про переслідування вірян командою Зеленського.

Серед них був і сенатор Дж. Д. Венс, який закликав звертати увагу на повагу до релігійних свобод в Україні.

Серед депутатів відкрито говорили про можливі негативні наслідки для України через церковний закон, особливо коли Венс став кандидатом у віцепрезиденти Дональда Трампа.

Наприкінці липня прихильники закону у парламенті на чолі з представниками профільного комітету з питань культури та духовності домовились про спільні дії.

І 23 липня представники більшості фракцій, у тому числі і “слуги народу”, заблокували роботу парламенту з вимогою поставити документ на голосування.

“Має бути закон, інакше ця Рада піде коту під хвіст”, - емоційно ділилися з ВВС Україна представник президентської фракції.

Тоді керівник парламенту Руслан Стефанчук пообіцяв допрацювати законопроєкт, прибрати з нього спірні моменти та винести на голосування наприкінці серпня. Хоча співрозмовники ВВС серед депутатів тоді не надто вірили в те, що це станеться.

Проте невдовзі сталось кілька подій, які могли вплинути на настрої у владі.

Як команда Зеленського таки підтримала церковний закон

На початку серпня до США з'їздила велика парламентська делегація, яка спілкувалась з представниками обох партій. Вони привезли з Вашингтона новини і щодо закону - мовляв, у штатах зараз не до цього, ніхто особливо негативно реагувати не буде. Про це ВВС Україна розповіли одразу два учасники тієї поїздки.

“Венс може й буде турбуватись, але їм зараз не до попів, мають великі проблеми у своїй кампанії”, - ділились враженнями депутати.

Одна з учасниць тієї поїздки, депутатка від "Голосу" Олександра Устінова публічно заявила, що інформація про негативне ставлення до закону американських політиків - це міф. Так само міфом вона назвала погрози, що в тих, хто проголосує, заберуть американську візу.

А 10 серпня у гру знову повернувся Володимир Зеленський. Він довго тримався трохи далі від релігійного питання й навіть здавалось, що пустив свою ініціативу на самоплин. Але у вечірньому зверненні несподівано для самих депутатів знову заявив “про духовну незалежність”.

Співрозмовники напівжартома казали, що на фоні наступу на Курськ застереження щодо закону і західної реакції у владній команді зникли.

За кілька днів Зеленський чітко сказав, що підтримує ухвалення закону, проговорив це питання зі радою церков, а представники його офісу з'їздили на розмову до Вселенського патріарха разом з предстоятелем ПЦУ Епіфанієм.

А напередодні голосування в Раді чи не вперше церковне питання прокоментував і керівник ОП Андрій Єрмак, який тримає на пульсі як міжнародні комунікації з партнерами, так і всі внутрішні питання.

“Церква в Україні буде позбавлена московського впливу”, - здивував Єрмак. Він назвав російську церкву вухами спецслужб та розкритикував тих, хто готовий захищати вплив “московської церкви в Україні”. Він згадав, що в Раді є депутати, які захищають її і погрожують іншим.

Джерела ВВС в “Слузі народу” раніше вказували, що деякі депутати в приватних повідомленнях погрожували тим колегам, хто підтримує закон.

Депутати з опозиції і “Слуги народу” запевняли ВВС, що раніше Єрмак не втручався в церковне питання - і не допомагав, і не заважав.

Зрештою напередодні голосування профільний комітет схвалив погоджені компромісні поправки. Які, як кажуть джерела, дозволили керівнику фракції Давіду Арахамії домовитись, щоб у парламенті протидії голосуванню більше не було.

І головний компроміс - 9 місяців перехідного періоду, допоки держава почне подавати в суд на структури УПЦ. Раніше в проєкті на це давали місяць.

Після цього спікер Ради Руслан Стефанчук, який раніше не поспішав просувати закон, заявив, що цей документ дасть можливість “відскоблити Росію від будь-яких церков, які існують в Україні”.

Одна з найпалкіших лобісток закону у “Слузі народу” і профільному комітеті Євгенія Кравчук, яка багато місяців добивалась винесення документа на голосування, у розмові з ВВС визнала, що ключовим для ухвалення була саме заява президента і його вплив на парламент.

Що буде далі з УПЦ

Це головне питання, яке зараз обговорюють оглядачі, політики та церковники.

