Росія не припиняє переслідувань за звинуваченнями у "справі Хізб ут-Тахрір"
В Офісі омбудсмана України таких бранців Кремля називають політв'язнями. Цей статус усім 117 фігурантам "справ Хізб ут-Тахрір" присвоїли і в правозахисному центрі "Меморіал". З початку окупації Криму Росія жодного разу не погодилася включити цих громадян України в обмінні списки. Суспільне Крим у низці пубілкацій "Релігія під контролем" повідомляє, як Росія фабрикує справи за причетність до "Хізб ут-Тахрір", чому ця організація стала інструментом розправи з інакодумством.
Наразі 117 кримчан переслідуються у "справі Хізб ут-Тахрір". З них 90 — мають вироки і утримуються окупантами у в'язниці, а решта — в СІЗО, лише кілька — під домашнім арештом.
Практика фабрикування справ про причетність до Хізб ут-Тахрір в Криму має стандартну схему: масові обшуки (найчастіше вдосвіта), затримання, арешт. Зокрема, 27 березня 2019 року відбулися наймасовіші обшуки з початку окупації. Тоді силовики прийшли за 25 адресатами, 20 людей затримали.
Юристи і правозахисники згодом назвали заарештованих того дня другою Сімферопольською групою в "справі Хізб ут-Тахрір". Є ще перша Сімферопольська, Ялтинська, Джанкойська, Красногвардійська, Білогірська, кілька Бахчисарайських, Алуштинська та Севастопольська.
"Масштаб переслідувань імовірних членів Хізб ут-Тахрір досяг такого рівня, що Крим серед, якщо можна так сказати, регіонів — на третьому місці за масштабами переслідувань ймовірних прибічників цієї групи. За винятком двох осіб, всіх, хто в Криму проходять обвинувачення за "справами Хізб ут-Тахрір", є кримські татари. Тобто можна сказати, що "справи Хізб ут-Тахрір" є інструментом, по-перше, боротьби з громадським активізмом в Криму, по-друге, інструментом переслідування кримських татар і, по-третє, інструментом переслідування над нелояльними мусульманськими громадами", — повідомив аналітик громадської організації "КримSOS" Євген Ярошенко.
"Хізб ут-Тахрір" — це політична мусульманська організація, яка впродовж 70 років веде свою діяльність у понад 50 країнах світу, зокрема, в Україні.
Метою діяльності організації є повернення мусульман до ісламського шляху життя та дотримання вимог ісламської релігії, каже керівник інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні Фазил Амзаєв. "Наша мусульманська організація відрізняється тим, що ми обмежуємося виключно ідеологічною та політичною роботою, тобто ми не використовуємо насилля як метод для досягнення своїх цілей — то дуже відомий постулат в нашій організації", — зазначив Амзаєв.
У 2003 році Верховний суд Російської Федерації визнав Хізб ут-Тахрір терористичною організацією, а після окупації Криму Росія незаконно поширила своє законодавство і на захоплений півострів.
"У рішенні Верховного суду немає належної аргументації чому. Ця організація є саме терористичною, бо Хізб ут-Тахрір в багатьох країнах заборонена, особливо мусульманських країнах, але факт заборони організації не обов'язково означає що ця організація є терористична. Ось і з 2014 року, коли Росія окупувала Крим і незаконно поширилося її законодавство, ймовірні члени цієї організації піддаються переслідуванню", — зауважив Євген Ярошенко.
Правозахисники також вважають що "справу Хізб ут-Тахрір" росіяни в Криму зробили "зручним інструментом" для переслідування кримських татар.
"Вони є мусульманами і дуже зручно їх саме за цією справою, нібито за ісламський тероризм якийсь їх переслідувати. Якщо подивитися на історію, то ніколи в Криму жодного, не те що ісламського, в принципі тероризму не було. Тобто і на міжетнічному, міжконфесійному рівні були конфлікти в 90-х роках, коли поверталися кримські татари, але це вдалося вирішити. У більшості випадків населення в Криму не знало жодних проблем на цьому ґрунті", — заявила юристка Кримськотатарського ресурсного центру Людмила Коротких.
На відміну від Росії, в Україні Хізб ут-Тахрір діє законно з 90-х років. За словами Фазила Амзаєва, наразі відділення організації є в трьох регіонах України: центральному, західному та південному.
"До 2014-го наша діяльність була відкрита, масова, відома в Криму. Через те, що найбільша частина мусульманського суспільства або найактивніша частина мусульманського суспільства була зосереджена в Криму, Хізб ут-Тахрір, звісно, почав працювати з Криму", — уточнив він.
