Релігійні лідери України та Мюнхен 2.0
До «Революції Гідності», що почалася на Майдані, на київському майдані Незалежності наприкінці 2013 року та врешті-решт народила країну, яка з моменту російського вторгнення у лютому 2022 року вражає світ своєю мужністю, стійкістю та винахідливістю, екуменічний діалог та міжрелігійна співпраця не були виразними рисами українського культурного ландшафту. Досвід Майдану все це змінив. Екуменічна та міжрелігійна рішучість повернути свободу, яку Україна прагнула здобути, коли визволилася від занепадаючого Радянського Союзу у 1991 році, проявлялася ніч за ніччю на майдані Незалежності, навіть тоді, коли мирних, молитовних демонстрантів розстрілював репресивний режим у змові з Москвою. Ця нова конфігурація релігійного та морального свідчення показала свою силу впродовж більш ніж трьох років жорстокої війни, яка зламала б волю слабших духом.
Минулого місяця стали відомі серйозні корупційні проблеми серед українських урядовців та пов’язаних з ними осіб — завдяки, слід зазначити, антикорупційним органам, створеним українською державою. Ці викриття глибоко шокували українське суспільство та спричинили політичну турбулентність у той час, коли російські ракети й дрони навмисно били по українській енергетичній інфраструктурі, намагаючись заморозити українціві цієї зими і змусити їх підкоритися. У момент величезної напруги Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) взяла ініціативу і оприлюднила звернення, яке варто тут зацитувати за його непохитний реалізм, політичну мудрість та заклик до загальнонаціонального морального оновлення:
У часі визвольної, антиколоніальної війни, коли наш народ віддає всі сили задля перемоги над агресором, безпрецедентні вияви корупції є не лише виявом глибокого морального падіння, але й зрадою, вчиненою винними в цих злочинах, щодо суспільної та державної довіри. Завжди і всюди особливо небезпечною є корупція на вищих щаблях влади та в ключових сферах, що забезпечують обороноздатність держави — тим більше так є зараз. Подібні дії фактично допомагають агресору, бо підточують здатність України захищатися та деморалізують.
Ми, представники релігійних спільнот України, з глибоким болем сприймаємо повідомлення про цей корупційний скандал… У той час, коли наші солдати проливають кров за свободу, корупційне зловживання владою чи впливом стає не лише кримінальним злочином, але також сприймається як образа героїзму наших захисників та жертви всього народу…
Ми, представники релігійних спільнот України, з душевним болем сприймаємо повідомлення як про цей корупційний скандал, так і про інші, які ставалися раніше. У час, коли наші воїни проливають кров за свободу, корупційне зловживання владою чи впливом стає не лише кримінальним злочином, але сприймається як наруга над подвигом захисників і жертвою всього народу.
Розуміючи ці виклики, закликаємо українське суспільство до емоційної виваженості та послідовності. Народ, кращі діти якого проливають кров, гинуть на полі бою, у полоні, віддають останні кошти на допомогу ЗСУ, має право на обурення, але цей благородний порив повинен бути спрямований у конструктивне русло — на викорінення корупції у всіх її виявах, зокрема й у місцях нашого побуту. Водночас ми застерігаємо: політичні протистояння та внутрішні чвари лише ослаблюють наші сили й грають на руку агресору…
Ми звертаємося до всіх громадян: не допустімо, щоб корупція розділила нас чи відвернула від головної мети — збереження нашої держави та її незалежності й досягнення перемоги над ворогом. Єдність, взаємна підтримка та спільна боротьба проти зла — це те, що сьогодні рятує Україну. Кожен на своєму місці має бути чесним, відповідальним і готовим служити правді, продовжуючи свій духовний подвиг боротьби проти ворогів: як зовнішнього агресора, так і внутрішньої корупції.
Менше ніж через тиждень після цієї вражаючої заяви уряд США оприлюднив багатопунктний «мирний план», який мав би викликати відразу й гнів у будь-кого, хто знає історію кінця 1930-х років. Замініть «Донбас» на «Судетську область», «Віткоффа» на «Галіфакса», «Трампа» на «Чемберлена», а «Путіна» на «Гітлера» — і ви отримаєте майже повну копію катастрофічної Мюнхенської угоди від 30 вересня 1938 року: країні, чия незалежність перебуває під загрозою, наказують піти на поступки в ім’я «миру», який не є справжнім миром, а лише своєрідним перемир’ям — таким, що триватиме лише до того моменту, коли агресор вирішить поглинути решту розчленованої країни. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, перебуваючи під величезним тиском посеред війни й національного скандалу, показала, як виглядає справжнє моральне мислення, застосоване до суспільного життя. «Мюнхен 2.0» продемонстрував рівно протилежне. Тим, хто придумав цю пародію на мирний план, має бути соромно.
Колонка Джорджа Вайґеля “The Catholic Difference” публікується за сприяння Denver Catholic — офіційного видання архидієцезії Денвера.
Переклад з англійської АГ "Симпосіон"