Протягом останніх місяців критиком оновленого великого законопроєкту був керівник ДЕЕС Віктор Єленський, якому доводилось брати на себе удар колег із західних країн - критиків майбутньої заборони.

Попри сварки з парламентарями, зараз, як каже ВВС Україна керівник ДЕСС, вони документ підтримують. Зокрема і через врахування їхніх зауважень, які покликані пом'якшити міжнародну реакцію.

Хоча експерти прогнозують, що УПЦ та її захисники будуть оскаржувати закон як в Україні, так і на Заході.

“У документі є слабкі місця, які можуть стати підставою для його оскарження як в Конституційному суді України, так і в Європейському суді з прав людини. Звісно, що ці судові процеси затягнуться на роки”, – вказує в розмові з ВВС Україна релігієзнавець Андрій Смирнов.

Напередодні голосування у Раді предстоятель автокефальної Православної церкви України митрополит Епіфаній ще раз звернувся до предстоятеля УПЦ Онуфрія із закликом до перемовин та об'єднання.

"Ми з любов’ю просимо Вас та ієрархів, які з Вами – погодитися розпочати наш діалог без попередніх умов", - звернувся Епіфаній до Онуфрія, зазначивши, що всі попередні умови УПЦ для них неприйнятні. Зокрема і припинення переходів парафій. При цьому Епіфаній вказав, що попередник Онуфрія - митрополит Володимир нібито благословляв діалог без ніяких умов.

Практично всі співрозмовники ВВС Україна як у владі, так і опозиції, як в УПЦ, так і в Православній церкві України, переконані, що закон не приведе до революції у церковному житті.

ПЦУ отримала томос про автокефалію від Константинополя в 2019 році і патріарх Варфоломій визнає її єдиною канонічною структурою в Україні. Але у світі досі ПЦУ визнали тільки чотири помісні церкви з 14.

Парафії УПЦ поступово переходять у автокефальну церкву, але повільно - близько двох тисяч за 5 років.

Релігієзнавець Андрій Смирнов прогнозує, що закон полегшить і пришвидшить процес переходу частини парафій УПЦ до ПЦУ.

Зокрема, громади, які мають в користуванні храми-пам’ятки державної власності, будуть вирішувати, переходити або шукати нові приміщення.

“Але допоки УПЦ керує митрополит Онуфрій, об’єднання з ПЦУ не відбудеться. Тому є кілька сценаріїв: переговори з Вселенським патріархатом і судова тяганина з державою, а потім перехід у підпілля і маргіналізація”, – дає свій прогноз Андрій Смирнов.

Проте він наголошує, що парафії УПЦ із власними храмами не у державній власності навіть після судових заборон і далі зможуть функціонувати. А таких більшість.

“Їм нічого не загрожує навіть після припинення реєстрації юридичної особи судом. Громади можуть діяти і без реєстрації, а храми оформити на фізичних осіб. Віряни УПЦ і далі зможуть збиратися і молитися в них”, – твердить експерт.

Чи домовляться ПЦУ з УПЦ. Роль Зеленського і Варфоломія

Один з митрополитів УПЦ з умовного ліберального крила відверто каже BBC, що для будь-яких перемовин вони вимагають мораторію на перехід їхніх парафій до ПЦУ.

Ці переходи вони називають “захопленням”.

Співрозмовник в УПЦ визнає, що ніяких нових томосів від Вселенського патріарха не буде, так само як немає серйозних перемовин щодо певного екзархату (прямого представництва патріарха, яке б йому напряму підпорядковувалось), щоб до нього долучилась частина УПЦ.

За останній місяць про це багато говорили у пресі, проте жоден зі співрозмовників ВВС серйозність цієї теми не підтвердив.

Так само про подібні рішення не чуло і джерело у Вселенському патріархаті.

Хоча Константинополь саме у ці дні направив до Києва делегацію представників патріарха, щоб поговорити з усіма сторонами і спробувати допомогти порозумітись, каже співрозмовник ВВС, близький до делегації.

Показово, що певну комісію з вивчення українського питання Варфоломій створив ще минулого року, але влітку 2023 року у силу різних обставин його посланники не змогли приїхати до Києва. Тоді цьому протидіяла українська сторона, кажуть джерела у Константинополі. Але з питанням екзархату це ніяк не було пов'язано, про це не йшлось.

