Римо-католики в Україні відкрили вже другий соціальний центр для матерів-одиначок та їх дітей

21 жовтня у смт Коротич під Харковом освятили соціальний центр, у якому житимуть матері з дітьми, які залишились без підтримки рідних. Це вже другий будинок для самотніх матерів, яким опікуються сестри згромадження Малих Сестер Місіонерок Милосердя (оріоністок), благодійна організація «Деполь Україна» та Харківсько-запорізька дієцезія Римо-Католицької Церкви.

Як повідомила РІСУ Олена Кулигіна, перший будинок, в якому вже зараз мешкає 9 жінок, 14 дітей разом з сестрами і соціальними працівниками, вже фізично не може вміщати всіх, хто є в потребі. Окрім того вже є ціла черга бажаючих потрапити сюди. Кілька дівчат готуються до пологів найближчими днями. Тож, після відкриття нового дому робота сестер розшириться, вони вже готуються приймати нових мешканців до своїх вже двох будинків.

На урочистому відкритті 21 жовтня зібрались священики, монахині, які працюють у Харківському деканаті Харківсько-Запорізької дієцезії; друзі, які протягом останніх двадцяти років підтримували працю сестер-оріоністок на Харківщині. Гості також прибули до Коротича з Італії, Австрії, Польщі та різних регіонів України: Запоріжжя, Одеси, Києва, Львова. 

Серед почесних гостей цього свята також була генеральна настоятелька згромадження Малих Сестер Місіонерок МилосердяМарія Мабель Спаньол, що спеціально приїхала з Риму, генеральна радниця сестра Сільвія, та провінційна настоятелька сестра Юзефіна.  В урочистому освяченні Будинку взяли участь представники фонду «Деполь Україна» на чолі з отцемВіталієм Новаком, СМ, президент «Caritas-Spes Україна» отець Петро Жарковський, генеральний консул Республіки Польща у Харкові пан Януш Яблонський з дружиною.

На початку урочистої Меси єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії, пригадав історію, як повстав цей будинок і наголосив, що сестри не хотіли, щоби цей дім мав асоціації зі смутком і самотністю, тому він матиме назву «Дім Надії»:

«Самотність – це дуже сумна реальність, і в молодості, і в старості. Але це місце має стати домом надії, а не смутку, тому він так і буде називатися: «Дім Надії». У цьому домі, який ми сьогодні освячуємо, буде спільнота матерів і дітей, яку сестри будуть створювати у радості і вдячності. Цей дім має подарувати щасливе дитинство тим, кого може навіть рідні  батьки не хотіли прийняти, а тут вони повинні бути щасливими. В цьому будинку має зростати віра в доброго Бога Отця і довіра Його опіці, надія на Боже Проведіння», – зазначив єпископ Станіслав. 

Далі єпископ разом з сестрою Марією Мабель та майбутніми мешканцями «Дому Надії» урочисто перерізали стрічку і разом з усіма гостями вперше зайшли у будинок, який за кілька днів прийматиме нових жителів.

Профінансували купівлю і ремонтні роботи у будинку, а також його повне обладання меблями та сучасною технікою спонсори з Німеччини, міста Нюрнберг, що є побратимом Харкова. Голова Екуменічного партнерства «Нюрнберг-Харків» пан Дітріх Шварцер надіслав вітання з нагоди освячення «Дому Надії», і побажав, щоби в цьому затишному домі, завдяки теплій, професійній та люблячій турботі персоналу матері та діти вчились самостійному та гідному християнському життю:

«Я радію, що завдяки цілеспрямованій та сповненій довіри Богові праці сестри Ренати і її помічниць допомога дітям і молоді вже понад 20 років здійснюється у Харкові і має свої значні плоди. Рік за роком ми отримували добрі новини про вашу роботу. Ці новини спонукали одного з наших благодійників виділити значну суму коштів, яка дозволила придбати і побудувати цей дім. Немає любові Бога без любові до ближнього. Продовжуйте працювати, люблячи Бога та людей».

Як зазначив єпископ Станіслав, важливою особливістю благодійника цього будинку є скромність. Тому сам він побажав залишитись анонімним, і навіть у день відкриття «Дому Надії» ніхто з гостей не дізнався його імені. Єдиним проханням жертводавця є молитва. Саме тому на фасаді, біля входу до будинку, розміщено таблицю з написом: «Засновник цього дому милостиво просить про молитву».

«Слово, яке найбільше може висловити радість цього дня, – це слово «Дякую». Перш за все – Божому Проведінню, завдяки якому ми можемо робити те, що робимо, і знати, що Він ніколи нас не залишить. А особливо коли наше служіння звернене до тих, хто найбільш потребує і, як каже Папа Франциск, знаходиться на переферії людськості. Дякую єпископу Станіславу за його відкрите серце, яким він ділиться і підтримує працю наших сестер і тут, і у самому Харкові», – звернулась до гостей генеральна настоятелька згромадження Малих Сестер Місіонерок Милосердя Марія Мабель Спаньол, що спеціально приїхала з Риму, щоби взяти участь в урочистостях. 

Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Януш Яблонський пообіцяв, що Консульство Республіки Польща буде в міру можосвостей підтримувати всі добрі справи, які роблять сестри на Харківщині для матерів і дітей, і висловив надію, що українська влада необмінно долучатиметься до всіх добрих ініціатив Католицької Церкви. 

Дякуючи всім гостям, які розділили урочистість освячення «Дому Надії», єпископ Станіслав Широкорадюк наголосив, що ця робота - ще одне свідчення того, що Церква навчає шанувати життя людини від зачаття до природьньої смерті. А люди, які потребують допомоги, можуть завжди розраховувати на те, що тут для них завджи знайдеться місце.

«Біля нашої Катедри Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Харкові стоїть соціальний центр. Лише протягом минулого року через цей центр пройшло понад 10 тисяч осіб, які отримали там допомогу, окрім того, що кожного дня «Деполь Україна» годує тут близько 100 осіб. І ніхто нікого не питає, якої ти національності чи конфесії. І це є та дорога, коли Церква Христова для всіх відкриває свої двері. А в цьому домі ми завжди чекаємо волонтерам і вже наперед дякуємо тим, хто в майбутньому долучиться до цієї благородної справи», – підкреслив владика Станіслав.

23 жовтня, гості роз’їхались, а для сестер-оріоністок і їхніх підопічних все тільки починається: найближчими днями молодих мам і дітей, які вже понад рік прожили у домі Матері і дитини з сестрами у Коротичі, але ще не готові вирушити у повністю самостійне життя, чекає переїзд у новий «Дім Надії». Тут вони матимуть вже більшу самостійність: свою кімнату, свою кухню, нові меблі, нову пральню, нові ігрові кімнати, нове життя і нову відповідальність. Відтепер вони мають працювати, щоби самостійно утримувати свою маленьку родину. Вчитись самостійному і відповідальному життю, хоч і за підтримки сестер, – це головне завдання для мешканок "Дому Надії".

«Тепер я щаслива, – говорить сестра Рената, засновниця і натхненниця центру Матері і дитини у Коротичі. – Я і до цього була щаслива, але тепер – особливо».