З 2014 року ситуація кардинально змінилася. Російські силовики проводять ранкові обшуки у "підозрюваних" у "справі Хізб ут-Тахрір". Вони підкидають заборонену літературу, а згодом проводять "лінгвістичні експертизи", де досліджуються побутові розмови обвинувачених, залучаються "таємні свідки", що є агентами ФСБ.
За словами адвоката Еміля Курбедінова, обвинувальні акти містять загальні, необґрунтовані твердження, які не можуть бути підтверджені або спростовані. Водночас Євген Ярошенко наголошує, що у жодного з політв'язнів не знайшли зброї чи вибухових засобів, що можна було б пов'язати з тероризмом чи насильницьким захопленням влади.
"Тобто вся абсурдність обвинувачення саме за терористичними статтями виглядає цинічною і сфабрикованою. Чи не єдиним доказом є підкинута література під час обшуків. Цю літературу часто підкидають у шафу для взуття, кухонну шафу серед каструль, у шафу з дитячими речами. Наскільки мені відомо, мусульмани ніколи не тримають сакральну літературу в таких місцях", — пояснив аналітик "КримSOS".
Представник уповноваженого з прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ельвін Кадиров теж стверджує, що у звинуваченнях абсолютно відсутня доказова база.
"По-перше, ніхто з них не сказав, що "я є член якоїсь там партії". По-друге, це дуже важливо, що Російська Федерація визнає Хізб ут-Тахрір терористичною організацією. Визнає не за діями, а за думками. Це використовується як приклад для всіх незгодних", — зазначив він.
Адвокат Микола Полозов каже, що так звані судові процеси у "справах Хізб ут-Тахрір" не мають нічого спільного з правосуддям. Адже фігуранти цих справ не мають жодних шансів довести свою позицію.
"З точки зору права, це, звичайно ж, абсолютно неправова ситуація, це абсолютне безправ'я. Ми розуміємо, що тут правове поле дуже сильно деформоване на догоду політичним інтересам кремлівського режиму. І переслідування кримських татар, які є частиною громади Хізб ут-Тахрір — це свого роду стратегія придушення опору на окупованих територіях серед кримськотатарського населення", — заявив Полозов.
Крім того, Росія присуджує великі терміни ув'язнення у "справі Хізб ут-Тахрір". Відомий лише один випадок, коли найм'якіший вирок отримав Мурат Мустафаєв — 4 роки позбавлення волі. Зазвичай, ці терміни сягають від 10 років, що навіть перевищує каральні показники Радянського союзу, каже голова державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.
"Число політичних в'язнів в Росії перевищило число політичних в'язнів в СРСР часів Брежнєва і Хрущова, і наблизилося до часів Сталіна. Члени мусульманської організації Хізб ут-Тахрір отримують 6-12 (років ув'язнення — ред.) і відомі імена тих, хто отримав 18 і 19,5 роки. Ці терміни ув'язнення були в Радянському союзі абсолютно неймовірними. Я маю на увазі — в брежнєвському Радянському союзі", — повідомив Віктор Єленський.
Репресивна машина Кремля працює як конвеєр, каже Микола Полозов. Протягом останніх 20 років російське законодавство дуже сильно трансформувалося саме для каральних цілей.
"Це працює як конвеєр. Це поставлено на потік. І якщо людину засмоктало в цей конвеєр, якщо вона стала підозрюваною, обвинуваченою у кримінальній справі, то на виході у 99,9% це буде обвинувальний вирок, це буде великий термін і, безумовно, влада користується цими репресивними механізмами для досягнення своїх політичних цілей і завдань", — наголосив адвокат.
Але навіть після винесення цього незаконного вироку несправедливість щодо кримських мусульман не закінчується, каже Ельвін Кадиров.
"Ми маємо булінг дітей політв'язнів, яким в школі діти кажуть: "Де твій батько?", "Твій батько — терорист". Але це діти. Ми знаємо, діти не самі думають так, а значить це або каже вчителька, або батьки. РФ на прикладі релігійних утисків, можемо сказати, порушує своє законодавство. Наприклад, є перелік хвороб, з якими не можна залишатись в ув'язненні. По цьому переліку, якщо ми маємо інформацію від незалежних медичних експертів, які кажуть: "Це от така хвороба", адвокати роблять запити, а отримують відмову", — поінформував представник уповноваженого з прав кримчан.
У Представництві уповноваженого з прав кримчан фіксують систематичне ненадання медичної допомоги ув'язненим, що призводить до значного погіршення їхнього стану здоров'я та навіть смерті.