Зараз у складі делегації архієпископ Вінніпезький Іларіон, митрополит Пісідійський Іов та патріарший диякон Епіфаній Кам'янович. Всі вони українці за походженням.

В УПЦ неформально розповіли ВВС, що там обговорювали з митрополитом Онуфрієм лист від Епіфанія щодо перемовин. Лист там назвали зухвалим, а щодо діалогу були різні думки. Були і такі, що треба просити президента організувати діалог.

“З Росією Україна говорити якось погоджується, з ворогом, а тут же свої люди, не вороги, треба говорити”, - міркує співрозмовник.

“Треба якийсь круглий стіл чи щось подібне, щоб президент ініціював створення переговорної групи. Але за умови, що припиняється захоплення храмів. А з нашого боку, щоб ми не називали їх розкольниками чи безблагодатними. Тобто оголосили тимчасове перемир'я заради єднання”, - припускає співрозмовник ВВС в УПЦ.

Щодо угоди з Вселенським патріархом співрозмовник вважає, що на це потрібен дозвіл собору єпископів УПЦ, а про це зараз мови немає і подібних рухів керівництво не робить.

Адже проти перемовин з ПЦУ виступає значна частина так званого "правого крила". Серед них найпублічніший митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука, який вже написав Онуфрію листа із закликом не йти на перемовини з ПЦУ.

УПЦ досі має розірвані стосунки з Вселенським патріархом, і, як каже джерело, було б непогано налагодити хоча б неформальну комунікацію, каже він.

Ухвалення закону співрозмовник ВВС в УПЦ не схильний драматизувати.

“Все не так страшно, як всі уявляли. Це ж не піде самооборона з церкви виганяти. Спочатку перевірка документів, потім перехідний період 9 місяців для подачі в суд. Знаєте, а там як у приказці - “чи ішак здохне, чи падишах помре”, - жартує співрозмовник.

Не мають оптимізму щодо перемовин і єднання і в ПЦУ.

“Можна припустити, що офіційне керівництво - Онуфрій та оточення - нічого не робитимуть, окрім як чекати, що за підсумками переговорів з РФ їхній статус поліпшиться. Також далі будуть волати закордоном про “гоніння і переслідування”. Тобто все буде як і дотепер”, - дав свій прогноз ВВС Україна співрозмовник серед ієрархів ПЦУ.

Він не виключає, що деякі ієрархи УПЦ будуть готові до діалогу і єднання з ПЦУ.

А на питання, чи готові в ПЦУ на мораторій щодо переходів для цього, відповів: “Нехай справді розпочнуть діалог - тоді можна говорити про щось конкретно. А якщо це попередня умова, яку слід виконати до того, як вони почнуть думати про можливість діалогу, то це лиш тактична уловка, щоб ще далі відкласти реальний діалог”.

Коментар ВВС керівника інформаційно-просвітницького відділу УПЦ, члена синоду митрополита Климента

Очевидна річ, і про це розлого написав юридичний відділ самої Верховної Ради, що новий закон іде всупереч українській конституції та низці зобовʼязань України, які вона має дотримуватися за міжнародними угодами, у тому числі і на шляху до інтеграції в європейський простір.

Мабуть, ті, хто лобіював цей закон, свідомо зацікавлені створити такий скандал. Проте, якось мало хто звертає увагу, що в першу чергу щойно прийнятий закон порушує інший закон - про декомунізацію. Одним з перших декретів Леніна після приходу до влади був декрет про церкву, а потім - про конфіскацію її майна і позбавлення її реєстрації.

Все, що нещодавно відбувалося навколо прийняття закону 8371 викликало якесь стійке відновлення в памʼяті всіх речей, які не просто повертали нас до атеїстичної ідеології радянських часів, але і до методів, якими ця ідеологія реалізовувалася.

Радянська влада багатьма законами намагалася заборонити церкву. І коли зрозуміла, що законами це зробити неможливо, тоді почала розстрілювати мільйони вірян різних конфесій, у тому числі і лояльних до неї.

Звісно ж, у 21 столітті це вже не можливо, однак суспільство має бути дуже уважним до появи любих проявів сегрегації українських громадян на правильних і неправильних. Врешті решт, ті, хто не зрозуміли Іісуса Христа, розіпʼяли Його виключно за політичними звинуваченнями.