Релігієзнавець пояснив, чому в УПЦ (МП) хочуть отримати статус юридичної особи, а в УПЦ КП – проти
Про те, яке юридичне становище Церкви як інституції в Україні зараз та чому в УПЦ (МП) домагаються надання Церкві статусу юридичної особи, а в УПЦ КП, навпаки, вважають надання такого статусу недоцільним і шкідливим, розповів "Львівській газеті" релігієзнавець Андрій Юраш.
Про те, яке юридичне становище Церкви як інституції в Україні зараз та чому в УПЦ (МП) домагаються надання Церкві статусу юридичної особи, а в УПЦ КП, навпаки, вважають надання такого статусу недоцільним і шкідливим, розповів "Львівській газеті" релігієзнавець Андрій Юраш.
За його словами, українське законодавство дає визначення, хто є юридичною особою. Нею є конкретна парафія, монастир, братство. Тобто Церква як інституція, що об’єднує всі ці одиниці, не є юридичною особою. Ця модель близька до американської, де так само кожна громада має статус юридичної особи. Натомість у Росії і в Канаді статус юридичної особи має релігійна організація загалом. Тож цілком зрозуміло, за словами Андрія Юраша, чому є різні позиції УПЦ (МП) та УПЦ КП щодо зміни стану.
Як пояснює релігієзнавець, УПЦ (МП) прагне до закріплення юридичної особи за структурою. Соціологія свідчить, що кожного року відсоток тих, хто хоче бачити в Україні Церкву, яку побудовано на засадах помісності та автокефалії, зростає: їх уже більшість. Число тих, хто й надалі хоче залишатися в юрисдикції Московського Патріархату, потрохи зменшується, зараз це співвідношення близьке до 2 проти 1.
У цій ситуації, як наголошує Андрій Юраш, для УПЦ (МП) вигідно закріпити теперішній статус і масштаб її поширення в Україні. Бо за сучасних реалій захочуть парафії Волинської області перейти до Київського Патріархату чи до УАПЦ, чи створити нову Церкву — вони це зроблять, перереєструються і перейдуть.
Натомість за надання статусу юридичної особи всій церковній структурі, пояснює далі релігієзнавець, громада добровільно вже не зможе її залишити. Хоча, створювати нові громади можна буде, але вона не претендуватиме ні на храм, ні на статус, який був у цієї громади.
«У тій же комбінації, але з протилежних позицій, виходить УПЦ КП, яка заявляла, що не хоче надання статусу юридичної особи Церкві як структурі. Адже сприятлива ситуація означає для УПЦ КП, що відкритим залишається питання для тих парафій Московського патріархату, які не побачили себе у цій Церкві», – підсумував Андрій Юраш.
