Робоча група з опрацювання поправок до вже підписаного релігійного Закону розпочне роботу 13 грудня

Про те, чого Президент підписав резонансні зміни до Закону «Про свободу совісті і релігійні організації» і про те, коли розпочнеться робота з опрацювання поправок до нього розповів перший заступник Міністра культури України, колишній голова Держкомітету у справах національностей і релігій Юрій Богуцький під час виступу на Всеукраїнській науково-практичній конференції. Захід під назвою «Державно-конфесійні відносини в Україні: сучасний стан та тенденції розвитку» проходить 11-12 грудня у Національному педагогічному університеті ім. М.Драгоманова.

Доповідач звернув увагу на те, що йдеться про 38 поправок, серед яких є й ті, що стосуються Закону про свободу совісті і релігійні організації. І оскільки закон стосувався не лише релігійних питань, на думку Ю.Богуцького, Президент України змушений був його підписати. Але відразу він дав доручення попрацювати Мінкультури і Мінюсту та опрацювати необхідні зміни до базового закону.

Чиновник запевнив, що в четвер, 13 грудня, збереться робоча група для опрацювання цих поправок. А також, що держава зацікавлена у постійному діалогу з Церквами і релігійними організаціями.

Після виступу Юрія Богуцького розгорнулася дискусія щодо питання державно-церковних стосунків. Так, архиєпископ Чернігівський УПЦ КП Євстратій (Зоря) звернув увагу, що діалог передбачає можливість бути почутими і позиція сторін буде врахована.

«На жаль, не раз діалог провисав, позиція Церков не була почута і не врахована», — наголосив владика. На його думку, ситуація із згаданим законопроектом стала навчальним прикладом для представників Церков, наскільки важливо всім уважно над цим працювати. І якщо поправки вносяться серед 38 інших, то і така якість цих поправок, вважає православний владика. Він звернув увагу, що Церкви пропонували свої поправки, але їх так і не врахували.

Представник УПЦ КП запевнив, що Церкви готові до конструктивної співпраці. І зміни потрібно приймати вже до закону про внесені зміни.

Як вже повідомляла РІСУ, негативну оцінку сучасним церковно-державним стосункам дали у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії НАНУ. Група науковців на знак протесту проти сучасної політики держави в релігійній сфері відмовилася від  участі у конференції.  Зокрема, проф. Людмила Филиппович акцентувала на тому, що сьогодні політика держави в релігійній сфері направлена проти свободи віросповідання і релігійних організацій.

«Держава не хоче чути своїх громадян, в т.ч. віруючих, які солідарно негативно висловились щодо прийняття антидемократичного закону No.10221, а тому немає сенсу виступати, якщо це не буде почуто», — зазначила провідний експерт у сфері державно-конфесійних відносин і релігійної свободи.