Різдвяний Вертеп і антисемітизм: експерти про те, як в сучасній Україні переосмислюється традиційний вертеп

Радіо Свобода запитало експертів, як знайти вихід із дилеми: необхідності, з одного боку, підтримувати українські традиції, зокрема і різдвяний вертеп, а з іншого боку, вилучити слово «Жид» і відповідний персонаж, щоб не травмувати тих, хто вважає це образливим, і щоб вертеп не давав приводів для звинувачень українців у антисемітизмі?

9 січня 2021 року директор організації Український єврейський комітет Едуард Долинський опублікував твіт: «Український Різдвяний вертеп (Вертеп) із використанням найгірших антисемітських стереотипів». Так він відреагував на вертеп на Львівщині за участю «Жида»​.

Об'єднання єврейських громад України (ОЄГУ) звинуватило речницю компанії Vodafone в Україні Вікторію Павловську в антисемітизмі за пост у фейсбуці у 2019 році (наразі цього посту вже немає на сторінці – ред.), в якому вона розповіла про підготовку різдвяного вертепу у Броварах.

ОЄГУ обурило те, що Павловська, перераховуючи персонажів вертепу, «назвала євреїв «ж*дами», а ромів – «циганами».

«Але ще слово «ж*д» вживається антисемітами для приниження єврейського народу, а в колах ненависників євреїв «ж*дами» називали жадібних людей, підкріплюючи стереотипи про єврейський народ», – написали на сайті ОЄГУ.

У 2017 році почесний консул Ізраїлю у західному регіоні України Олег Вишняков обурився, коли колядники прийшли до консульства Польщі у Львові з написом «żyd na prezydenta».

Радіо Свобода звернулося за коментарем до директорки з комунікацій канадської недержавної організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE) Наталії Федущак.

«Українсько-єврейська зустріч» виступає за створення атмосфери добрих взаємин між українцями та євреями, за подолання негативних стереотипів. У цьому дусі зрозуміло, що було б бажаним замінити стереотипну фігуру «Жида» у вертепі. Ми солідаризуємося із поглядом трьох видатних колег з УКУ: митрополитa Бориса Ґудзяка, о. Юрія Щурка та професора Мирослава Мариновича та з їхнім закликом покінчити з цим явищем... Слід зазначити, що покійний кардинал Любомир Гузар також підтримав ці зусилля. На жаль, зрушень у цьому питанні поки що не видно», – наголосила Наталія Федущак.

Ще у 2011 році керівництво Українського католицького університету закликало розпрощатися із архаїчною постаттю у вертепі. Під цим закликом тоді поставили свої підписи, зокрема, тодішній ректор УКУ Борис ​Ґ​удзяк та дисидент радянських часів, філософ Мирослав Маринович.

«Окремі óбрази, які колись здавалися невинними, сьогодні можуть травмувати людські душі й суперечити нашій земній місії. Не біймося розпрощатися з ними – біймося не помітити, що, обстоюючи застарілі óбрази, ми порушуємо найважливіше в християнстві – заповідь любові», – мовиться у зверненні.

При цьому відомий український мовознавець Олександр Пономарів вважав, що слово «жид» в українській мові, так само, як у польській, словацькій чи чеській, на відміну від російської, має нейтральне значення, а негативного забарвлення слово набрало під впливом російської мови.

Ярослав Грицак, історик, професор, директор Інституту історичних досліджень Львівського університету говорить:
–

"Ми уявляємо собі, що традиції – це щось незмінне. Насправді традиції постійно міняються. Значна частина традицій, пов’язаних із Різдвом, датуються 19-м століттям. Я не знаю, коли появився «Жид» в українському вертепі. Але точно знаю, що у найпершому вертепі – тому, який виставив Святий Франциск у 1232 році – фігури юдея не було. Там було Святе Сімейство та образи вола й осла.
Традиції міняються разом із суспільними умовами, і ми вільні їх міняти, відповідно до нових обставин.
Існує золоте правило: не роби іншим того, що не хочеш робити собі.
Ті, хто наполягає на природності образів «Жида» і «Жидівки» у вертепі, нехай подумують: чи їм було б приємно дізнатися, що десь існує вертеп із «Хохлами» і «Хохлушками»? Чи тим твердим традиціоналістам не спадає на думку, що Святе Сімейство також є юдеями?"

Володимир Буткевич, професор, юрист-міжнародник, суддя Європейського суду з прав людини (у 1998–2008 роках) переконаний, що у гібридній війні, яка ведеться проти України, піднімуть і представлять як проблему все, що тільки можна підняти. Зазвичай, коли ми чуємо, як хтось кричить, що «українці – антисеміти», то без Кремля не обходиться. За його словами, те, що є у традиційному вертепі – це не та проблема, яку можна підняти на рівень держави. Це соціокультурна проблема росту, з якою треба працювати такими ж методами.

Отець Юрій Щурко, декан філософсько-богословського факультету УКУ, доктор біблійного богослов’я вважає, що будь-який поділ людей на «гірших» чи «кращих» через те, ким вони народилися та звідки вони походять – це дикість.
Тож якщо говорити про вертеп, то не треба плутати традицію і традиціоналізм. Якщо слово «жид» когось ображає, то сюжет вертепу можна побудувати так, щоб передавати справжнє євангельське послання, а не ображати когось... Дух Різдва – це любов і надія. І якщо слово «жид» когось ображає, то сюжет вертепу можна перебудувати так, щоб передавати справжнє євангельське послання, а не ображати когось через його етнічну приналежність... Христа треба засвідчувати любов’ю до ближнього, і тому, якщо деякі наші традиції не відповідають християнському посланню, їх без вагань слід очищувати від будь-якого намулу, який занечищує автентичну євангельську звістку.

В'ячеслав Ліхачов, керівник Групи моніторингу прав національних меншин нагадав, що заклики переглянути образ «Жида» у традиційному вертепі звучать не тільки з боку єврейської громади – з подібними ідеями виступали і представники УГКЦ, та інтелектуали з УКУ.
"Мені пригадується вертеп на Майдані на Різдво зими 2014 року: в імпровізованій постановці за «побиттям немовлят» Іродом читалася актуалізована інтерпретація – алюзія на побиття студентів за наказом нового Ірода. І «Жид» у цій постановці став на бік добра, на бік народу, який повстав проти тирана, бо побиті діти були дітьми всіх українців, тобто і його дітьми. Мені видається, що подібні інклюзивні трактування традиційного сюжету цілком мають право на існування, позитивно зустрічаються аудиторією і при цьому природним чином продовжують живу традицію народної творчості",- сказав він.